Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________________________________________________________________________

Справа №: 1/1605/21/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  року м. Гребінка

    24 лютого 2012 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Радзівона О.І., секретаря Кузуб В.В., за участю прокурора Букало С.М., захисника ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гребінка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н., уродженця м. Нер-Завод Нер-Заводського району Читинської області, Росія, росіянина, громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, працюючого на посаді електрозварника електровозного депо «Жовтень»м. Харків, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК раніше не судимий, у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

          4 листопада 2011 року підсудний ОСОБА_2, працюючи на посаді електрозварника електровозного депо «Жовтень»м. Харків, прибув у відрядження до Локомотивного депо Гребінка та був поселений разом із потерпілим ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4 у кімнату № 9 будинку відпочинку Локомотивного депо Гребінка, що розташований в м. Гребінка Полтавської області по вул. Крупської, 6. В період часу з 4 по 7 листопада 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вдень разом працювали, а у вечірній час разом розпивали алкогольні напої. Під час розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникали суперечки, під час яких ОСОБА_3 безпричинно приставав до ОСОБА_2, примушував готувати їжу, висловлювався на його адресу нецензурними та образливими словами.

 7 листопада 2011 року, у вечірній час, після розпивання алкогольних напоїв ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли відпочивати до своєї кімнати. В кімнаті ОСОБА_2 ліг спати, а ОСОБА_3 присів до нього на ліжко пред’являючи безпідставні претензії, знову крутив йому вуха, носа та руки. Близько 21-10 год., підсудний ОСОБА_2, не витерпівши поведінки ОСОБА_3,   усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою протиправного заподіяння смерті, вдарив двічі ножем в тулуб потерпілого ОСОБА_3, чим, згідно висновку судово-медичної експертизи № 142 від 10.11.2011 року, спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки з пораненням серцевої сорочки та лівого шлуночка серця, що супроводжувалося гемопневмотороксом, сліпого поранення епігастральної ділянки живота нижче мечевидного відростку груднини, що супроводжувалось анемією 2 ступеню, а також різаних ран долонної поверхні нігтьових фаланг 3-4 пальців лівої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення, після чого потерпілий втік від підсудного ОСОБА_2, чим запобіг останньому  довести  злочин  до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Крім цього, у невстановлений час, спосіб та у невстановленому місці, підсудний ОСОБА_2 придбав мисливський ніж кустарного виробництва, який носив при собі. 08.11.2011 року за місцем тимчасового проживання підсудного ОСОБА_2, в кімнаті відпочинку № 9 будинку Локомотивного депо Гребінка, що розташований в м. Гребінка Полтавської області по вул. Крупської, 6, працівниками міліції був виявлений та вилучений ніж, який згідно висновку експерта № 24 від 09.12.2011 року, являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії.

          Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 фактичні обставини справи визнав у повному обсязі, пояснив, що умислу на вбивство потерпілого він не мав, хотів зупинити його напад, іншого способу зупинити насилля над ним зі сторони потерпілого у нього не було, зазначає, що перевищив межі необхідної оборони. Ніж, яким наносив удари потерпілому, придбав у м. Харків близько 4 років тому, приблизно у 2007 році, для господарських потреб.

          Наявність умислу на вбивство в діях підсудного, в повній мірі і об’єктивно підтверджується свідченнями потерпілого та свідків, які були допитані в ході судового засідання, зокрема:

          - ОСОБА_3, який показав, що близько трьох років він працює на посаді слюсаря рухомого складу Локомотивного депо Полтава. З ним працює слюсарем ОСОБА_4, з яким у нього нормальні робочі відносини. 04.11.2011 року вони прибули у відрядження до м. Гребінка і близько 3 год. їх поселили у кімнату № 9 бригадного будинку Локомотивного депо Гребінка, де вже тимчасово мешкав підсудний ОСОБА_2, який також прибув у відрядження із м. Харків. Почали разом працювати, ОСОБА_2 різав метал, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому допомагали. Зазначає, що підсудний робити нічого не хотів. 04.11.2011 року ОСОБА_4 виявив у себе зникнення грошей в сумі 500 грн., тому вони одразу запідозрили ОСОБА_2. Тоді ОСОБА_3 взяв електробритву та погрожуючи побрити ОСОБА_2 налисо, запитав чи брав він гроші у ОСОБА_4, але ОСОБА_2 категорично заперечував. 07.11.2011 року, під час розпивання алкогольних напоїв, він з невеликою силою крутив ОСОБА_2 вуха та носа, після чого останній пригрозив, що поріже їх. 07.11.2011 року, увечері, після роботи, вони втрьох сиділи на кухні бригадного будинку та випивали. ОСОБА_4 майже не пив, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від випитого сп’яніли. Як саме та за яких обставин отримав тілесні ушкодження не пам’ятає. Пам’ятає, що в кімнаті було темно, він стояв на підлозі та відчув, що йому в груди зайшов метал і відразу прийшовся такий самий удар в живіт. Він вибіг з приміщення кімнати та почав тікати від ОСОБА_2, який біг за ним. Вибіг з бригадного будинку, оббіг його, зайшов в приміщення та пройшов у кімнату чергового, де присів на диван. В цей час ОСОБА_2 активно намагався влізти у вікно чергової кімнати та погрожував вбити ОСОБА_3. Вказує, що ОСОБА_2 намагався його саме вбити, так як удари наносив в область серця, раніше погрожував зарізати та біля кімнати чергового говорив, що уб’є його (т. 1, а.с. 64-65);

