КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2012 року 2а-5755/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Мазур О.В.
представника відповідача: Федорова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будівельна компанія «Славутич»до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області про скасування податкових повідомлень –рішень, -
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич»(надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області та просить суд скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000322301 від 21.11.2011 про донарахування податку на прибуток в сумі 239 692, 93 грн. та штрафні санкції в сумі 8 496,77 грн., скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000322301 від 21.11.2011 про донарахування податку на додану вартість за основним платежем в сумі 191 753,73 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1 530,17 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011. За результатами перевірки був складений акт від 07.11.2011 № 901/23/30334584, яким було встановлено ряд порушень податкового законодавства.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем були винесені оскаржені податкові повідомлення –рішення.
На думку позивача вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідач належним чином не дослідив усі наявні документи та матеріали, зробивши хибний висновок про те, що позивачем безпідставно включено до валових витрат ряд сум, що відображені в акті перевірки.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказав, що на думку відповідача позивачем порушені вимоги п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 239 692,93 грн., в тому числі за II квартал 2010 року в сумі 23 566,67 грн., за III квартал 2010 року в сумі 10 416,42 грн., за I квартал 2011 року на суму 205 708,84 грн., а також п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено зобов’язання з ПДВ на загальну суму 191 753, 73, в тому числі жовтень 2010 року в сумі 1 826,66 грн., за листопад 2010 року в сумі 4 286,00 грн., за лютий 2011 року на суму 161 034,07 грн., за березень 2010 року 24 607,00 грн. в результаті чого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень –рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач має статус юридичної особи, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 652761.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлення від 20.09.2011 за № 337, від 20.09.2011 за № 338, від 20.09.2011 за № 339 виданих ДПІ у м. Славутичі Київської області, на підставі ст. 20, ст. 77. ст. 82 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) та відповідно до плану –графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання на II квартал 2011 року, проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011 валютного законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011 відповідно до затвердженого плану перевірки. На підставі наказу ДПІ у м. Славутичі від 17.10.2011 № 426 було продовжено перевірку з 18.10.2011 по 31.10.2010.
Статтею 77 ПКУ визначений порядок проведення документальної планових перевірок. Так, п. 77.1 ст. 77 ПКУ зазначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 77.8 ст. 77 ПКУ визначено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено ст.ст. 83, 85 ПКУ.
Згідно п. 86.1 ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За результатами перевірки Приватного підприємства «Будівельна компанія «Славутич»було складено акт від 07.11.2011 № 901/23/30334584 про планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2011.
Даною перевіркою було встановлено ряд порушень податкового законодавства позивачем, а саме:
- п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі – Закон № 283), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 239 692,93 грн., в тому числі за II квартал 2010 року в сумі 23 566,67 грн., за III квартал 2010 року в сумі 10 416,42 грн., за I квартал 2011 року на суму 205 708,84 грн.;
- п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі –Закон № 168), в результаті чого занижено зобов’язання з ПДВ на загальну суму 191 753, 73, в тому числі жовтень 2010 року в сумі 1 826,66 грн., за листопад 2010 року в сумі 4 286,00 грн., за лютий 2011 року на суму 161 034,07 грн., за березень 2010 року 24 607,00 грн. в результаті чого до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень –рішень № 0000322301 від 21.11.2011, № 0000322301 від 21.11.2011.
Відповідно до 5.1 ст. 5 Закону № 283 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283 виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.4. п. 7.4 ст. 4 Закону № 168 визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Крім того п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону 168 вказано, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Відповідно до 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно документів, які надані до перевірки у періоді, який звіряється Товариство з обмеженою відповідальністю «Комета-14»здійснювало поставку позивачеві матеріалів відповідно до наступних документів:
- податкова накладна № 62401 від 24.06.2010 - дошка обрізна сосна 25 х 4м на суму 63 120,00 грн., у тому числі ПДВ 10 520,00 грн., на виконання робіт виписано рахунок-фактуру № СФ-80/1 від 24.06.2010 та видаткову накладну № РН-000087/1 від 24.06.2010. До валових витрат за II квартал 2010 року включено суму - 52 600,00 грн.;
- податкова накладна № 091603 від 16.09.2010 - будівельні матеріали на суму 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ 8 333,33 грн., на виконання робіт виписано рахунок-фактуру № СФ-149 від 16.09.2010 та видаткову накладну № РН-00000141 від 16.09.2010. До валових витрат за III квартал 2010 року включено суму - 41 666,67 грн.;
Рахунки між позивачем Приватним підприємством «Будівельна компанія «Славутич»та даним суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, і) проводились у безготівковій формі.
