Справа №  2-4436/11

Номер провадження  2/1109/325/2012  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

05 березня 2012 року   м. Кіровоград

Кіровський районний суд  м. Кіровограда в складі :

головуючого судді - Іванова Д.Л.

при секретарі  - Логвинюк О.В.,

    за участю позивача - ОСОБА_1,

                  представника відповідача - Григоренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства « Кіровоградобленерго « про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди, завданої в результаті припинення електропостачання,

ВСТАНОВИВ:

           26 серпня 2011 року ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з позовом в якому просить визнати неправомірними дії працівників ВАТ « Кіровоградобленерго « щодо відключення його будинку від міських електромереж, зобов’язати відповідача відновити електропостачання до його домоволодіння та стягнути з ВАТ « Кіровоградобленерго « на його та користь інших моральну шкоду.

           Крім захисту прав споживачів ОСОБА_1 пред’являлись вимоги і до Держави Україна про  обмеження його прав судом в доступі до правосуддя, що призвело на його думку до спричинення моральної шкоди.

            Ухвалою суду від 02 вересня 2011 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1  було відмовлено у відкриті провадження в частині позовних вимог до Держави Україна, третя особа Державне казначейство України про зобов’язання вчинити певні дії та стягнення з  Державного казначейства України  моральної шкоди.

           В запереченнях представник ВАТ « Кіровоградобленерго « Григоренко В.В. просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову мотивуючи тим, що ВАТ « Кіровоградобленерго « обґрунтовано вимагало від позивачів провести оплату за використану електроенергію, що припинення в липні 2011 року  постачання електроенергії до домоволодіння ОСОБА_1 було правомірним при наявності непогашеної заборгованості,   що при таких обставинах звернення позивачів з позовом про відшкодування моральної шкоди являється безпідставним та необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону ( а.с. 87 - 89 ).

           В судовому засіданні ОСОБА_1 як позивач та представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та письмових поясненнях ( а.с. 103 -110 ).

          Представник відповідача ВАТ « Кіровоградобленерго « Григоренко В.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини викладені в запереченнях проти позову.

          З’ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, зваживши їх доводи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягає за таких підстав.

          За змістом положень статей 3, 4 та 11 ЦПК України, кожна особа  має  право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України; суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

            Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст.16 цього Кодексу, може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.  

           Статтями 59, 60 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

           Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

           Суд встановив і матеріалами справи підтверджується, що ВАТ « Кіровоградобленерго « є постачальником електричної електроенергії до помешкання позивачів, розташованого                         АДРЕСА_1, які являються споживачами електричної енергії.

           Правовідносини між сторонами з приводу постачання електроенергії виникли на підставі договору про користування електричною енергією № 1315039, укладеного 27 квітня 2009 року з ОСОБА_1, які регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", а також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 з наступними змінами та умовами договору ( а.с. 112 ).

           В порушення п. 42 Правил та п.8 договору ОСОБА_1 в липні 2008 році без узгодження з ВАТ «Кіровоградобленерго» в будинку встановлено електричну плиту, вартість спожитої електроенергії оплачувалась ОСОБА_1 за період з серпня 2008 року по травень 2010 року з розрахунку 0,1878 грн. за 1 кВтгод, при тому, що вартість 1 кВтгод., що відпускалась населенню, згідно Постанови НКРЕ від 10 березня 1999 року № 309 « Про тарифи на електричну енергію, що відпускається населенню та населеним пунктам» становила 0, 2436 грн.

          Як вбачається з матеріалів справи за період з липня 2008 року по січень 2011 року ОСОБА_1 та членами його сім’ї, згідно показників електролічильника, спожито всього 26528 кВт електроенергії вартістю 0,2436 грн. за 1 кВтгод. на загальну суму 6462 грн. 22 коп., при цьому ОСОБА_1 сплачено лише 5214 грн. 27 коп.

           Листом від 08 квітня 2011 року начальник Кіровоградського міського РЕМ ПАТ                         « Кіровоградобленерго « Гершкул М.П. роз’яснив ОСОБА_1, що заборгованість в розмірі 1247 грн. 95 коп. утворилась внаслідок оплати ним вартості спожитої електроенергії по заниженому тарифу, замість затвердженого тарифу 0, 2436 грн. за 1 кВтгод. оплата ОСОБА_1 за період з липня 2008 року по січень 2011 року проводилась по тарифу 0, 1872 грн. за 1 кВтгод., у зв’язку з чим ОСОБА_1 рекомендовано погасити заборгованість та попереджено про припинення електропостачання до його домоволодіння ( а.с. 117 - 119, 127 - 129 ).

