Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа №2-1092/11

28 лютого 2012 року                                                                                                   м. Надвірна

Надвірнянський районний суд                                                                      Івано-Франківскої області

в  складі головуючого судді:                    Гураша М.В.

секретаря:                                                 Типусяк Г.М.

з участю позивачки:                                 ОСОБА_1  

відповідача:                                              ОСОБА_2

представника позивача-адвоката:          ОСОБА_3

представника відповідача-адвоката:      ОСОБА_4  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання втрати права ними  користування житловим приміщенням  ,-  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред’явила позов в суд до ОСОБА_5, ОСОБА_2  про визнання втрати права ними користування житловим приміщенням .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги повністю  підтримала і суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_6.

       Ще за життя останній зробив розпорядження, яким заповів їй належне йому майно у випадку його смерті, а саме будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Даний заповіт  03.04.1996 року був посвідчений секретарем  Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області і внесений в реєстр за №207.

          30.10.2008 року ТВО державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори їй було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із вказаного будинковолодіння АДРЕСА_1 і внесено в реєстр за №3006.

       Згідно довідки за №2847 від 05.10.2011 року, виданої Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області, крім неї в даному будинковолодінні  також зареєстровані: її дочка ОСОБА_7 з малолітньою дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1  та її рідна сестра ОСОБА_5 з своїм сином ОСОБА_2 Однак двоє останніх  в житловому будинку фактично постійно не проживають, так як ОСОБА_2 з 2000 року проживає в своєї дружини по АДРЕСА_2, а ОСОБА_5  з 2009 року перебуває у фактичних шлюбних стосунках із співмешканцем, де й проживає, а тому періодично лише приходить у даний  житловий будинок.

           Факт відсутності відповідачів за місцем реєстрації в житловому  будинку АДРЕСА_1 стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеного 06.10.2011  року депутатом Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області.

     Крім того вона суду ствердила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 причетні до пожежі, яка мала місце у спірному будинковолодінні в грудні місяці 2010 року, тобто вони знищили майно, а тому втратили право користуватися вказаним будинковолодінням.

         Реєстрація ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в отриманому  в спадщину  будинковолодінні  перешкоджає у здійсненні нею права власності, позбавляє  її та членів її сім»ї можливості користуватися та розпоряджатися будинковолодінням  на свій розсуд, так як сама вона з дочкою вже тривалий час проживає на праві оренди на квартирі в м.Надвірна.   

       Просить постановити рішення, яким зобов»язати ОСОБА_5 та ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні нею права власності і зняти їх з реєстрації  в житловому будинку АДРЕСА_1, тобто визнати їх такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та представляє по довіреності інтереси відповідачки ОСОБА_5   позов не  визнав  і суду пояснив, що  з  часу свого народження він разом з своєю матір»ю ОСОБА_5 проживає в  будинковолодінні, яке  розташоване  в АДРЕСА_1.

    Вказаний житловий будинок належав на праві  приватної власності ОСОБА_6, який приходився йому дідусем, а його матері  батьком.

    ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_6 помер, про що в Книзі реєстрації актів про смерть у виконкомі Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської  області зроблено відповідний актовий запис і видано свідоцтво про його смерть.

       Ще за життя ОСОБА_6 зробив розпорядження, згідно якого заповів своїй дочці - позивачці по справі  ОСОБА_1 належне йому майно у випадку його смерті, а саме будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, хоча в нього є сумнів в дійсності даного заповіту.

    Після смерті останнього, ОСОБА_1 оформила право власності на спадкове будинковолодіння і  отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нього.

  Однак на його переконання він та його мати залишаються членами сім»ї  власника даного будинковолодіння і мають право користуватися цим житлом.

  Його мати  ОСОБА_5 у вказаному  будинковолодінні проживає з часу народження, ніколи не вибувала з нього і постійно була у даному житловому будинку зареєстрована.

   Він також постійно  проживав в спадковому житловому будинку і був членом сім»ї померлого.

  В зв»язку з одруженням він тимчасово проживав з 2001 року у своєї дружини по АДРЕСА_2.

  Оскільки подружнє життя між ними не склалося, 30.06.2009 року шлюб між ним та ОСОБА_9 було розірвано в судовому порядку і з того часу він постійно проживає разом з матір»ю у спірному будинковолодінні, так як постійно залишався в ньому зареєстрованим.

      На даний час він разом  з матір»ю зробили поточний ремонт в половині спірного житлового будинку і проживають в одній із жилих кімнат.  

    Друга половина спірного будинковолодіння в даний час пустує і в ній може проживати позивачка ОСОБА_1 із своєю дочкою.

    А тому на його переконання,  він та його мати ОСОБА_5  мають права користування даним житлом відповідно до закону.

          Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання  їх такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням, оскільки будь-якого іншого житла, крім будинковолодіння  АДРЕСА_1 в них немає.

       Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання втрати права ними  користування житловим приміщенням слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

     У відповідності до ст.405 ЦК України члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

       Член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.  

