ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 р.                                                                                    № 2а-5816/11/1370  

о 12 год., 37 хв.  м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», представники – ОСОБА_1 (довіреність № НЮ-61 від 01.01.2012 року), ОСОБА_2 (довіреність № НЮ-90 від 01.01.2012 року)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, представник –ОСОБА_3 (довіреність № 19158/90/10-010 від 30.09.2011 року)

про скасування податкового повідомлення –рішення

Позивач –Державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Львові у якому із врахуванням доповнення до позовної заяви просив визнати протиправним і скасування податкового повідомлення –рішення № 0000272301/2675 від 17.02.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за наслідками перевірки СДПІ ВПП у м. Львові прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2011 року № 0000272301/2675, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 711696,38 грн., у т.ч. за основним платежем - 569357,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 142339,28 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- Відокремленим підрозділом «Служба матеріально-технічного постачання»безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по нікчемних та безтоварних (удаваних) операціях із СП ТОВ ВКФ «Лембридж»та ПП «Акуніт»з постачання останніми товарно-матеріальних цінностей, причому на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Предметом діяльності Відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»є безперебійне забезпечення матеріально-технічними ресурсами експлуатаційно-виробничих та будівельних потреб залізниці для здійснення безпечного та комфортного перевезення пасажирів та своєчасної доставки вантажів.

В доповненні до позовних вимог позивач вказав про відсутність підстав застосування штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання, оскільки у відповідача були відсутні підстави застосування п. 123.1. ст. 123 ПК України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що позивачем проведено позапланову виїзну перевірку ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська Залізниця» за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року, якою встановлено, що за вказаний період ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»придбавались ТМЦ  у СП ТОВ ВКФ «Лембридж». Вказане товариство здійснювало діяльність направлену на мінімізацію податкових платежів в частині формування валових витрат та податкового кредиту для третіх осіб.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Згідно листа ДПІ у Залізничному районі м. Львова №32183/8/23-2 від 17.11.2010 «Про надання документів»СВ УПМ ДПА у Львівській області до перевірки надавались наявні документи по взаєморозрахунках ВП «Служба матеріально технічного постачання»з СП ТОВ ВКФ «Лембридж»та ПП «Акуніт», що вилучені згідно з протоколами виїмки від 18.06.2010, 20.04.2010, 28.04.2010. під час обшуку від 23.03.2010.

СП ТОВ ВКФ «Лембридж» для участі в процедурі відкритих торгів із зменшенням ціни на закупівлю виробів з паперу господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення,  подало тендерному комітету ДГТО «Львівська залізниця», зокрема ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДГТО «Львівська залізниця», обов’язковий для участі в тендері документ –дилерський лист ВАТ «Львівкартонопласт»№ 98 від 03.03.2008 року про те, що СП ТОВ ВКФ «Лембридж»є офіційним представником ВАТ «Львівкартонопласт» по розповсюдженню туалетного паперу та паперових рушників.

          Почеркознавчою експертизою, показаннями працівників ВАТ «Львівкартонопласт»встановлено, що дилерський лист № 98 від 03.03.2008 року  ВАТ «Львівкартонопласт»не видавався, підписаний не посадовою особою, є підробленим та використаним товариством «Лембридж»для надання тендерному комітету на для визнання переможцем в торгах.

В ході перевірки ВП «Служба матерільно –технічного постачання» з метою збору доказової бази, щодо документування порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з ПДВ по удаваних операціях з придбання ТМЦ у СП ТОВ ВКФ «Лембридж», використано матеріали позапланової ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності ДТГО «Львівська залізниця»проведеної КРУ у Львівській області від 21.07.2010. Акт №05-21/14 «Про наслідки позапланової ревізії»скеровано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова  листом №1573 вих.10 Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою. При проведенні ревізії працівниками КРУ застосовувався вибірковий метод перевірки та задокументовані факти щодо  неможливості  встановлення  походження  товару, який одержало ВП «Служба матерільно –технічного постачання» від  СП ТОВ ВКФ «Лембридж».   

          Згідно наданих документів не надасться можливим встановити виробника туалетного паперу, який отримала ВП «Служба матеріально-технічного постачання». До ревізії не надано фінансово - бухгалтерських документів про отримання паперових рушників ВП «Служба матеріально-технічного постачання» ДТГО «Львівська залізниця» від ТОВ ВКФ «Лембридж».