У рахунок оплати за надані роботи Товариство з обмеженою відповідальністю «Комета-14»було отримано на рахунок кошти від позивача, згідно банківських виписок: платіжне доручення № 1278 від 22.07.2010 на суму 20 000,00 грн., у тому числі ПДВ 3 333,33; платіжне доручення № 1273 від 22.07.2010 на суму 42000,00 грн., у ому числі ПДВ 7 000,00 грн.; платіжне доручення № 1290 від 27.07.2010 на суму 25 531,90 грн., у тому числі ПДВ 4 255,32 грн.; платіжне доручення № 1455 від 16.09.2010 на суму 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ 8 333,33 грн.
Листом від 13.07.2011 № 3861/7/23-2 у Жовтневому районі м. Запоріжжя надано акт позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Комета-14», № 162/23-2/36264958 від 13.07.2011 з питань дотримання вимог податкового законодавства.
Згідно даного акту перевірки за період з 01.12.2008 по 13.07.2011 встановлено, що операції Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-14»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
В ході перевірки до Приватного Підприємства «Будівельна компанія «Славутич»направлено запит від 24.10.2011 №1126/10/23-010 щодо надання пояснень про придбання товарів у ТОВ «Комета-14», їх подальшу реалізацію та місце постачання з наданням відповідних документів (видаткові, податкові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, акти списання, тощо).
Відповідно до відповіді від 28.10.2011 № 283 позивача –Приватного підприємства «Будівельна компанія «Славутич»стосовно вищезазначених взаємовідносин надано лише податкові та видаткові накладні та рахунки фактури. Пояснення, щодо постачання зазначених товарів та їх використання у господарській діяльності з відповідними підтверджуючими документами не надані.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 № 488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме:
- «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. № 2;
- «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф. № 1 (міжнародна);
- «Товарно-транспортна накладна», ф. № 1-ТН;
- «Талон замовника», ф. № 1-ТЗ.
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовника (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. В ТТН вказується дата, марка та номер автомобіля, номер подорожнього листа, назва автопідприємства ПП водія, вид перевезень, назва «Замовника», «Вантажовідправника», «Вантажоодержувача», адресу пункту навантаження та пункту розвантаження.
Товарно-транспортні накладні типової форми № 1-ТН є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів в межах України.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.031998 № 59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 31.03.1998 за № 218/2658 (надалі - Інструкція), направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядження) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений ацівник, строку й мети відрядження.
У відповідь на запит ДПІ у м. Славутичі від 24.10.2011 №1126/10/23-010 позивачем надано документів, що підтверджують постачання товарів (довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, авансових звітів тощо).
Відповідно до Наказу Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»типові форми використовуються для оформлення відпуску матеріалів, що систематично витрачаються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.
У відповідь на запит ДПІ у м. Славутичі від 24.10.2011 №1126/10/23-010 позивачем не надано документів, які б підтверджували використання товарів в господарській діяльності (акти списання матеріалів, інформація щодо об'єктів на які списувались ріали або їх подальшу реалізацію).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних. Не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Як вбачається з матеріалів справи перевіркою не підтверджено отримання товарів від контрагента позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комета-14»(відсутність довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортні накладні, авансових звітів та їх використання в господарській діяльності (відсутність актів списання матеріалів, мації щодо об'єктів на які списувались матеріали або їх подальшу реалізацію, тощо). Крім ТОВ «Комета-14»відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності.
Враховуючи вищевикладене можно зробити висновок, що про безпідставність включення до валових витрат суми 94 266,67 грн., в тому числі за II квартал 2010 в сумі 52 600,00 грн., за III квартал 2010 року в сумі 41 666,67 грн.
Крім того позивачем було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 31.05.2010 у якому однією ї сторін є Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Континент Холдинг»в особі підрядника та Приватне підприємство «Будівельна компанія «Славутич»в особі замовника щодо виконання робіт по поточному ремонту житлового фонду за адресою: Бакинський квартал, будинки 2, 3, 5, 6; Єреванський квартал, будинки 1, 2, 3, 4; Тбіліський квартал, будинки 1, 4, 6; Київський квартал, будинки 1, 3, 5, 7.
Податкова накладна б/н від 02.06.2010 - виконання ремонтно-будівельних робіт на об’єкті «Абрис»на суму 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ 8 333,33 грн., на виконання робіт виписано довідку про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2010 року та акт б/н за червень 2010 року. До валових витрат за II квартал 2010 року включено суму 41 666,67 грн. Розрахунки між позивачем та даним контрагентом за відвантажений товар (надані роботи, послуги) проводились у безготівковій формі.
У рахунок оплати за надані роботи Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Континент Холдинг»було отримано на рахунок кошти від Приватного підприємства «Будівельна компанія «Славутич», згідно банківських виписок: платіжне доручення № 994 від 02.06.2010 на суму 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ 8 333,33 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.15 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув’язка окремих показників.
Згідно п.п. 2.16 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку»забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
Також на думку суду слід зазначити, що у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:
- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;
- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;
- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач як суб’єкти владних повноважень довів суду правомірність оскаржених податкових повідомлень рішень.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 21 лютого 2012 р..