          - ОСОБА_4, який показав, який показав, що з 16.08.2007 року він працює на посаді слюсаря по ремонту паливної апаратури Локомотивного депо Полтава. З ним працює ОСОБА_3, з яким у нього нормальні робочі відносини. 04.11.2011 року вони прибули у відрядження до м. Гребінка і близько 3 год. їх поселили у кімнату № 9 бригадного будинку Локомотивного депо Гребінка, де вже тимчасово мешкав підсудний ОСОБА_2, який також прибув у відрядження із м. Харків. Почали разом працювати, ОСОБА_2 різав метал, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому допомагали. 04.11.2011 року вони працювали до 17-00 год., потім пішли в бригадний будинок, де стали їсти та розпивати алкогольні напої. Під час розпивання алкогольних напоїв розмовляли на різні теми, сварок між ними не виникало, але ОСОБА_3 голосно та нецензурно виражався, на що працівники гуртожитку зробили йому зауваження. 04.11.2011 року ОСОБА_4 виявив у себе зникнення грошей в сумі 500 грн., тому вони одразу запідозрили ОСОБА_2. Тоді ОСОБА_3 взяв електробритву та погрожуючи побрити ОСОБА_2 налисо, запитав чи брав він гроші у ОСОБА_4, але ОСОБА_2 категорично заперечував. 05.11.2011 року, у вечірній час, він разом із ОСОБА_3 зібралися місто. ОСОБА_3 сказав ОСОБА_2, щоб той приготував суп на ранок, на що останній погодився. Повернувшись, ОСОБА_3 запитав ОСОБА_2 чи той приготував суп, на що той відповів, що поставив варитися. Всі лягли спати. Близько 02-00 год. ОСОБА_3 розбудив ОСОБА_2 та примусив його готувати суп, при цьому ображав його нецензурними словами. Вони пішли на кухню, ОСОБА_2 почав готувати суп, а коли він туди прийшов, побачив як ОСОБА_3 крутив за вухо ОСОБА_2 і щось його повчав, буцімто він у нього все буде робити. 06.11.2011 року, під час вечері та після цього ОСОБА_3 безпричинно виражався на адресу ОСОБА_2 нецензурними та образливими словами. 07.11.2011 року після роботи вони втрьох пішли в бригадний будинок. Після того як помилися ОСОБА_2 пішов за 1 л самогону та 1 л пива «Жигулівське». Під час вечері ОСОБА_2 та ОСОБА_3 випили по 200 г самогону, та останній почав повчати ОСОБА_2 як жити, крутив йому вухо та говорив, що той нічого не робить на роботі. При цьому виражався на адресу ОСОБА_2 нецензурними образливими словами. Посидівши ще трохи, він встав та пішов до кімнати. Через 30 хв. прийшов ОСОБА_3 та ліг відпочивати на своє ліжко, а ще через хвилин 40 прийшов ОСОБА_2. ОСОБА_3 запитав ОСОБА_2 чи той зварив суп, на що останній відповів, що зварив, запитав чи положив він до нього чорний перець, ОСОБА_2 відповів, що не положив. Після цього ОСОБА_2 ліг на своє ліжко, а ОСОБА_3 присів до нього та запитав чому він не положив перець до супу, на що ОСОБА_2 сказав, щоб він собі сам положив перцю. ОСОБА_3 знову почав ображати ОСОБА_2. Сам ОСОБА_4 лежав спиною та не бачив, що відбувається, а коли часом повертався, то бачив, що ОСОБА_3 то тримає ОСОБА_2 ліктем за голову, то крутить йому вуха. На прохання припинити чіпляння до ОСОБА_2 ОСОБА_3 ніяким чином не відреагував. Виключивши світло у кімнаті ОСОБА_4 сподівався, що ОСОБА_3 заспокоїться та ляже спати, але хвилин через 5 він почув тупіт ногами по підлозі та включивши світло побачив, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 борються між собою біля вхідних дверей кімнати. При цьому, ОСОБА_3 був біля вхідних дверей, з лівої сторони відносно нього, тобто спиною розвернутий до стінки біля дверей, напроти нього стояв ОСОБА_2 з ножем у правій руці. ОСОБА_3 схопився лівою рукою за його праву руку та штовхав в його сторону. Вони впали на ліжко, ОСОБА_3 лежачи на ОСОБА_2, намагався забрати у нього ніж. Через кілька секунд ОСОБА_3 вибіг з кімнати та побіг в сторону виходу, з його тулуба текла кров. За ним вибіг ОСОБА_2 з ножем у правій руці, сказав викликати міліцію та побіг за ОСОБА_3. ОСОБА_4 зайшов до кімнати та побачив на своєму ліжку кров. Йдучи до виходу гуртожитку, зустрів ОСОБА_2, який сказав: «Я його добив!». У кімнаті чергового побачив ОСОБА_3, який сидів на дивані, тримався за лівий бік тулуба, з якого текла кров. Пішов покурити на вулицю, а повернувшись побачив ОСОБА_2, який біля дверей кімнати чергового говорив: «Він що, живий? Давай я його доб’ю!», при цьому ножа в руках у нього не було (т. 1, а.с. 76-77);

          - ОСОБА_7, яка показала, що працює на посаді чергового в будинку відпочинку Локомотивного депо Гребінка. 07.11.2011 року вона заступила на нічну зміну. Близько 21-10 год. вона знаходилася у кімнаті чергового та почула сильний тупіт по коридору та крики, які доносилися із спального корпусу на 1 поверсі. Крізь скло чергової кімнати побачила як у сторону виходу тримаючись за живіт біг хлопець у футболці, що в районі тулуба була у крові, а за ним біг старший чоловік, який у правій руці тримав ножа, що був у крові, та кричав: «Уб’ю, заріжу!»та нецензурні слова. Через декілька хвилин у приміщення гуртожитку повернувся ОСОБА_2 та сказав, що зарізав ОСОБА_3 та тепер треба викликати міліцію, і пішов в сторону спальних кімнат першого поверху. Через деякий час зайшов ОСОБА_3, який продовжував триматися за живіт, з якого текла кров, та зайшов у кімнату чергового та сів на диван. Майже відразу до вікна підійшов ОСОБА_2 та побачивши ОСОБА_3, сказав: «Ти що, живий? Все одно тебе вб’ю!», і спробував влізти у вікно. Вона відкрила двері, стала на вході та тримаючи руками ОСОБА_2, не дала змоги йому пройти до потерпілого. В цей час прийшла ОСОБА_8, різко відштовхнула ОСОБА_2, який пішов до своєї кімнати (т. 1, а.с. 72-73);

          - ОСОБА_8, яка показала, що працює на посаді прибиральниці в будинку відпочинку Локомотивного депо Гребінка. 07.11.2011 року вона заступила на нічну зміну. Близько 21-10 год. вона почула пронизливий крик ОСОБА_7, який доносився з першого поверху. Вона відразу побігла на перший поверх. В коридорі, біля трельяжа, перед кімнатою чергової побачила ОСОБА_7 та ОСОБА_2, вона кричала йому, щоб він йшов у кімнату та відштовхнула його. ОСОБА_2 сказавши, що жалкує, що не дорізав ОСОБА_3, пішов до кімнати. Коли вона зайшла до кімнати чергового, побачила ОСОБА_3, який тримався руками за живіт, звідки текла кров (т. 1, а.с. 74);

          - ОСОБА_9, яка показала, що працює на посаді прибиральниці в будинку відпочинку Локомотивного депо Гребінка. 05.11.2011 року вона заступила на нічну зміну. Близько 21-00 год. вона зайшла до приміщення кухні, побачила ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які їли суп. ОСОБА_3 весь час лаяв ОСОБА_2 за те, що той зварив несмачний суп, перекинув тарілку із супом. На її прохання прибрати, відповів, що це її робота, за яку вона отримує заробітну плату. На всі висловлювання ОСОБА_3, ОСОБА_2 вів себе стримано. Зазначає, що ОСОБА_3 був у стані алкогольного сп’яніння. Хвилин через 20 до її кімнати зайшов ОСОБА_2 та попросив його пересилити в іншу кімнату, так як ОСОБА_3 його домагається. Вільних кімнат на той час не було і вона запропонувала йому лягти на дивані чергової кімнати. Він посидів декілька хвилин та пішов до своєї кімнати. Через хвилин 5-10 знову повернувся та попрохав переселити його, вона запропонувала йому лягти у кімнаті для прасування, але він відмовився та пішов (т. 1, а.с. 79).

           Умисел на вбивство в діях підсудного підтверджується прямими доказами, зокрема, висновком судово-медичної експертизи № 142 від 10.11.2011 року, згідно якого у ОСОБА_3 встановлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення лівої половини грудної клітки з пораненням серцевої сорочки та лівого шлуночка серця, що супроводжувалась гемопневмотороксом, сліпого поранення епігастральної ділянки живота нижче мечевидного відростку груднини, що супроводжувалось анемією ІІ ступеню, а також різаних ран долонної поверхні нігтьових фаланг 3-4 пальців лівої кисті, що утворилися від дії колючо-ріжучого предмету ймовірно леза ножа на протязі вкрай короткого проміжку часу в положенні стоячи обличчям одне до одного, від дії одного удару в ділянку грудей зліва, одного удару в епігастральну ділянку та одномоментної дії лез ножа на ділянку пальців лівої кисті, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. У ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді різаних ран долонної поверхні нігтьових фаланг 3-4 пальців лівої кисті, що є характерним для самооборони з затисканням леза ножа лівою кистю (т. 1, а.с. 125-126).

   Окрім цього аналіз подальшої поведінки підсудного, після нанесення ножових поранень потерпілому у кімнаті, дає суду об’єктивні підстави вважати про наявність в діях підсудного прямого умислу на заподіяння смерті ОСОБА_3. В момент коли потерпілий вибіг з кімнати підсудний погнався за ним з ножем у руках до виходу з гуртожитку зі словами  «вб’ю»«заріжу». Лише тому, що потерпілий рятуючись вибіг на вулицю, де й сховався за рогом будинку свій намір підсудний не довів до кінця.  

   Через декілька хвилин  підсудний помітивши  ОСОБА_3 у кімнаті чергового на першому поверсі, продовжував  висловлювати свій злочинний намір спрямований на його вбивство, намагаючись через вікно проникнути до  кімнати в котрій  в цей час перебував потерпілий в присутності сторонніх осіб –свідків по справі зі словами «… дайте я його доб’ю», котрі  не дали реальної можливості підсудному довести свій умисел до кінця .