Проведеною ревізією допущених до оцінки пропозицій ТОВ «Акуніт» та ТОВ ВКФ «Лемдридж»встановлено, що у тендерних пропозиціях не представлено сертифікат якості або паспорт виробника.

Листом від 19.07.2010 року № 1004 надійшла інформація під ВАТ «Львівкартонопласт»,  що згідно договору є виробником туалетного паперу. В листі  вказано, що на грудень 2008 року та січень 2009 року туалетний папір зовнішнім діам. (90+/-5) мм. шир. паперової стрічки (80+/-3) мм. вага 105-106 гр. щільність  (38+/-0,2) гр/м2 ТУ У 21.2-00278793-002-2003 вони не виробляли та не продавали.

Відповідно до наданих копій первинних документів папір туалетний поставлено в кількості та по ціні відповідно до умов договору і розбіжностей не виявлено. Однак, підтвердити відповідність туалетного паперу, технічним умовам вказаним у договорі не можливо, оскільки в первинних документах (видаткових накладних) дана інформація відсутня.

Перевіркою встановлено що ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»не одержував ТМЦ від СП ТОВ ВКФ «Лембридж»,  у зв’язку з відсутністю у останнього  будь-яких ТМЦ,  оскільки  СП ТОВ ВКФ «Лембридж»за відповідні періоди укладено удавані договори із ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, на придбання ТМЦ  без  настання реальних наслідків, а з метою отримання безпідставної податкової вигоди в частині формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ.

Як наслідок перевіркою визначено що податковий кредит ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця», сформовано

безпідставно сумами податку на додану вартість по удаваних господарських операціях з придбання ТМЦ у СП ТОВ ВКФ «Лембридж», останній в свою чергу використовував у якості контрагентів СПД, які здійснювали протизаконну діяльність.  

Також за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 рік ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»придбавались ТМЦ у ПП «Акуніт», яке здійснювало діяльність направлену на мінімізацію податкових платежів в частині формування валових витрат та податкового кредиту для третіх осіб. При перевірці  взаєморозрахунків ВП «Служба матеріально –технічного постачання»з ПП «Акуніт» щодо придбання ТМЦ до перевірки не представлено будь-яких первинних документів що підтверджують проведені фінансово-господарські операції.

В ході проведення перевірки проаналізовано податкову звітність ПП «Акуніт»з податку на додану вартість та Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до податкової декларації з ПДВ) за період з січня 2008 року по червень 2009 року та уточнюючі розрахунки за ці періоди.

При проведенні перевірки правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання ВП «Служба матеріально технічного постачання»ТМЦ від  ПП «Акуніт»використано матеріали досудового слідства, а згідно листа ДПІ у Залізничному районі м. Львова №32183/8/23-2 від 17.11.2010 «Про надання документів», СВ УПМ ДПА у Львівській області до перевірки надавались наявні документи по взаєморозрахунках ВП «Служба матеріально технічного постачання»з СП ТОВ ВКФ «Лембридж»та ПП «Акуніт», що вилучені згідно з протоколами виїмки від 18.06.2010 року, 20.04.2010 року, 28.04.2010 року.

                    В ході перевірки встановлено, що ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»отримувало від  ПП «Акуніт»труби загальною вартістю 3 450,2 тис. грн., в т.ч. ПДВ -575,0 тис.грн.  ПП «Акуніт»здійснювало діяльність , в одному і тому ж офісному приміщенні, в період що СП ТОВ ВКФ «Лембридж», одного і того ж періоду часу мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_4,  ФОП ОСОБА_5, ПП «Акуніт»по спільному предмету взаємовідносин та їх спільною метою на ухилення від сплати податків порушено кримінальну справу про обвинувачення  службової особи ПП «Акуніт»– директора Сала Є.В. у вчиненні  злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2  ст. 366, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України в  порядку ст. 232 КПК України скеровано до Сихівського районного суду м. Львова.

                    Перевіркою встановлено що ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»не одержував ТМЦ від ПП «Акуніт», у зв’язку з відсутністю у останнього будь-яких ТМЦ, оскільки ПП «Акуніт»за відповідні періоди укладено удавані договори із ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, на придбання ТМЦ без настання реальних наслідків, а з метою отримання безпідставної податкової вигоди в частині формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ.

Як наслідок перевіркою визначено, що податковий кредит ВП «Служба матеріально - технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»,  сформовано безпідставно сумами податку на додану вартість  по удаваних господарських операціях з придбання ТМЦ у ПП «Акуніт», останній в свою чергу використовував у якості контрагентів СПД, які здійснювали протизаконну діяльність.

Також, перевіркою встановлено, що ТМЦ, придбані ВП «Служба матеріально -технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»у ПП «Акуніт»та ТОВ «Лембридж»були  передані на інші структурні підрозділи ДТГО «Львівська залізниця». Витрати на придбання даних ТМЦ ВП «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»не включались до валових витрат підприємства.

Враховуючи вищенаведене, в порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ВП «Служба матеріально - технічного постачання»безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по нікчемних та безтоварних (удаваних) операціях всього в сумі 569357,10 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримала, надала додаткові пояснення та докази просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

01.02.2011 року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку Відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного постачання»ДТГО «Львівська залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 140/23-2/01103707.

Проведеною перевіркою встановлено порушення:

п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, пп.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) безпідставно включено до податкового кредиту(р.17 декларації по ПДВ)  суми ПДВ по нікчемних та безтоварних (удаваних) операціях всього в сумі   569357.1 грн.,  в тому числі за березень 2008р –7706,6 грн, квітень 2008р –78000,0 грн., травень 2008 р –45050,5 грн., червень 2008 р –5526,66 грн., липень 2008 р –28100,0 грн., серпень 2008 р –158222,28 грн., вересень 2008 р -246751,06 грн.

17.02.2011 року СДПІ ВПП у м. Львова прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000272301/2675, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 140/23-2/01103707 від 01.02.2011 року, встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов’язання за платежем –податок на додану вартість, усього 711696,38 грн., в тому числі за основним платежем –569357,10 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –142339,28 грн.

29.04.2011 року рішенням ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від  № 11955/10/25-005/908 первинна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Львові від 17.02.2011 № 0000272301/2675 без змін, крім цього згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України, застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію - 142339,28 грн.

17.05.2011 року СДПІ ВПП у м. Львова прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000732301/9613, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 140/23-2/01103707 від 01.02.2011 року та рішення від 29.04.2011 року № 11955/10/25-005/908 ДПА у Львівській області про результати розгляду первинної скарги, встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., пп. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов’язання за платежем –податок на додану вартість на суму 142339,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, ПК України, КАС України.    

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.    

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим же Законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим  видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова,  податкова, статистична та  інші  види  звітності,  що  використовують  грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської  операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми

бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 123.1. ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього ж Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- актів приймання матеріалів, згідно яких відправник ПП «Акуніт»отримувач позивач;

- видаткових накладних, згідно яких ПП «Акуніт»поставив товар позивачу;

- податкових накладних виданих ПП «Акуніт»;

- карток складського обліку матеріалів;  

- актів приймання матеріалів, згідно яких відправник СПВКФ «Лембрідж»отримувач ВП «Служба матеріально-технічного постачання»;

- видаткових накладних, згідно яких СП ВКФ «Лембридж»поставив товар позивачу;

- податкових накладних виданих СП ВКФ «Лембридж»;

- карток складського обліку матеріалів;  

- платіжних доручень по сплаті контрагентам СП ВКФ «Лембридж», ПП «Акуніт»коштів;

- договору поставки № Л/НХ –08348/НЮ від 07.03.2008 року підписаного між позивачем та ТОВ «Лембридж», згідно якого ТОВ «Лембридж»зобов’язується поставити та передати у власність позивача товар в асортименті та кількості відповідно до специфікації №1. За умовами договору, якість товару повинна підтверджуватись висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи, декларації про відповідність, поставка відбувається на умовах DDU у відповідності правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс –2000». Поставка товару проводиться тільки після письмової заявки. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної. Оплата за поставлений товар проводиться протягом 45 днів після дати поставки товару. Прийняття товару здійснюється при наявності товаросупроводжувальних документів: рахунку-фактури, документів, що підтверджують якість товару, видаткової накладної. Приймання товару по кількості і якості здійснюється позивачем відповідно до інструкцій П-6, П-7.

