Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-4383/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Л.І. Хилько
при секретарі судового засідання - Бабіч О.В.
за участю представників:
позивача –Майнард Н.О.
відповідача –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002541710 від 24.10.2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
Фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення від №0002541710 від 24.10.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 07.10.2011 року співробітниками Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено позапланову невиїзну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах ПП «ЛКН-Плюс»(код 34894830) за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року. Про результати вказаної перевірки було складено Акт № 187\ 1710\ 1792208380 від 12.10.2011 року. Підставою перевірки зазначено Наказ №2919 від 06.10.2011 та доповідна записка заступника начальника Кіровоградської ОДПЇ №6474 710 від 06.10.2011 року. Перевірку було проведено за один день - 07.10.2011 року в приміщенні Кіровоградської ОДПІ і завершено підписанням Акту.
Як зазначив позивач, єдиною конкретною підставою проведення невиїзної перевірки була перевірка взаємовідносин позивача із контрагентом ПП «ЛКН-Плюс»в період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року.
Позивач вважає, що висновок відповідача щодо нікчемності правочину укладеного з ПП «ЛКН-Плюс»є необґрунтованим, а прийняте податкове повідомлення-рішення №0002541710 від 24.10.2011 року таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2012 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити. З наданих до суду письмових заперечень пояснив, що за результатами перевірки позивача було встановлено порушення та винесено податкове повідомлення-рішення №0002541710 від 24.10.2011 року за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) - заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5039,95 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 5039,95 грн.. Встановлено, що фактично згідно наданих на перевірку документів в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року ФОП ОСОБА_3 здійснювала оптову торгівлю продуктами харчування на загальній системі оподаткування. Відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ було отримано службову записку відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки Кіровоградської ОДПІ № 528/23-1 від 05.09.2011 року «Про надання матеріалів перевірки»та акт від 25.08.2011 року №724/15-20/34894830 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "ЛКН - Плюс" (ЄДРПОУ 34894830) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Н.Т.К. Октан», код ЄДРПОУ 35900535», в якому зазначено, що в ході проведення аналізу встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Н.Т.К. Октан». Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, частина податкового кредиту фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за січень 2011 року сформовано на підставі неіснуючих операцій з ПП «ЛКН-Плюс», які відповідно не можуть використовуватись в оподатковуваних операціях, та податкових накладних виписаних з порушенням вимог п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями), чим порушено вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого фізичною особою - підприємцем завищено дозволений податковий кредит на суму ПДВ 5039,95 грн. (а.с.38-40).
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено на 20.02.2012 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Заслухавши представників сторін та свідків, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити в повному обсязі виходячи із наступного.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2, ОСОБА_3 (ід.код –НОМЕР_1) зареєстрована виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 20.19.1999 року (а.с.70), та відповідно до свідоцтва НОМЕР_3 від 26.10.2005 року є платником податку на додану вартість (а.с.71).
На підставі пп.20.1.4 п.20.1. ст.20, пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями (надалі –ПК України), відповідно до наказу начальника Кіровоградської ОДПІ виданого відповідно до доповідної записки від 06.10.2011р. №647/1710, працівниками податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «ЛКН-Плюс»(код ЄДРПОУ-34894830) за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 р., за результатами якої складено акт №187/1710/1792208380 від 12.10.2011 р. (а.с.8-23, 41-43, 45-59).
Згідно вказаного акту, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 -VI (зі змінами та доповненнями), а саме занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5039,95 грн., в т.ч. за січень 2011 року на суму 5039,95 грн..
24.10.2011 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002541710, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 5 041,95 грн., з яких за основним платежем –5 039,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1,00 грн. (а.с.7, 44).
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002541710 від 24 жовтня 2011 року, суд виходить з наступного.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача та висновків вказаного акту від 12.10.2011 року, в ході перевірки, виявлено порушення:
- п.1 ст. 203, п.1 та 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 5039,95 грн., в т.ч. за січень 2011 року в сумі 5039,95 грн..
