ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2012 року Справа № 2а/2370/329/2012
15 год. 38 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання –Білоус А.М.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
представника відповідача –Синільника С. А.,
представника третьої особи –Куниці О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 до Черкаської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –відкрите акціонерне товариство “Черкаське автотранспортне підприємство 17127” про скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 подав позов, в якому просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення відповідача (створеного рішенням відповідача конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області) про реєстрацію претендентом та визначення переможцем конкурсу по об’єкту № 14 рейс № 107 за № 5/2011 від 23.11.2011р.;
- скасувати рішення конкурсного комітету про реєстрацію претендентом на участь в конкурсі на об’єкт № 14 рейс № 107 перевізника “ВАТ АТП 17127”, яким було порушено пп. 1, 4 п. 12 Постанови Кабміну № 953 від 29.06.2011р., який подав недостовірні відомості про рухомий склад та наявність резерву та можливість самостійного забезпечення обслуговування маршруту;
- скасувати рішення конкурсного комітету про визначення переможця конкурсу від 23.11.2011р. за № 5/2011 по об’єкту № 14 рейс № 107, як невідповідаюче та порушуючи нормам чинного законодавства;
- зобов’язати відповідача до відповідності до норм чинного законодавства укласти договори на перевезення з претендентом на об’єкт конкурсу № 14 рейс № 107, який зайняв друге місце у відповідності до норм Постанови Кабміну № 953 від 29.06.2011р. та ЗУ “Про автомобільний транспорт”;
- постановити окрему ухвалу адміністративного суду стосовно незадовільної підготовки збоку відповідача конкурсу на проведення, низької кваліфікації працівників, які готували конкурс та свідомого, багаторазового порушення норм чинного законодавства при проведенні конкурсів на перевезення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Черкаська обласна державна адміністрація, як замовник перевезень, порушила встановлений порядок та послідовність дій органів, які уповноважені проводити підготовку та проведення конкурсів; претендент-перевізник “ВАТ АТП 17127” подав на конкурс по об’єкту № 14 рейс № 107 ліцензійні картки на автобуси, які працюють на інших маршрутах; перевізник “ВАТ АТП 17127” не має встановленого резерву транспортних засобів; відповідач неправильно підрахував бали переможцю конкурсу; “ВАТ АТП 17127” не має на меті реально здійснювати відповідні перевезення.
Присутній в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідач, як організатор конкурсу, провів його самостійно без залучення робочого органу; на конкурс “ВАТ АТП 17127” подало всі необхідні документи, які передбачені чинним законодавством; після розпечатування конвертів були направлені запити до відповідних органів з проханням надати інформацію щодо перевізників-претендентів; за результатами розгляду наданих перевізниками документів, а також отриманої інформації конкурсним комітетом, як колегіальним органом, було прийняте рішення про визначення переможця конкурсу по об’єкту № 14 рейс № 107.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила повністю, підтримавши позицію, викладену відповідачем в письмових запереченнях, а також в судовому засіданні його представником.
Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Позивач, як фізична особа –підприємець, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців 20.04.2001р. та має ліцензію серії АГ № 587141, видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, з початком її дії з 28.06.2011р. необмежено, із зазначенням дозволеного виду робіт –внутрішні перевезення пасажирів автобусами.
23 листопада 2011 року на засіданні конкурсного комітету обласної державної адміністрації з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, за наслідками якого було складено протокол № 5/2011, розглянуто питання, зокрема, щодо визначення переможцем конкурсу по об’єкту № 14 рейс № 107, по маршруту Білозір’я (Броди) –Сміла (ст. Шевченка), серед претендентів-перевізників відкритого акціонерного товариства “Черкаське АТП 17127” та фізичної особи –підприємця ОСОБА_1. Відповідно до кількості набраних балів (відкрите акціонерне товариство “Черкаське АТП 17127” – 34, фізична особа –підприємець ОСОБА_1 – 12) переможцем конкурсу визнано відкрите акціонерне товариство “Черкаське АТП 17127”.
Вирішуючи спір по суті з огляду на аргументацію сторін та третьої особи, суд виходить з того, що спеціальним законом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, є Закон України “Про автомобільний транспорт” від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі –Закон № 2344-III).
Відповідно до статті 2 Закону № 2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України “Про транспорт”, “Про дорожній рух”, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Згідно статті 7 Закону № 2344-III організація пасажирських перевезень покладається: на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.
Статтею 44 Закону № 2344-III передбачено, зокрема, що для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.
Процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначає Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081, і є обов’язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками (далі –Порядок).
Згідно пунктів 2, 4 Порядку конкурсний комітет - постійний або тимчасовий орган, утворений організатором для розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу; організатор - орган виконавчої влади, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, який самостійно або із залученням робочого органу проводить конкурс; організатором на автобусному маршруті загального користування є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації - на міжміському і приміському маршрутах, які не виходять за межі території Автономної Республіки Крим, області (внутрішньообласний маршрут), у тому числі, які проходять від м. Києва до населених пунктів Київської області та від м. Севастополя до населених пунктів Автономної Республіки Крим.