     Виходячи, з наведених у справі доказів, показань підсудного, потерпілого,  свідків, та результаті судового розгляду справи, суд вважає, його вину у вчиненні інкримінованих злочинів повністю доведеною і,   кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК як незакінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за ч. 2 ст. 263 КК як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

               З метою призначення покарання, необхідного й достатнього для  виправлення  підсудного та попередження нових злочинів, у відповідності до ст. 323 КПК, суд  всебічно, повно і об’єктивно дослідивши і перевіривши усі  обставини справи у сукупності,   враховуючи відповідно до ст. 65 КК ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та прийшов до висновку про призначення покарання підсудному пов’язаного з ізоляцією від суспільства.

          Підсудний ОСОБА_2 в силу ст. 89 раніше не судимий (т. 1, а.с. 283-285, 291-298), за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи –позитивно (т. 1, а.с. 300, 304), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, ознак наркологічних захворювань не виявлено, практично здоровий, працездатний (т. 1, а.с. 306, 307, 309), під дію ч.ч. 2, 3 ст. 19, ст. 20 КК не підпадає, не потребує примусових заходів медичного характеру, може постати перед слідством та судом (а.с. 256-262). Відповідно до ст. 66 КК, як обставина, що пом’якшує покарання підсудного, суд визначив вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними, аморальними діями потерпілого. Згідно із ст. 67 КК вчинення злочину підсудним  в стані алкогольного сп’яніння  суд не може розцінювати обставиною, що обтяжує покарання підсудного,  оскільки умисел на скоєння даного злочину у підсудного виник  внаслідок чергового  прояву неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_3, і в момент коли вже підсудний ліг у ліжко відпочивати.

               Питання про судові витрати по справі судом вирішено з додержанням правил ст. 93 КПК. Питання про  речові докази вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України. Цивільний позов  прокурора про відшкодування витрат пов’язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого задовольнити в повному обсязі. Цивільний позов потерпілого про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково з мотивів того, що його неправомірна поведінка по відношенню до підсудного була першопричиною виникнення даного конфлікту.   

               На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 81, 93, 323-324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК до семи років позбавлення волі , за ч. 2 ст. 263 КК до двох років позбавлення волі.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 70 КК, шляхом поглинення  меш суворого покарання більш  суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді семи років позбавлення волі.

          Речові докази у справі –хрестик з металу білого кольору, що повернутий власнику ОСОБА_3 –залишити у його володінні. Речові докази –шапку шкіряну на хутрі, яка належить ОСОБА_2, пластикову пляшку пива «Жигулівське»ємкістю 1 л, пластикову пляшку з-під пива «Десант»ємкістю 1 л., відеокасету «Maxell DVM 60 SE», ковдру, простирадло, тапочки, футболку ОСОБА_2, плавки, футболку, штани ОСОБА_3, ніж з чорною рукояткою, який видав ОСОБА_2, що здані в камеру зберігання речових доказів Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, ніж, який згідно висновку експерта № 24 від 09.12.2011 року являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії, що зданий на зберігання в чергову частину Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, - знищити.  

          Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат пов’язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого задовольнити в повному обсязі , стягнувши із засудженого на користь держави  783,87 грн.. . Цивільний позов потерпілого про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково, стягнувши  із засудженого на користь ОСОБА_3 765,68грн. у відшкодування матеріальної шкоди та десять тисяч гривень у відшкодування моральної шкоди.

          Судові витрати по справі покласти на засудженого ОСОБА_2, стягнувши  на користь держави шість тисяч вісімсот дев’ять гривень 88 коп. за проведення судових експертиз..

          Запобіжний захід ОСОБА_2 –утримання під вартою - до набрання вироком законної сили залишити без змін.  Міру покарання відраховувати з дня затримання - 08 листопада 2011 року.      

               Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через  Гребінківський районний суд Полтавської області учасниками процесу протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення його копії.

Суддя   Гребінківського районного суду Полтавської області    О. І. Радзівон