КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2012 року Справа № 1170/2а-139/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.,
за участю секретаря –Сириці І.О.,
за участю позивача –ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Голови приватного підприємства „Заповіт” ОСОБА_1 до Новоархангельської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати розпорядження голови Новоархангельської районної державної адміністрації „Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 27 лютого 2009 року №81-р” від 22.12.2011р. №792-р та розпорядження „Про включення земельних ділянок загальною площею 418,82 га на території Розсохуватської сільської ради до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на аукціон для набуття права на їх оренду” від 22.12.2011р. №793-р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розпорядженням відповідача № 270-р від 10.09.2003 (з урахуванням змін внесених розпорядженням відповідача від 11.11.2003) позивачеві надано в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі яких було укладено договори оренди земельної ділянки площею 503,36 га строком на 5 років.
27.02.2009 розпорядженням відповідача № 81-р внесено зміни до договорів оренди земельної ділянки щодо зміни строку оренди землі та надано дозвіл на виготовлення проектно - технічної документації.
У жовтні 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації та укладання договору оренди, але 11.11.2011 р. надійшла відповідь про відмову у підписанні договору оренди, та 22.12.2011р. заступником голови Новоархангельської районної державної адміністрації прийняті розпорядження №792-р та №793-р.
На думку позивача, оскаржувані розпорядження прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, є незаконними, оскільки відповідно до вимог ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»голова державної адміністрації не наділений правом самостійно скасовувати або визнавати такими, що втратили чинність свої попередні рішення.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що у відповідності до вимог ч.1 ст.136 КАС України Новоархангельська районна державна адміністрація повністю визнає позовні вимоги голови ПП „Заповіт” ОСОБА_1 і не заперечує проти ухвалення судом постанови про задоволення позову. (а.с.23)
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Так, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року по справі №1170/2а-4834/11 за позовом ОСОБА_1 до Новоархангельської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, визнано неправомірною бездіяльність Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області щодо не підписання договорів оренди земельної ділянки, наданої розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 10.09.2003 №270-р, 11.11.2003 №340-р з наступними змінами від 27.02.2009 №81-р. (а.с.16-18)
У відповідності до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Так, у вищевказаному рішенні суду встановлено, що 10 вересня 2003 року розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації №270-р (із змінами, внесеними розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації від 11 листопада 2003 року) надано ПП „Заповіт” в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На виконання даних розпоряджень між Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та ПП «Заповіт»12 листопада 2003 року було укладено договори оренди земельних ділянок, загальною площею 503,36 га, які знаходяться на території Розсохуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Дані земельні ділянки орендодавцем передано ПП «Заповіт»терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду.
27 лютого 2009 року розпорядженням голови Новоархангельської районної державної адміністрації № 81-р було внесено зміни до даних договорів оренди земельних ділянок загальною площею 503,36 га, згідно якого змінено строк оренди землі на 10 років починаючи від дня державної реєстрації (перереєстрації) договорів оренди земельної ділянки. До того ж, зазначеним розпорядженням надано дозвіл на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та продовження договору оренди земельних ділянок площею 503,36 га строком на 10 років. Пунктом 5 розпорядження встановлено термін дії дозволу до 01.02.2010р. та надання проекту на розгляд до районної державної адміністрації, яка залишає за собою право визнати розпорядження таким, що втратило чинність.
Позивачем замовлено виготовлення технічної документації відповідно до договору №495 від 19.06.2009р..
Відділом Держкомзему у Новоархангельському районі Кіровоградської області була розглянута та погоджена проектно-технічна документація щодо передачі в оренду земель ПП “Заповіт” відповідно до розпорядження №270-р від 10.09.2003р..
19.10.2011 р. позивачем подано до відповідача заяву про підписання договорів земельних ділянок.
Листом від 11.11.2011 р. №12-123/2 відповідач відмовив в підписанні договорів оренди земельних ділянок на підставі того, що в порушення п.5 розпорядження від 27.02.2009 № 81-р проект технічної документації було розроблено невчасно, тому земельні ділянки будуть включені в перелік земельних ділянок що виставлятимуться на аукціон.
22 грудня 2011 року заступником голови Новоархангельської районної державної адміністрації видано розпорядження №792-р „Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 27 лютого 2009 року №81-р” та розпорядження №793-р „Про включення земельних ділянок загальною площею 418,82 га на території Розсохуватської сільської ради до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на аукціон для набуття права на їх оренду”. (а.с.14,15)
Положеннями ст.13 Конституції України передбачено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Відповідно до п.2 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999р. № 586-XIV (далі за текстом Закон №586-XIV) місцева державна адміністрація, зокрема: розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Згідно з вимогами ст.17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх
потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання;
б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 118 Конституції України визначено, що виконавчу владу в областях в районах здійснюють місцеві державні адміністрації. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Місцева державна адміністрація, згідно з ч.2 ст.1 Закону №586-XIV, є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону № 586-XIV, основними завданнями місцевих державних адміністрацій є виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.
Згідно ст.6, ч.1 ст.41 Закону № 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.43 Закону № 586-XIV акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Частиною 3 статті 43 Закону № 586-XIV передбачено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно зі ст.50 Закону № 586-XIV розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд вважає, що органи виконавчої влади, до яких віднесені також і районні державні адміністрації, не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами виконавчої влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 5 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009, № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку.
Крім того, суд зазначає, що при прийнятті розпорядження №792-р від 22.12.2011р., відповідачем не враховано вимоги ч.3 ст.33 Закону України “Про оренду землі”( в редакції чинній на час прийняття розпорядження від 27.02.2009 № 81-р) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
У період з дати винесення розпорядження №81-р від 27.02.2009р. до листопада 2011р. Новоархангельською районною державною адміністрацією письмові заперечення ПП „Заповіт” не надсилалися.
До того ж, на час прийняття відповідачем розпорядження №792-р від 22.12.2011р., ПП „Заповіт” продовжував та продовжує користуватися земельними ділянками та вчасно сплачує орендну плату, дані обставини були встановлені постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року по справі №1170/2а-4834/11.
Так, підставою для втрати чинності розпорядження №81-р від 27.02.2009р. стало невчасне до 01.02.2010р. виготовлення технічної документації. Проте, станом на час прийняття розпорядження №792 від 22.12.2011, технічна документація була виготовлена, про що було відомо й відповідачу. Тобто вимоги розпорядження №81-р від 27.02.2009р позивачем виконано.
Що стосується розпорядження №793-р від 22.12.2011р. „Про включення земельних ділянок загальною площею 418,82 га на території Розсохуватської сільської ради до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на аукціон для набуття права на їх оренду”, суд зазначає наступне.
Так, абзацом 3 підпункту 17 пункту 2 розділу I Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” № 509-VI від 16.09.2008, пункт 1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного Кодексу України доповнено абзацом третім такого змісту: “У разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів)”.
Згідно п.2 розділу 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону, абзац третій підпункту 17 пункту 2 розділу I цього Закону діє протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
Розпорядженням від 10.09.2003 №270-р відповідачем було розглянуто матеріали відведення земельних ділянок ПП “Заповіт”. Відділом Держкомзему розглянуто та погоджено проектно-технічну документацію щодо передачі в оренду земель ПП “Заповіт” відповідно до розпорядження №270-р від 10.09.2003. Договори оренди земельної ділянки було укладено та зареєстровано, у встановленому законодавством порядку, у березні 2004 року.
Таким чином, право користування земельними ділянками виникло у позивача у березні 2004 року, тому винесення відповідачем розпорядження про включення спірних земельних ділянок до переліку земельних ділянок які виставлятимуться на аукціон для набуття права на їх оренду, є незаконним.
Крім того, з урахуванням що позивач як орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, та за відсутності письмових заперечень відповідача - орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, то договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до вимог ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі поновлення договорів оренди землі.
На підставі аналізу норм чинного законодавства, а також враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних розпоряджень.
Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: в тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім прийнято рішення не на підставі Конституції та законів України, не в межах повноважень та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розпорядження заступника голови Новоархангельської районної державної адміністрації №792-р від 22 грудня 2011р. „Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 27 лютого 2009 року №81-р” та розпорядження №793-р від 22 грудня 2011р. „Про включення земельних ділянок загальною площею 418,82 га на території Розсохуватської сільської ради до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на аукціон для набуття права на їх оренду” прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати розпорядження заступника голови Новоархангельської районної державної адміністрації №792-р від 22 грудня 2011р. „Про втрату чинності розпорядження голови районної державної адміністрації від 27 лютого 2009 року №81-р” та розпорядження №793-р від 22 грудня 2011р. „Про включення земельних ділянок загальною площею 418,82 га на території Розсохуватської сільської ради до переліку земельних ділянок, які виставлятимуться на аукціон для набуття права на їх оренду”.
Присудити Голові приватного підприємства „Заповіт” ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати в сумі 33 грн..
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено –03.02.2012 року.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М.Кармазина