Таким чином, організатор конкурсу може проводити його із залученням відповідного робочого органу або самостійно. Оскільки Черкаська обласна державна адміністрація, як організатор конкурсу, проводила його самостійно, тому посилання позивача на порушення встановленого порядку та послідовності дій органів, які уповноважені проводити підготовку та проведення конкурсів, є помилковим.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що організатор затверджує умови конкурсу, в тому числі обов’язкові, відповідно до статті 44 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Крім обов’язкових організатор може затверджувати додаткові умови конкурсу (наявність у перевізника GPS-системи, встановленої на транспортних засобах, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, тощо). Організатор встановлює вимогу щодо забезпечення роботи на об’єкті конкурсу, який включає міські та приміські автобусні маршрути загального користування, не менш як одного транспортного засобу, пристосованого для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Відповідно до пункту 12 Порядку конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який: 1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; 2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації; 3) не відповідає вимогам статті 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”; 4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов’язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення; 5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу); 6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов’язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Згідно пункту 29 Порядку для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об’єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи: 1) виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) нотаріально завірену копію ліцензії на право надання послуг з перевезень пасажирів (може подаватися в одному примірнику, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться на одному засіданні); 3) перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою “з місцем водія/без місця водія”), VIN-коду транспортного засобу, державного номерного знака, року випуску транспортного засобу; 4) копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті; 5) документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі, із зазначенням дати проведення конкурсу; 6) копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів або тимчасових реєстраційних талонів автобусів, що пропонуються до використання на маршруті; 7) копію документа, що підтверджує проведення процедури санації (за умови проведення санації); 8) перелік транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями, які пропонуються для роботи на автобусному маршруті, або письмова інформація про їх відсутність; 9) анкету відповідно до пункту 32 цього Порядку; 10) копія штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) за останні повні два квартали. Комплектність поданих документів перевіряє в міру їх надходження організатор.
Пунктом 37 Порядку передбачено, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених пунктом 29 цього Порядку, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
Відповідно до пункту 40 Порядку під час проведення конкурсу конкурсний комітет розглядає пропозиції перевізників-претендентів виключно за такими показниками: наявність достатньої кількості автобусів, які відповідають умовам конкурсу за класом та пасажиромісткістю (категорія, пасажиромісткість, наявність багажних відділень, додаткового обладнання); наявність, характеристика та кількість резерву автобусів для заміни рухомого складу в разі виходу техніки з ладу; наявність транспортних засобів, пристосованих для перевезення осіб з обмеженими фізичними можливостями; наявність свідоцтва відповідності автобуса параметрам комфортності (для міжміського перевезення); строк експлуатації автобусів (рік виготовлення, строк фактичної експлуатації); наявність сертифіката відповідності послуг з перевезення пасажирів автобусами ліцензійним умовам; наявність та характеристика виробничої бази; умови підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу; умови контролю технічного стану транспортних засобів перед виїздом; умови виконання регламентних робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів; досвід роботи перевізника-претендента; наявність та тяжкість порушень безпеки дорожнього руху, транспортного законодавства, ліцензійних умов; якість роботи автомобільного перевізника на даному маршруті (у разі обслуговування на умовах договору (дозволу), укладеного (наданого) на підставі попереднього конкурсу; інвестиційний розвиток суб’єкта господарювання та соціальний ефект від його діяльності; умови контролю за станом здоров’я водіїв.
Пунктом 41 Порядку передбачено, що під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента. Представники органів державного контролю несуть персональну відповідальність за достовірність поданої інформації відповідно до законодавства.
Згідно пункту 46 Порядку переможцем конкурсу визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів. Претендентом, який посів друге місце, визнається перевізник-претендент, який за результатами розгляду набрав найбільшу кількість балів відповідно до системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів без урахування показника переможця конкурсу.
Як свідчать матеріали справи, відкрите акціонерне товариство “Черкаське автотранспортне підприємство 17127” подало на конкурс по об’єкту № 14 рейс № 107 всі, передбачені чинним законодавством, необхідні документи, які і були перевірені конкурсним комітетом. Крім того, конкурсний комітет при визначенні переможця конкурсу також враховував надану відповідними державними органами інформацію стосовно всіх перевізників-претендентів, а також пояснення представників зазначених органів, які були присутні на засіданні конкурсного комітету.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні питання правомірності рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість враховує приписи статті 2, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що конкурсний комітет Черкаської обласної державної адміністрації з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області, діяв у визначених законодавством межах та прийняв рішення з урахуванням всіх обставин та наданих претендентами-перевізниками документів.
Крім того, зі змісту частини 4 статті 105, частини 2 статті 162, статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що вимоги позивача щодо вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та постановлення окремої ухвали не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначених законом. Крім того, вимоги про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та постановлення окремої ухвали не є матеріальними та не відносяться до вимог зобов’язального характеру стосовно вчинення відповідачем певних дій, в результаті чого настануть певні правові наслідки, оскільки питання щодо вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та постановлення окремої ухвали є прерогативою суду і висновок про необхідність її винесення має робити виключно суд в провадженні якого знаходиться відповідна справа та за наслідками її розгляду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк