КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2012 року 2а-264/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомРокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області (далі - Позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 239883,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області 18.05.2007 року та перебуває з 22.05.2007 року за № 3748 на обліку в Рокитнянській МДПІ Київської області як платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених Податковим кодексом України.
Станом на 10.01.2012 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 239883,00 грн.
30.09.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав до Рокитнянської МДПІ Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року № 9008191156. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 50783,00 грн.
27 жовтня 2011 року відповідач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року № 9009587097. У вказаному уточнюючому розрахунку відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 189100,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача перед державним бюджетом складається з наступного:
- згідно з поданою 30.09.2011 року податковою декларацією з ПДВ за серпень 2011 року обчислено податкове зобов’язання зі сплати податку в сумі 50783,00 грн.;
- згідно з поданим 27.10.2011 року уточнюючого розрахунку податкового зобов’язання з ПДВ за серпень 2011 року обчислено податкове зобов’язання зі сплати податку в сумі 189100,00 грн.
Всього відповідачем самостійно обчислено до сплати - 239883,00 грн.
Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 239883,00 грн.
Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання не сплачено.
Так, згідно з підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платникові податків податкові вимоги.
Відповідачем самостійно податкова заборгованість перед бюджетом не була сплачена, тому Рокитнянська МДПІ Київської області на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" були виставлені відповідачу податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/163 від 04.12.2008 року та друга податкова вимога № 2/23 від 05.02.2009 року про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов’язаннями.
Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем 06.12.2008 року та 05.02.2009 року відповідно, про що свідчить підпис останнього на корінцях першої та другої податкових вимог.
Дані податкові вимоги залишилась без задоволення.
Наведені вище податкові вимоги відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувалися, отже зазначені в них зобов’язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті.
На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у податковій декларації за серпень 2011 року та в уточнюючому розрахунку податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року, є узгодженим податковим боргом.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 239883,00 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 239883,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України (р/р 31113029700522, одержувач УДК у Рокитнянському районі Київської області, МФО 821018, код одержувача 23569932, код платежу 14010100) податковий борг у розмірі 239883 (двісті тридцять дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 00 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Постанову прийнято в порядку скороченого провадження 07 лютого 2012 року.