 Фактичні обставини справи, які не підлягають повторному доказуванню з урахуванням рішень Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 червня та 23 листопада 2010 року у справах за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ВАТ  « Кіровоградобленерго «, які  набрали законної сили, свідчать про те, що позивачі в порушення норм чинного законодавства, зокрема Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановок КМ України від 26.07.1999 року № 1357 з наступними змінами, самовільно встановили без погодження з енергопостачальною організацією електричну плиту і почали на власний розсуд сплачувати за користування електричною енергією за тарифом, який застосовується для населення, яке проживає в будинках обладнаних кухонними електроплитами в установленому порядку, відповідно до постанови НКРЕ «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» в редакції Постанови від 20.07.2006 року № 926.

             Таким чином, ПАТ « Кіровоградобленерго « мав право вимагати від позивачів  провести оплату за використану ними електричну енергію по діючим тарифам, невиконання законних вимог енергопостачальної організації і призвело до припинення постачання електроенергії до їх помешкання.

            Як встановлено судом, відносини з приводу постачання електроенергії виникли на підставі договору № 1315039, укладеного між сторонами 27 квітня 2009 року і регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України "Про електроенергетику", а також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

            При укладенні договору сторони обумовили права й обов'язки кожного з них з приводу постачання електроенергії та відповідальність за неналежне виконання умов договору ( а.с. 112 ).

            Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626 - 631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

            Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

            Відповідно до п.9 договору про користування електричною електроенергією Енргопостачальник має право відключати Споживачу електроенергію без його згоди, у тому числі у разі несплати повної вартості спожитої ним електроенергії.

            В таких випадках ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" та пп. 43-47 Правил не передбачають права споживача на відшкодування моральної шкоди за тимчасове припинення електропостачання електропостачальником, а передбачені інші види відповідальності, якщо тимчасове припинення електропостачання сталося з вини енергопостачальника.

 Стаття 714 ЦК України, Закон України "Про електроенергетику", Правила, які регулюють правові відносини сторін, та п. 5 ст. 4 Закону Україну "Про захист прав споживачів", який також поширюється на спірні правовідносини, передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров'я продукцією, таким чином норма ч. 2 ст. 22 цього Закону, на яку посилаються позивачі, не є самостійною підставою для стягнення моральної шкоди на їх користь.

Судом не встановлено і ОСОБА_1 не доведено, що переривання енергопостачання до його домоволодіння є небезпечним для життя і здоров'я, а тому підстави для відшкодування моральної шкоди передбачені Законом України "Про захист прав споживачів" в даному конкретному випадку відсутні.

           Такого виду відповідальності енергопостачальника за порушення умов договору як відшкодування споживачу електроенергії моральної шкоди не передбачає й укладений сторонами договір.

           Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо надання доказів і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

           Доводи ОСОБА_1 щодо зловживання монопольним становищем  ПАТ « Кіровоградобленерго « на ринку виготовлення та постачання електричної енергії, а також припинення електропостачання без узгодження з ним суми заборгованості шляхом переговорів, являються безпідставними і не можуть  бути прийняті судом до уваги.

           Докази які б з достовірністю могли свідчити про протиправність дій працівників                    ПАТ « Кіровоградобленерго « пов’язаних з припиненням постачання електроенергії до помешкання позивачів не представлені, свідчить про недоведеність обставин, що мають значення для справи, що являється також однією з підстав для відмови в задоволенні позову.

           Слід зазначити, що порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 та його довірителів з сторони відповідача, які можуть бути і підлягають захисту судом, констатуються ним з формальних, суб’єктивних мотивів, у зв’язку з чим позов ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 11- 16, 22, 509, 510, 525 - 527, 530, 610 - 612,  614, 615, 617, 622, 714  ЦК України  ст. ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88,  212 - 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

          Судовий збір в розмірі 107 грн. 30 корп. від сплати якого ОСОБА_1 був звільнений у встановленому законом порядку компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Д. Л. Іванов