- договору поставки № Л/НХ –08746/НЮ від 06.05.2008 року підписаного між позивачем та ТОВ «Лембридж», згідно якого ТОВ «Лембридж»із такими ж умовами;

- договору поставки № Л/НХ –08986/НЮ від 27.08.2008 року підписаного між

позивачем та ПП «Акуніт», згідно якого ПП «Акуніт»зобов’язується поставити та передати у власність позивача товар в асортименті та кількості відповідно до специфікації №1. За умовами договору, якість товару повинна підтверджуватись сертифікатом якості, поставка відбувається на умовах DDU у відповідності правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс –2000». Поставка товару проводиться протягом 7 (семи) днів після письмової заявки. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної. Оплата за поставлений товар проводиться не раніше 100 днів після дати поставки товару. Прийняття товару здійснюється при наявності товаросупроводжувальних документів: рахунку-фактури, документів, що підтверджують якість товару, видаткової накладної. Приймання товару по кількості і якості здійснюється позивачем відповідно до інструкцій П-6, П-7;

- Додаткову угоду №1 від 25.12.2008 року до договору постачання № Л/НХ –08986/НЮ від 27.08.2008 року.

Судом не враховуються докази надані позивачем, як належні та допустимі докази обґрунтування позовних вимог, оскільки:

- акти приймання матеріалів, згідно яких відправник ПП «Акуніт», СП ВКФ «Лембридж»за форми М-7 не відповідають вимогам «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року N П-6 (із змінами), та «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.06.1966 року N П-7 (із змінами) передбаченими сторонами по вказаних договорах, крім цього такі не затверджені керівником, в деяких з них відсутні відмітки про прийняття і оприбуткування таких матеріальних цінностей;

- видаткові накладні згідно яких ПП «Акуніт», СП ВКФ «Лембридж» поставляли товари позивачу в більшості складені без замовлення, що не відповідає умовам вказаних договорів, деякі на підставі рахунку –фактури, що також не відповідає умовам договорів, всі видаткові накладні без дати їх підписання, а також частина з них без зазначення прізвищ та підстави отримання такого товару;

- картки складського обліку матеріалів, на дані позивачем не відповідають вимогам  картки складського обліку матеріалів (форма N М-12), яка застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція. Форма № М-12 затверджена наказом Міністерства Статистики України від 21 червня 1996 року N 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів»

- платіжні доручення по сплаті контрагентам СП ВКФ «Лембридж», ПП «Акуніт»коштів на підставі рахунків згідно договорів, однак позивачем не надано жодних рахунків вказаних підприємств. Суми вказані в платіжних дорученнях не відповідають вищевказаним видатковим, податковим накладним та умовам договорів.

Вказані документи містять по суті не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні», оскільки містять суперечливі відомості про господарські операції та, по суті, не підтверджують їх здійснення.

Крім цього, згідно умов вказаних договорів датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної, відсутність такої дати на видаткових накладних вказує на безпідставну оплату позивачем згаданим контрагентам за начебто поставлений товар. За умовами договору поставка відбувається на умовах DDU у відповідності правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс –2000», які передбачають, що продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, названої покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки. Позивач

не обґрунтував начебто прийняття ним товару від згаданих контрагентів без здійсненням ним обов’язкової письмової заявки із зазначенням вказаних умов.   

Відтак, докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, належними та допустимими доказами не обґрунтовані.

Судом не враховуються обґрунтування позивач позовних вимог п. 86.9. ст. 86 ПК України, який встановлю, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, оскільки на думку суду підстави призначення перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність повинно стосуватись лише щодо позивача (його посадових чи службових осіб), а не його контрагентів.

Судом враховуються заперечення відповідача про те, що здійснення поставки товарів на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а тому відсутність документів на перевезення може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту.

Позивачем належними та допустимими доказами не спростовано встановлене відповідачем порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., пп. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме безпідставно включено до податкового кредиту (р.17 декларації по ПДВ) суми ПДВ по нікчемних та безтоварних (удаваних) операціях всього в сумі 569357.10 грн.,  в тому числі за березень 2008 року –7706,60 грн., квітень 2008 року –78000,00 грн., травень 2008 року –45050,50 грн., червень 2008 року –5526,66 грн., липень 2008 року –28100,00 грн., серпень 2008 року –158222,28 грн., вересень 2008 року - 246751,06 грн.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог, щодо неправомірності накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування, оскільки за результатами перевірки позивача ДПІ у м. Львові складно як № 56/23-2/0105990 від 31.01.2011 року за наслідками якого 17.02.2011 року прийняті податкові повідомлення –рішення №  0000172301/2672 та №. 0000252301/2673, тобто повторно протягом 1095 днів визначено контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього ж податку, зменшення суми бюджетного відшкодування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення –рішення № 0000272301/2675 від 17.02.2011 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.   

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1.   В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.   

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.        

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2012 року.

         Суддя                                                                                          Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

         Суддя                                                                                 Гавдик З.В.