    В судовому засіданні встановлено, що  житловий будинок  АДРЕСА_1  належав на праві  приватної власності ОСОБА_6, який приходився  ОСОБА_1 та ОСОБА_5 батьком, а ОСОБА_2 –дідусем.  

  ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_6 помер , про що в Книзі реєстрації актів про смерть у виконкомі Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської  області зроблено відповідний актовий запис і видано свідоцтво про його смерть.

 Ще за життя ОСОБА_6 зробив розпорядження, яким заповів ОСОБА_1  належне йому майно у випадку його смерті, а саме будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . Даний заповіт  03.04.1996 року був посвідчений секретарем  Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області і внесений в реєстр за №207.

          30.10.2008 року ТВО державного нотаріуса Надвірнянської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1  було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається із будинковолодіння АДРЕСА_1 і внесено в реєстр за №3006 (а.с.5).

                 Однак  у вказаному будинковолодінні  крім власника ОСОБА_1 з часу народження  зареєстровані як члени сім»ї  її дочка ОСОБА_7 з малолітньою дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що стверджується довідкою за №2847 від 05.10.2011 року, виданою Пнівською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області (а.с.8).

           На переконання суду ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на даний час не втратили права користування вказаним  житлом, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що вони без поважних причин понад один рік на час пред»явлення позивачкою позову в суд не були відсутні в ньому.

            Твердження  відповідача ОСОБА_2 про те, що його мати ОСОБА_5 з часу народження і по даний час проживає в спірному житлі ствердили допитані в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, показання яких послідовні і логічні та не викликають сумніву в їх правдивості.

             Позивачкою ОСОБА_1 не представлено суду будь-яких інших доказів про те, що остання має будь-яке інше житло чи була відсутня в зареєстрованому житлі без поважних причин більше року.

          Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_5  в минулому проживала у фактичних шлюбних стосунках з співжителем, який декілька років тому помер в  житловому приміщенні останнього, побудоване на припущеннях і не свідчить про втрату нею права на користування спірним житлом.

           З цих же підстав не заслуговують на увагу  показання свідків ОСОБА_7, яка є дочкою позивачки та свідок ОСОБА_13, які також не привели суду достовірних даних, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . на протязі останнього року без поважних причин не проживали в спірному будинковолодінні.

            Як встановлено в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 з часу народження також був членом сім»ї померлого ОСОБА_6 і в спірному житлі зареєстрований по даний час.

      Останній,  після одруження в 2001 році тимчасово проживав у батьків своєї дружини  по адресу в АДРЕСА_2, однак зв»язку з житловим будинком, власником якого був померлий ОСОБА_6,  він не втрачав і залишався в ньому зареєстрованим.

   Після розірвання шлюбу з ОСОБА_9  в 2009 році  він остаточно перейшов проживати в житловий будинок АДРЕСА_1.

    На даний час він разом з матір»ю проживають в одній із кімнат даного житлового будинку, а друга частина якого пустує.

     Вказаний факт  також ствердили допитані в судовому засіданні  вище зазначені свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

    В матеріалах справи є в наявності два акти обстеження матеріально-побутових умов проживання, складені  депутатом Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, які представлені суду сторонами по справі (а.с.10,41).

        Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснив, що він є депутатом Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області по округу, де розташований  житловий будинок АДРЕСА_1 в даному населеному пункті.

         По проханню сторін по справі  він складав обидва вказані акти. З метою встановлення достовірних даних він мав розмову із сусідами та особисто робив перевірку вказаного житла.

            Як наслідок він може суду ствердити, що у спірному будинковолодінні ОСОБА_5 зареєстрована і проживає з часу народження і по даний час, а ОСОБА_2  . зареєстрований   з часу народження  і  постійно в ньому проживав до  одруження, тобто до 2001 року та  після розірвання шлюбу з дружиною ОСОБА_9,  тобто з 2009 року  і  по даний час.

          На час одруження з 2001 по 2009 роки він проживав  в своєї дружини по адресу в АДРЕСА_2, хоча   зв»язку з спірним будинковолодінням не втрачав і постійно допомагав померлому  ОСОБА_6 по господарству та залишався в ньому зареєстрованим.

        Дані, які зазначені в акті від 06.10.2011 року в тій частині, що ОСОБА_5 час від часу повертається до будинку, в якому зареєстрована, а ОСОБА_2 проживає в будинку дружини як на постійному місці проживання , записані зі слів позивачки і на даний час не відповідають фактичним обставинам справи.

           Посилання позивачки, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 причетні до пожежі, яка мала місце у вказаному будинковолодінні в грудні місяці 2010 року, в  результаті якої пошкоджена літня кухня  не заслуговують на увагу і не є підставою для втрати відповідачами права користування жилим приміщенням.

На підставі ст.405 ЦК України керуючись ст.ст.209, 213, 214, 215,225,226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання втрати ними права користування житловим приміщенням–відмовити.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя                                                                                 Гураш М.В.

Повний текст рішення виготовлений 03.03.2012 року.