Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1358/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участю:
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність № 4/10 від 04.01.2012)
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках у розмірі 1 353,26 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
09 лютого 2012 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську (далі – Ленінська МДПІ у м. Луганську) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома» (далі - ТОВ «Наши дома») про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 1 353,26 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську.
Станом на 27.01.2012 ТОВ «Наши дома» має податковий борг на загальну суму 1 353, 26 грн., що складається з:
- податку на додану вартість в сумі 1 320,26 грн.;
- податку на прибуток в сумі 33,00 грн..
З метою стягнення податкового боргу Ленінською МДПІ у м. Луганську у відповідності зі ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано першу податкову вимогу № 1/2005 від 07.07.2009 та другу податкову вимогу № 2/2005 від 07.07.2009.
26.03.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську відносно відповідача прийнято рішення № 16 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим у зв’язку з чим, позивач просить стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома» з рахунків у банках, що його обслуговують за податковим боргом з податку на прибуток в сумі 33, 00 грн.та з податку на додану вартість в сумі 1 320,26 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічно викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи без участі представника відповідача до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.
Оскільки на момент виникнення податкового боргу ТОВ «Наши дома» перед бюджетом з податку на додану вартість та податку на прибуток діяв Закон України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 04.12.2000 № 2181-ІІІ, тому суд вважає за можливе до правовідносин, які виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України застосовувати також норми Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетом та державними цільовими фондами”.
Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) — податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Наши дома», ідентифікаційний код 33352323, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради у якості юридичної особи 18.02.2005 за № 1 382 102 0000 002989, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 323943 (а. с. 7).
Станом на 27.01.2012 ТОВ «Наши дома» має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1353,26 грн. за наступними платежами:
- податок на додану вартість – 1320,26 грн.;
- податок на прибуток – 33,00 грн.
Сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1 320,26 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми самостійно визначеного податкового зобов’язання, а саме:
- за податковою декларацією № 49501 від 17.06.2009 у розмірі 368,00 грн. (сплачено частково 30.06.2009 – 49, 74 грн.);
- за податковою декларацією № 76994 від 17.07.2009 у розмірі 500,00 грн.;
- за податковою декларацією № 63274 від 18.08.2009 у розмірі 500,00 грн.;
- за податковою декларацією № 80995 від 15.09.2009 у розмірі 02,00 грн..
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Пунктом 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
25.10.2010 Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, за результатами якої складено акт за № 2750/15-1 про те, що ТОВ «Наши дома» за І півріччя 2010 року декларація з податку на прибуток, граничний строк подання, якої 09.08.2010 року, не подавалася (а. с. 14).
Відповідно до п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
05.11.2010 на підставі акта перевірки № 2750/15-1 від 25.10.2010 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення № 0018051510/0, яким відповідачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 170, 00 грн. (а.с.15), яке направлено податковим органом на адресу відповідача, однак було повернуто з позначкою «за зазначеною адресою не знаходиться».
11.11.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську складено акт № 2941/15-1 про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення № 0018051510/0 від 05.11.2010 та розміщення його на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу (а. с. 16).
У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу.
При цьому день розміщення такої податкового повідомлення-рішення вважається днем його вручення.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно статті 6 Закону України від 21.12.2000 року №2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу направлено 2 податкові вимоги:
- перша податкова вимога №1/2005 від 07.07.2009, яка повернулася на адресу податкового органу з позначкою «за зазначеною адресою не знаходиться» (а. с. 12);
- друга податкова вимога №2/458 від 26.02.2010, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 26.02.2010 (а. с. 13).
Даних про оскарження відповідачем податкових вимог судом не встановлено, а тому вони є узгодженими та чинними на час розгляду справи.
Відповідно до п.10.1.1 п.10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших
активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого
гербовою печаткою податкового органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним податковим органом.
26.03.2010 заступником начальника Ленінської МДПІ у м. Луганську відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року із змінами та доповненнями було прийнято рішення № 16 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків – ТОВ «Наши дома» в рахунок погашення його податкового боргу (зворотній бік а. с. 13).
В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ «Наши дома» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначеного у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Внаслідок того, що ТОВ «Наши дома» станом на дату розгляду та вирішення справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 1320,26 грн. та з податку на прибуток в розмірі 33,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення коштів у загальному розмірі 1 353, 26 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О ВИ В :
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках у розмірі 1 353,26 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з наявних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Наши дома» (ідентифікаційний код 33352323, адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 25, кв. 23) рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг у загальному розмірі 1 353,26 грн. (одна тисяча триста п’ятдесят три гривні 26 копійок), а саме: з податку на додану вартість в розмірі 1 320, 26 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень 26 копійок) та з податку на прибуток у розмірі 33,00 грн. (тридцять три гривні 00 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2012.
СуддяС.К. Коршиков