АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду  кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді                   Осіпової Л.О.,

суддів                           Сітайло О.М., Фрич Т.В.,

за участю прокурора                          Жажиєва А.Г.,

захисника                                                    ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною постановою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 3 ст. 364; ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України направлено Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_2 у вигляді взяття під варту залишено без змін.

Направлення справи на додаткове розслідування суд мотивував неповнотою досудового слідства: органом досудового слідства не були належним чином з’ясовані дані про особу та місце проживання ОСОБА_2, що позбавило суд можливості розглянути справу.

В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою.

На апеляцію прокурора Крижановським В.В. 29 січня 2012 року подано заперечення, в яких він просить рішення суду залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення, а 09 лютого 2012 року ОСОБА_2 подано заяву, в якій він просить апеляцію прокурора задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 64 КПК України орган судового слідства зобов'язаний   вжити   всіх   передбачених   законом   заходів  для повного дослідження  та з’ясування  всіх обставин  справи.

Зазначені вимоги закону при провадженні досудового слідства у даній справі виконані не були.

Я к вбачається з матеріалів справи, постановою слідчого від 13 жовтня 2009 року обвинуваченому ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід з взяття під варту на підписку про невиїзд.

В листопаді 2010 року матеріали справи по обвинуваченню ОСОБА_2 та інших надійшли для розгляду до суду.

 21 лютого 2011 року в зв’язку з неявкою ОСОБА_2 в судове засідання ухвалою суду щодо нього застосовано привід, виконання якого доручено Головному управління  «К» Служби безпеки України, контроль за виконанням покладено на Головне слідче управління Генеральної прокуратури України.

Згідно рапортів начальника сектору ГУ БКОЗ СБ України (т. 35, а.с. 140) та оперуповноваженого ГУ БКОЗ СБ України (т. 35, а.с. 141) від 24 лютого 2011 року  привід не було виконано, оскільки ОСОБА_2 за місцем проживання відсутній та за наявною інформацією 20 лютого 2011 року залишив територію України на поїзді рейсу №142 «Чернівці-Москва».

Ухвалою суду від 28 лютого 2011 року за клопотанням прокурора у зв’язку з ухиленням ОСОБА_2 від явки до суду та залишенням ним території України матеріали кримінальної справи щодо підсудного ОСОБА_2 виділено в окреме провадження, оголошено розшук підсудного,  обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту та зупинено провадження у справі. Виконання ухвали доручено Головному управління  «К» Служби безпеки України, контроль за виконанням покладено на Головне слідче управління Генеральної прокуратури України.

Як вбачаться з матеріалів справи, інформація від Головного управління «К» Служби безпеки України та Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України щодо вжитих заходів по розшуку ОСОБА_2 до суду не надходила.

16 грудня 2011 року в зв’язку з відсутністю даних про місце перебування підсудного ОСОБА_2 постановою суду надано Генеральній прокуратурі України доручення щодо встановлення місця проживання ОСОБА_2 та забезпечення його явки в судове засідання.

Відповідно до протоколу судового засідання від 23 грудня 2011 року дані щодо виконання чи неможливості виконання судового доручення від прокуратури  не надійшли.

Згідно постанови від 26 грудня 2011 року, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, оскільки органом досудового слідства було допущено неповноту досудового слідства, яка перешкодила розглянути справу та постановити рішення.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів.

Змістом ст. 281 КПК передбачено, що суд має право повернути справу на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, якщо ця неповнота чи неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до роз’яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України  від 11 лютого 2005 р. № 2  « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справна додаткове розслідування», якщо під час провадження досудового слідства не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого , досудове слідство визнається неповним.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2, будучи громадянином України, набув громадянство Російської Федерації та, ще за місяць до обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, не проживав на території України і перебував у міждержавному розшуку.

Застосовуючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд орган досудового слідства не дав належної оцінки зазначеним обставинам, а також належним чином не перевірив місце проживання ОСОБА_2

Відповідно до ст. 151 КПК України, якщо відносно особи застосовується запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд із місця проживання, то орган досудового слідства повинен з’ясувати саме зареєстроване місце проживання особи, щоб запобігти її спробам ухилитися від слідства та суду. Однак, в матеріалах справи даних про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою, яка вказана в підписці про невиїзд (АДРЕСА_1),  немає.

Доводи апеляції прокурора про те, що  слідчим були належним чином з’ясовані дані про місце проживання ОСОБА_2 є необґрунтованими та нічим не підтверджуються.

Вказівки прокурора на те, що судом не вживались заходи щодо встановлення його місця перебування спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до матеріалів справи, для усунення допущеної слідчим неповноти судом були вичерпані всі передбачені законом засоби, проте бажаного результату вони не дали.

Колегія суддів вважає, що допущена неповнота досудового слідства не могла бути усунута в судовому засіданні, так як встановлення місцезнаходження підсудного вимагає проведення комплексу слідчих та оперативно-розшукових дій, що законом віднесено до компетенції органів досудового слідства,  а тому суд обґрунтовано направив справу на додаткове розслідування.  

Також є  безпідставними доводи апеляції прокурора про те, що суд повинен вирішити питання про екстрадицію ОСОБА_2

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які офіційні дані уповноважених органів, які здійснюють розшук ОСОБА_2, про те, що він перебуває на території іноземної держави.

Крім того, не містять матеріали справи і належним чином оформлених документів про громадянство ОСОБА_2

Вказане унеможливлює вирішення судом питання щодо екстрадиції ОСОБА_2

Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що в матеріалах справи міститься обвинувальний висновок, підписаний слідчим, але не затверджений прокурором.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає будь-яких  підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування постанови суду.

При проведенні додаткового розслідування у справі органу досудового слідства необхідно встановити місце знаходження ОСОБА_2 та у разі підтвердження інформації, що він перебуває на території іноземної держави, у відповідності до вимог національного та міжнародного законодавства вирішити питання про екстрадицію чи  передачу кримінального переслідування до іноземної держави.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, —

УХВАЛИЛА:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 364; ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України направлено Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, – без задоволення.

Судді:  

_______________              ______________                  ______________

     Осіпова Л.О.                  Сітайло О.М.                       Фрич Т.В.