Вказані вище порушення, на думку податкового органу, виникли у зв’язку з тим, що позивачем сформовано податковий кредит в розмірі 5039,95 грн. за рахунок операцій з ПП «ЛКН-Плюс», на підставі податкової накладної №2 від 31.01.2011 року. Позиція податкового органу про нікчемність правочину між позивачем та ПП «ЛКН-Плюс»ґрунтується на тому, що відділом контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ було отримано службову записку відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки Кіровоградської ОДПІ №528/23-1 від 05.09.2011 р. «Про надання матеріалів перевірки»та акт від 25.08.2011 р. №724/15-20/34894830 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "ЛКН - Плюс" (ЄДРПОУ 34894830) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Н.Т.К. Октан», код ЄДРПОУ 35900535», в якому зазначено, що в ході проведення аналізу встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Н.Т.К. Октан». Отже, договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, частина податкового кредиту позивача за січень 2011 р. сформовано на підставі неіснуючих операцій з ПП «ЛКН-Плюс», які відповідно не можуть використовуватись в оподатковуваних операціях, та податкових накладних виписаних з порушенням вимог п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями), чим порушено вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем завищено дозволений податковий кредит на суму ПДВ 5039,95 грн. (а.с.38-40).
Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
- дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
1. придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно пп. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Судом встановлено, що між Приватним підприємством «ЛКН-Плюс»(продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) укладено договір №14 від 25.03.2008 р., згідно якого продавець зобов’язується передати в приватну власність покупця жир яловичий та жир свинячий, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (а.с.26). 01.01.2009 р. сторонами укладеного додаткову угоду №1 до договору №14 від 25.03.2008 р. згідно якої, вказаний договір вступає в законну силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 р. (а.с.27).
Як слідує з акту перевірки та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкових кредитів за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 р. суму ПДВ у розмірі 5039,95 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ПП «ЛКН-Плюс»№2 від 31.01.2011 р. про придбання жиру яловичого в кількості 3981,00 кг. на загальну суму 30 239,68 грн., в тому числі сума ПДВ –5039,95 грн. (а.с.24).
Як підтверджено матеріалами справи, на дату складання податкової накладної ПП «ЛКН-Плюс»було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 06.04.2007 року №100033782 (а.с.30-32, 114-118).
Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується виписками з банківського рахунку, видатковою накладною №РН-0000002 від 31.01.2011 року та товарно-транспортною накладною від 31.01.2011 року (а.с.25, 28-29, 69).
Крім того, допитаний в судовому засіданні 22.12.2011 року в якості свідка засновник та керівник ПП «ЛКН-Плюс»ОСОБА_4 пояснив суду, що з позивачем його підприємство співпрацює уже три роки, кожен місяць підприємство поставляє до позивача жир з оформленням всіх необхідних документів. Машина у підприємства одна, якщо перевезення здійснюється по Україні, то вони наймають додатково автомобіль. З ПП «Октан»підприємство не співпрацює, вказаний жир, що було поставлено позивачу на підставі накладної від 31.01.2011 року, підприємство придбало у ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань»(а.с.112-119, 120-121).
Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться податкові та товарно-транспортні накладні, виписані ВАТ «М’ясокомбінат «Ятрань», згідно яких встановлено реальність поставки та наявність у ПП «ЛКН-Плюс»жиру тваринного в достатньому об’ємі (а.с.126-145).
Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену ПП «ЛКН-Плюс»суму ПДВ у розмірі 5039,95 грн. до податкового кредиту за січень 2011 року, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.
Щодо визнання договору, укладено між позивачем та ПП «ЛКН-Плюс», нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього.
Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.
Також, представником відповідача, в судовому засіданні не наведено доказів порушення позивачем вимог п.201.6 ст.201 ПК України.
З огляду на викладене вище, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 2 ст. ст. 2 КАС України оскаржене податкове повідомлення-рішення, дійшов висновку, що воно прийнято з порушенням принципів законності та обґрунтованості, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб’єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 3,40 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.10.2011 №0002541710, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 5040,95 грн., у тому числі за основним платежем –5039,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –1,00 грн..
3.Стягнути на користь ФОП ОСОБА_3 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 грн..
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено 20.02.2012 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько