АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді               Осіпової Л.О.,

            суддів                                     Сітайло О.М., Фрич Т.В.,

за участю прокурора          Мінакової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією   прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Подільського районного суду м. Києва від 28 липня 2011 року у кримінальній справі щодо ОСОБА_1, засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України (по епізодах за 13.08.2010 р., 14.08.2010 р., 26.08.2010 р.) на 3 роки позбавлення волі; згідно ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання за вироком Подільського районного суду          м. Києва від 20.09.2010 року постановлено виконувати самостійно; за ч.2 ст. 185 КК України (по епізоду за 04.11.2010 р.) засуджений на 4 роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України - на 5 років позбавлення волі; згідно ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі; згідно ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за ч.2 ст. 185 КК України та ч.2 ст. 186 КК України по епізоду 04.11.2011 року, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2010 року, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі, визнана такою, що не підлягає розгляду.

В постанові суд першої інстанції послався на те, що 05.12.2011 року апеляція прокурора залишена без руху і йому надано 7 діб з моменту одержання повідомлення для усунення недоліків, які у визначений строк усунуті не були, тому апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить постанову суду скасувати,  визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимог ст. 351 КПК України, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як зазначені в постанові недоліки апелянт усунув у визначений законом строк.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст. 352 КПК України апеляція визнається такою, що не підлягає розгляду, у разі невиконання особою, яка подала апеляцію, вимог ст. 350 КПК України, що вказані в постанові суду про залишення апеляції без руху.

 В  іншому випадку суд першої інстанції, виконавши вимоги ст. 351 КПК України, керуючись ст. 354 КПК України, протягом семи діб передає справу  разом з поданою апеляцією і запереченнями на неї до апеляційного суду та визначає дату розгляду ним справи.

Як убачається з постанови, апеляція прокурора була визнана такою, що не підлягає розгляду у зв’язку з тим, що прокурором не усунуті вказані недоліки, а саме: в доопрацьованій апеляції не вказаний принцип призначення покарання та відсутні посилання на аркуші справи. Однак, зазначений висновок суду не відповідає матеріалам справи.

З тексту апеляції   вбачається, що вона відповідає вимогам ст. 350 КПК України, оскільки всі вказані в постанові недоліки в ній усунуті. Так, прокурор, при обґрунтуванні необхідності скасування вироку суду, вказав відповідні аркуші справи. Також апелянт вказав принцип призначення покарання, а саме: просив вирок Подільського районного суду м. Києва від 28.07.2011 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, - скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України (по епізодах за 13.08.2010 року, 14.08.2010 року, 26.08.2010 року) покарання у виді 3 років позбавлення волі. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, зарахувати невідбуту частину покарання за вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2010 року. Призначити за ч. 2 ст. 185 КК України (по епізоду 04.11.2010 року) покарання у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 186 КК України – 5 років позбавлення волі. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. Згідно ст. 71 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком Подільського районного суду м. Києва від 20.09.2010 року, призначити загальний строк покарання – 6 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без зміни.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що головуючим під час винесення постанови порушено норми кримінально-процесуального законодавства, а тому постанова Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року, якою апеляція прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, визнана такою, що не підлягає розгляду, підлягає скасуванню, а кримінальна справа поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 351 КПК України та призначення справи до розгляду у відповідності до  ст. 354 КПК України.      

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, 353  КПК України, колегія судів,-  

        УХВАЛИЛА :

Апеляцію   прокурора  задовольнити.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2011 року, якою апеляція прокурора визнана такою, що не підлягає розгляду  – скасувати.

Визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 повернути Подільському районному суду м. Києва для виконання вимог ст. 351, 354 КПК України.  

Судді:  

            _______________      ______________                  ______________

             Осіпова Л.О.                        Сітайло О.М.                      Фрич Т.В.