Судове рішення #214622
12/349/06

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  

"17" жовтня 2006 р.

09:30

Справа №  12/349/06


   

  

за позовом

ВАТ “Березанський”, Миколаївська область, Березанський р-н, с. Лимани, вул. Шкільна, 4

до відповідача

Березанської районної державної адміністрації, Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33.

про

відміну п. 1 та п. 2 Розпорядження


                                    Суддя  Семенов А.К.

                                    Секретар Семенов А.А.

Представники:

Від позивача

Любович Є.Л., дов. № 43 від 18.09.06 року.

Таначова Л.Г., дов. № 35 від 28.07.06 року.

Від відповідача

Коц В.М., дов. № 546/6/01-2/32/06 від 17.10.06 року.

 Суть спору: відміну п. 1 та п. 2 розпорядження Бережанської райдержадміністрації  від 29.01.05 року №838. Заявою від 17.10.06 року позивач змінив позовні вимоги і просить п. 1 та п. 2 розпорядження визнати нечинними.

           Відповідач свого представника  у судове засідання  направив, проти позову заперечує.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський  суд –


встановив:


            29.12.2005 року Березанська районна державна адміністрація (відповідач) прийняла розпо-рядження № 838 "Про роздержавлення земель ВАТ "Бережанський" (а.с. 19).

            Відповідно до п. 1 Розпорядження було створено резервний фонд земель сільської ради у розмірі 11 % площі сільськогосподарських угідь, загальною площею 388,4000 га, в т.ч. 350 га ріл-лі, 38, 4000 га винограднику, який не підлягає приватизації і залишається у державній власності для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням із земель ВАТ “Бере-занський” (пози-вач) в межах території Лиманської сільської ради Березанського р-ну Миколаїв-ської області.

           Відповідно до п. 2 Розпорядження дозволено членам ВАТ “Березанський”, що працюють на даному підприємстві, та пенсіонерам з їх числа приватизувати земельні ділянки загальною пло-щею 2645,4000 га, в т.ч. 1834,2500 га ріллі, 536,2000 га винограднику, 228,0500 га пасовищ, 46,90000 га саду із земель ВАТ “Березанський” в межах території Лимарської сільської ради Бере-занського р-ну Миколаївської області.

          Позивач просить визнати нечинними зазначені пункти розпорядження, оскільки вони прий-няті відповідачем з перевищенням повноважень. В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 2 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ст.ст. 116, 149 Земельного кодексу Ук-раїни.

          Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, оскільки вважає, що розпорядження повністю відповідає вимогам законодавства України і прийнято в межах наданих повноважень.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку про задоволення позову на підставі нижченаведеного.

Згідно державного акту  на право постійного користування землею І-МК №001424 , зареєст-рованому  28.12.01 року за номером 131 в Книзі записів державних актів на право постійного корис-



   тування землею Позивач є землекористувачем земельної ділянки площею 3875,59 га в межах     

   згідно з планом землекористування (а.с. 33 –35).

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (вику-пу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок про-вадиться за згодою землекористувачів в тому числі на підставі рішень місцевих державних адмі-ністрацій, відповідно до їх повноважень.

Оскаржуване розпорядження відповідача прийнято, в тому числі, відповідно до ст. ст. 25, 118 Земельного кодексу України для приватизації земельних ділянок. Проте, із матеріалів спра-ви не вбачається , що відповідач погодив це зі землекористувачем, чим порушив вимоги  ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 10 ст. 149 Земельного кодексу України у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку. Відповідач взагалі не звертався до позивача з метою отримання згоди на вилучення земельної ділянки.

           Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 51, 94, 161-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В  :

1. Позов  задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними п. 1 та п. 2 Розпорядження Березанської районної державної адміні-

   страції № 838 від 29.12.2005 року.

              3. Стягнути з Березанської районної державної адміністрації (Миколаївська область,  

                  смт. Березанка, вул. Леніна, 33) на користь Відкритого акціонерного товариства  “Бере-

                  занський” (Миколаївська область, смт. Березанка, вул. Леніна, 33. код ЄДРПОУ     

                 00414018, 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, на-бирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встанов-леного цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у  строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає закон-ної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає закон-ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява.

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного су-ду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної ін-станції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом де-сяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову су-ду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскар-ження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне ос-карження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскар-ження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.  

Суддя

А.К.Семенов

                        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація