КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 січня 2012 року 2а-6358/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Кривши О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області (надалі - відповідач) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення –рішення № 0001041740 від 30.09.2011.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, що знаходиться на території Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, за межами населеного пункту відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 251519 від 19.03.2010.
Зазначає, що цільове призначення земельної ділянки, що перебуває у його власності для ведення індивідуального садівництва.
Вважає, що відповідно до Земельного кодексу України та документації з землеустрою земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення та складається із сільськогосподарських угідь, а саме багаторічні насадження.
На думку позивача нараховане йому грошове зобов’язання відповідачем у вигляді податкового повідомлення –рішення є незаконним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки нормативно грошова оцінка належної йому земельної ділянки не проведена, тому має застосовуватися норматив середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказав, що позивачу Васильківською ОДПІ Київської області було проведено нарахування суми земельного податку з фізичних осіб в сумі 1 214,72 грн. за ставкою 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області та надіслано рекомендованим листом податкове повідомлення –рішення № 0024171742 від 27.05.2011.
Зазначає, що позивачем було оскаржене дане податкове повідомлення –рішення в результаті чого Рішенням ДПА України в Київській області про результати первинної скарги було скасовано повідомлення –рішення № 0024171742 від 27.05.2011 у сумі 72,88 грн. в зв’язку з тим, що позивач має пільгу в оподаткуванні.
30.09.2011 позивачу було проведено розрахунок земельного податку з урахуванням пільг та сформовано податкове повідомлення –рішення № 0001041740.
На думку відповідача вказане оскаржуване податкове повідомлення –рішення є правомірним та винесено відповідно до норм чинного законодавства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,0000 га, що знаходиться на території Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, за межами населеного пункту відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 251519 від 19.03.2010.
Цільове призначення земельної ділянки що перебуває у власності позивача, визначена для ведення індивідуального садівництва. Нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки не проведена.
Відповідно до ст. 19. Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
На звернення позивача 10.11.2011 Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області направило на його адресу лист № 5087/02-1.
Згідно вказаного листа дана земельна ділянка відповідно до державної статистичної звітності форми 6-зем, що знаходиться у власності позивача для ведення індивідуального на території Гвоздівської сільської ради, за межами населеного пункту, рахується як землі сільськогосподарського призначення (склад угідь - пасовища, гр.12).
Одночасно з тим Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області повідомило, що державна статистична звітність ведеться відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, яка розроблена відповідно до положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 № 15 (15-93-п) «Про порядок ведення державного земельного кадастру», в частині кількісного обліку земель. У звітах вказують площі земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності.
Отже, вищевказана земельна ділянка позивача відноситься до земель сільськогосподарського призначення.
Так згідно ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать:
1) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
2) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва тощо.
Відповідачем –Васильківською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області винесено податкове повідомлення –рішення № 0024171742 від 27.05.2011, однак за скаргою позивача воно було скасовано ДПА України в Київській області та винесено нове податкове повідомлення –рішення № 0001041740 від 30.09.2011, яким було визначено суму податкового зобов’язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб в розмірі 1 141,84 грн.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем робився розрахунок суми податкового зобов’язання на підставі ст. 277 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ), якою визначено та встановлено ставки податку на земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативно грошова оцінка яких не проводилась.
Відповідно до п. 277.2 ст. 277 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
Однак, згідно ст. 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 ПКУ визначено об'єкти оподаткування, а саме:
- земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
- земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно ст. 271.1. ПКУ базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно вищевказаного листа Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області від 10.11.2011 № 5087/02-1 земельна ділянка, що знаходиться у власності позивача для ведення індивідуального садівництва рахується як землі сільськогосподарського призначення (склад угідь - пасовища).
Статтею 272 ПКУ визначено ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином судом встановлено, що відповідач –Васильківська об’єднана державною податкова інспекція Київської області приймаючи оскаржуване рішення, яким визначено позивачу земельний податок з фізичних осіб порушила порядок обрахування об’єкту оподаткування, неповно з’ясувала правовий статус та фактичний стан об’єкта оподаткування безпідставно завищив суму податку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів суду правомірність винесення даного податкового повідомлення –рішення № 0001041740 від 30.09.2011, яким визначено позивачу податкове зобов’язання з земельного податку з фізичних осіб в розмірі 1 141,84 грн.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення – рішення Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області від 30.09.2011 № 0001041740 про визначення суми грошового зобов’язання по земельному податку з фізичних осіб в сумі 1 141,84 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 січня 2012 р..