Справа № 22-ц/2690/1441/12
Головуючий у 1-й інстанції – Галась І.А.
Доповідач – Кирилюк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мозолевській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої її представником ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року,-
встановила:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно подружжя та його поділ.
В позові зазначила, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 03 липня 2003 року. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. За час шлюбу з відповідачем ними було нажито спільне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1; автомобіль KIA Ceed, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року виписку, кошти в сумі 40000 грн. та відсотки в сумі 8200 гривень, що знаходяться на депозитному рахунку в ПАТ «Правекс Банк» відповідно до договору №8226; кошти в сумі 80000 грн. та відсотки в сумі 16400 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 в ПАТ «Правекс банк» відповідно до договору №6722; меблі та предмети домашнього побуту на загальну суму 70900 грн.
З урахуванням того, що з нею проживає малолітня донька і повністю перебуває на її утриманні, розмір аліментів, що сплачує відповідач не може повною мірою забезпечити потреби дитини в харчуванні, одязі та навчанні, просила суд збільшити її частку в спільній сумісній власності подружжя та визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
В порядку поділу майна подружжя виділено позивачці: автомобіль КІА Сeed, державний номерний знак НОМЕР_1, 2008 року виписку, дитяче ліжко, дитячий стіл, дитячий комплект, тюль в дитячій кімнаті 2 штуки, ковдру дитячу, кошти в сумі 40 000 гривень та відсотки в сумі 8 200 гривень з депозитного рахунку НОМЕР_3 ПАТ «Правекс Банк» відповідно до Договору № 8226, а відповідачу: відеокамеру, пилосос, квітку пальму, кутові шафу, тюль в спальній кімнаті, комп’ютер, телевізор, кутовий диван, плиту кухонну, кухню, холодильник, телевізор, спальний гарнітур, комп’ютерний стіл, ванну, тумбочку, унітаз, пральну машину, доріжку, ковдру, кошти в сумі 80 000 гривень та відсотки в сумі 16400 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_2 в ПАТ «Правекс банк» відповідно до договору № 6722.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Посилається на ті підстави, судом першої інстанції не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зазначив, що вартість проданої відповідачем АДРЕСА_3 склала 32 тис. доларів США. Доказів того, що вказані кошти були спрямовані на купівлю спірної квартири суду не надано, рішення суду в цій частині ґрунтується на припущеннях. Судом необґрунтовано визнано неналежними доказами покази свідка ОСОБА_4, яка підтвердила, що частина грошових коштів на придбання спірної квартири була надана батьком позивачки. Судом не було враховано, що вартість спірної квартири істотно збільшилась внаслідок проведеного в ній капітального ремонту за спільні кошти подружжя, а також не взято до уваги, що позивачка разом з донькою змушена проживати в квартирі матері де, крім них, проживає три сім’ї та відсутні належні умови для розвитку дитини.
В судовому засіданні представник позивачки апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Представник відповідача просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 липня 2003 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно договору купівлі-продажу від 04 червня 2004 року ОСОБА_2 продав належну йому двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (а.с.64 т.1). Як пояснила сама позивачка в судовому засіданні, вказану квартиру було продано відповідачем за 208 000 грн.
12.08.2004 року, на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 купив трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.65 т.1). Дійсна ціна придбаної квартири становила 39000 доларів США.
Позивачка не заперечувала, що спірну квартиру було придбано за рахунок коштів від продажу квартири АДРЕСА_3.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відмовляючи в задоволенні позову про поділ квартири АДРЕСА_1 суд обґрунтовано вважав доведеною ту обставину, що вказана квартира була придбана за особисті кошті відповідача, а тому не підлягає поділу. Суд дав вірну правову оцінку наявним у справі доказам та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що вартість спірної квартири за час шлюбу істотно збільшилась за рахунок грошових затрат подружжя, а тому вона є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та в зв’язку з цим підлягає поділу, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.118 ЦПК України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви.
Позивачка не зверталась до суду з позовом про визнання квартири АДРЕСА_1 об’єктом права спільної сумісної власності відповідно до ч. 1 ст.62 Сімейного кодексу України. Посилання позивачки на вказану обставину в своїх письмових поясненнях до поданої нею позовної заяви не є підставою для розгляду вказаних вимог судом.
Доводи апеляційної скарги в іншій частині висновки суду першої інстанції не спростовують.
Так, при поділі спільного сумісного майна подружжя судом збільшено частку майна дружини, з якою проживає дитина.
Розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дитини, визначений за рішенням суду в межах заявлених позовних вимог (а.с.134). Доказів недостатності вказаних коштів для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини позивачка суду не надала.
Згідно довідки КП УЖГ «Житлорембудсервіс» від 16.09.2009 р., малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована разом з батьком в квартирі АДРЕСА_1
Згідно висновку Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 11.03.2010 р. №40В, малолітня ОСОБА_5 фактично мешкає разом з матір’ю за місцем її реєстрації ( АДРЕСА_2). Згідно з актами обстеження житлово-побутових умов у обох батьків створені всі умови для виховання, проживання, фізичного та духовного розвитку дитини (а.с.6 т.2).
З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_3, - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: