КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2012 року 2а-433/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомУправління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області
доДочірнього підприємства "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич"
простягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2011 року в сумі 12 939,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних особового рахунку страхувальника, у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах праці та роботах із особливо важкими умовами праці за списком № 1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за грудень 2011 року у розмірі 12 939,33 грн.
Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.
Позивач у судове засідання не з’явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач позову не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити з огляду на те, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами не передбачено обов’язок підприємства відшкодовувати розмір пільгових пенсій, а зазначається лише про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, що на думку позивача не є тотожними поняттями.
Представник відповідача 06.02.2012 року подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон України № 400/97-ВР), платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" зареєстровано виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 25.11.1996 року.
Як платник страхових внесків, відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області.
Таким чином, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону України № 400/97-ВР.
Як убачається з матеріалів справи, працівникам підприємства були призначені пенсії на пільгових умовах на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено розмір щомісячних витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем у 2011 році за списком № 1 у розмірі 12 939,33 грн. за грудень 2011 року, суми сплачуються щомісячно до 25 числа поточного року.
Вказані розрахунки направлено на адресу відповідача листами від 15.03.2011 року №2782/02 та від 13.12.2011 року № 5359/02, які отримані відповідачем 17.03.2011 року та 16.12.2011 року відповідно, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на копії листа від 15.03.2011 року №2782/02 та на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами щодо відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пенсій, призначених на пільгових умовах, суд зазначає таке.
Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України № 1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.
Згідно зі статтею 1 Закону України № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, грошові кошти, які сплачуються суб’єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України № 1788-XII, є страховими внесками, у розумінні Закону України № 1058-IV.
Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція).
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).
Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Як свідчать наявні матеріали справи, відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України № 1788-XII, загальний розмір фактичних витрат, що підлягає відшкодуванню відповідачем за грудень 2011 року становить 12 939,33 грн.
Підприємство отримало розрахунки Управління Пенсійного фонду фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, оскільки розрахунків відповідачем не оскаржено вони є обов'язковим для виконання.
Судом не береться до уваги твердження відповідача, що чинним законодавством не передбачено обов’язок підприємства відшкодовувати розмір пільгових пенсій, а зазначається лише про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку таких пенсій, з огляду на таке.
У розумінні положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій визначається з урахуванням розміру пенсій, призначених відповідно до положень статей 27, 28 Закону від 09.07.2003 року № 1058-IV, та підвищення, проведеного відповідно до статті 42 цього Закону. При цьому, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Держбюджету України.
Дані положення знайшли своє відображення і у формах розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, а саме у додатках 6 та 7 Інструкції.
Так, у відповідності до графи 10 додатку 7 до Інструкції "Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", фактичні витрати на виплату пенсій, що підлягають відшкодуванню, дорівнюють місячному розміру пенсій.
Таким чином, твердження відповідача про те, що витрати на виплату пенсій не включають до свого розміру суму пільгових пенсій є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.
Доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених за списком № 1, неправомірності їх нарахування суду не надано.
На підставі викладеного судом встановлено, що у відповідача утворилась та наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у вказаному вище розмірі.
Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи рахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1.
Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону України № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника і мають пріоритет перед всіма іншими зобов`язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов`язкових платежів.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області у розмірі 12 939,33 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що знаходяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надано, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Підприємство регіональних перевезень "АТАСС" відкритого акціонерного товариства "Автотранспортна акціонерна співдружність "Славутич" (07100, Київська область, м. Славутич, вул. Ентузіастів, буд. 6, ідентифікаційний код 23241723) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2011 року в сумі 12 939 (дванадцять тисяч дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 33 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Постанову прийнято в порядку письмового провадження 06 лютого 2012 року.