Судове рішення #21462646

У Х В А Л А

Іменем України


          01.03.2012                                                                                                               м. Ужгород


Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                         у складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                            суддів : Власова С.О., Фазикош Г.В.

                                      з участю секретаря : Молнар Е. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 й ОСОБА_2, треті особи без самостійних вимог – приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, КП “Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ цього майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05 грудня 2011 року задоволено позовні вимоги.

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування рішення суду та ухвалення нового про відхилення позовних вимог. Мотивує її тим, що рішення суду є необґрунтованим, оскільки ухвалено з порушенням вимог норм процесуального та матеріального права.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник, ПАТ КБ “ПриватБанк” в особі ОСОБА_4 заперечила, вимоги апеляційної скарги та просила відхилити таку як необґрунтовану.

Представник апелянта ОСОБА_5 підтримала, вимоги апеляційної скарги та просила задовольнити таку з наведених підстав.

ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 заперечили вимоги апеляційної скарги, оскільки така не ґрунтується на вимогах норм матеріального права.

ОСОБА_2 (після шлюбу ОСОБА_2) підтримала, доводи апеляційної скарги, позаяк купила квартиру від апелянтки.

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та апелянткою було укладено шлюб 28.11.1987 року. Та 08.09.1996 року було придбано квартиру АДРЕСА_1. А шлюб між сторонами розірвано 17.03.2011 року. ОСОБА_1 продала 20.06.2011 року ОСОБА_2 дану квартиру без згоди позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи й перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступних мотивів.

Виходячи з положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводом апеляційної скарги є те, що 08.09.1996 року ОСОБА_1 придбала квартиру не за спільні кошти подружжя, а за кошти, які їй подарувала мама – ОСОБА_8. А тому як власник, даної квартири й розпорядилась нею, продавши ОСОБА_2, яка є її дочкою.

Проте такі доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У матеріалах справи наявна світлокопія розписки від 15.03.1996 року з якої слідує, що ОСОБА_8 передала, а ОСОБА_1 прийняла в подарунок грошові кошти в сумі 3000 доларів США для покупки житла, /а.с. 73/.

А відповідно до вимог ч. 1 ст. 244 ЦК УРСР (чинного на момент складання розписки) – договір дарування на суму понад 500 крб., а при даруванні валютних цінностей - на суму понад 50 крб. повинен бути нотаріально посвідчений.

ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_1 валютні цінності, а звідси даний договір дарування повинен був бути нотаріально посвідчений, чого не було зроблено сторонами.   

Із цього слідує, що придбана, сторонами 08.09.1996 року квартира є спільною сумісною власністю бувшого подружжя. А тому, ОСОБА_1 не вправі була нею розпоряджатись без згоди ОСОБА_6.

Та оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного й висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла до думки, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Ураховуючи наведене та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :  

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 05 грудня 2011 року – залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання нею законної сили .

Головуючий : ______________________                       Судді : ______________________                                                                                                                                          ______________________  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація