УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 33/2690/141/2012 Суддя 1 інстанції: Зелінська М.Б. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Осіпова Л.О., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Леніно Криворізького району Дніпропетровської області, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

на постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 28 грудня        2011 року ,

ВСТАНОВИВ:

постановою Солом’янського районного суду м. Києва від  28 грудня 2011 року ОСОБА_2   визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі                 2550 гривень.

Відповідно до постанови суду, 27 листопада 2011 року приблизно о      05 годині 00 хвилин по вул. Саперно-Слобідській в м. Києві ОСОБА_2 керував автомобілем «Volkswagen» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння (тремтіння рук, нерозбірлива мова, поведінка, що не відповідає обстановці), від огляду на стан сп’яніння водій відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.

При цьому ОСОБА_2 посилається на те, що  всупереч обставинам,  викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.11.2011 року серія АА1 № 547926, та висновкам суду, викладеним в оскаржуваній постанові, факту його перебування у стані сп’яніння даними в матеріалах справи встановлено не було.

ОСОБА_2 вказує, що зупинившись на вимогу інспектора ДАІ, він заперечував факт керування ним автомобілем в стані алкогольного сп’яніння та всупереч відомостям, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, наполягав на проведенні  медогляду. При проведенні обстеження лікарем було доведено, що він не перебував у стані алкогольного с’пяніння. Також ОСОБА_2 вказує на порушення його прав при розгляді справи.

Заслухавши ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 256, 283 КУпАП визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення та рішення, що приймається в конкретній справі.

У протоколі, зокрема, повинні бути зазначені суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за нього, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У постанові, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, установлені на підставі дослідження та оцінки доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед інших питань вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПС ДАІ в м. Києві при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та судом під час розгляду справи даних вимог закону дотримано не було.

Так, за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09.09.2009р.       № 400/666, встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп’яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами зазначеної Інструкції посадовими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров’я з дотриманням встановленої законодавством процедури.

Зокрема, ст. 266 КУпАП передбачає першочергове проведення огляду водія на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків, і лише у разі незгоди водія на проведення огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з результатами такого огляду, останній проводиться в закладах охорони здоров’я.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вказані вимоги закону при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 дотримані не були, оскільки в матеріалах справи не міститься жодних даних про попередню пропозицію ОСОБА_2 з боку правника ДАІ пройти огляд на місці зупинки автомобіля за допомогою спеціальних технічних засобів, про відмову ОСОБА_2 від проходження саме такого огляду та про наступну пропозицію з боку працівника ДАІ у зв’язку з цим пройти огляд у закладі охорони здоров’я.  

Крім того, викладені у постанові суду першої інстанції обставини вчинення правопорушення не відповідають зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення даним і мають розбіжності.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп’яніння, а згідно з постановою суду - керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння.

Вказані розбіжності містяться і в додатках до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, в поясненнях свідків зазначено про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння (а.с. 4), в рапортах інспекторів ДПС зазначено про керування ОСОБА_2 транспортним засобом з ознаками наркотичного спяніння (а.с. 8,9). В той же час в рапорті інспектора ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення, зазначено, що ним було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_2, у якого було виявлено явні ознаки алкогольного сп’яніння (а.с. 3).

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою, і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 256, 266, 278, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 28 грудня        2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн., скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва                                           Осіпова Л.О.