Справа № 22ц/2690/137/2012
Головуючий у 1 інстанції: Антипова Л.О.
Доповідач: Кирилюк Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - судді Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мозолевській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариств "Промінвестбанк", 3-тя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
09.03.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження ПАТ "Промінвестбанк" №2809-р від 27.07.2009 р. в частині ліквідації та виключення зі штатного розкладу Управління захисту інформації комп'ютерного центру комп'ютерних та пластикових технологій; про визнання незаконним наказу ПАТ "Промінвестбанк" №715-к від 29.09.2009 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління захисту інформації комп'ютерного центру та пластикових технологій ПАТ "Промінвестбанк"; про поновлення на посаді начальника Управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій ПАТ "Промінвестбанк"; стягнення 197291,97 грн. різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн., завданої незаконним звільненням.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 02.01.1996 р. працював на різних посадах у ПАТ "Промінвестбанку". Наказом №215-к від 05.07.2004 р. він був переведений на посаду начальника Управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій «Промінвестбанку».
Розпорядженням відповідача №2809-р від 27.07.2009 р., на виконання рішення Правління від 27.07.2009 р. №570 "Щодо затвердження організаційної структури департаменту інформаційний технологій Дирекції з інформаційних технологій і операційної діяльності", у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці було ліквідовано та виключено із штатного розкладу Управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій.
30.07.2009 р. він був попереджений про наступне вивільнення, а наказом №715 -к від 29.09.2009 р. його було звільнено з посади начальника Управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій за скороченням штату згідно п.1 ст.40 КЗпП України.
У лютому 2011 року йому стало відомо, що відповідач створив Відділ інформаційно-технологічного контролю, на який поклав функції ліквідованого Управління та прийняв на роботу сторонніх осіб, не запропонувавши йому жодної з посад.
Вважає, що відповідач, створивши Відділ інформаційно-технологічного контролю та приймаючи на посади сторонніх осіб, фактично відновив діяльність скороченого Управління захисту інформації та порушив його переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2011 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06.09.2011 року та постановити нове про задоволення позовних вимог.
Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав їм неналежну оцінку, допустив неправильне застосування норм матеріального права, а тому ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.
Так, судом не перевірено, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних технологій та наявності у нього переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує та просить її відхилити.
Третя особа ОСОБА_2 просить слухати справу в його відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося 29.09.2009 року, копію наказу про звільнення та трудової книжки останній отримав 30.09.2009 року, а з даним позовом позивач звернувся 11.03.2011 року, тобто з пропуском встановленого ч. 1 ст.233 КЗпП України строку звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 233КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 6 (із змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз'яснено, якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Проте, оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.
Таким чином, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.
В порушення зазначених вимог закону, суд першої інстанції, без з'ясування чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, відмовив в задоволенні позову про поновлення на роботі з підстав пропуску строку звернення до суду, а тому доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права є обґрунтованими.
Як вбачається з розпорядження Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Промінвестбанк) №2809-р від 27 липня 2009 року, на виконання рішення Правління Промінвестбанку від 27.07.2009 року №570 "Щодо затвердження організаційної структури департаменту інформаційних технологій Дирекції з інформаційних технологій і операційної діяльності" в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, ліквідовано та виключено зі штатного розкладу Промінвестбанку управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій. Працівників попереджено про наступне вивільнення за скороченням штату, п.1 ст. 40 КЗпП України 30 вересня 2009 року.
На підставі вказаного розпорядження, Наказом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (ПАТ Проміневестбанк) №715-к від 29.09.2009 року начальника управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій ОСОБА_1 звільнено з роботи 30 вересня 2009 року за скороченням штату, п.1 ст.40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги. З профспілковим комітетом працівників центрального апарату Промінвестбанку погоджено (Протокол №26 від 29.09.2009 р.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, у зв'язку з чим ліквідовано та виключено зі штатного розкладу Промінвестбанку управління захисту інформації комп'ютерного центру Центру комп'ютерних та пластикових технологій (а.с. 65-70).
Відповідно до ст.49-2 КЗпП України позивачу було повідомлено про наявність вакантних посад: начальника управління тестування Департаменту інформаційних технологій, начальника центру управління регіонами Департаменту інформаційний технологій, начальника управління по підтримці користувачів департаменту інформаційних технологій тощо , - в структурних підрозділах центрального апарату ПАТ Промінвестбанку (а.с.36-37).
Від даних посад позивач відмовився та 23.09.2009 р. звернувся з заявою про забезпечення нарахування та виплати всіх належних у зв'язку з наступним вивільненням сум та компенсацій (а.с.38).
Судом встановлено, що 01.11.2009 р. ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТОВ "ІТ Сектор".
11.11.2009 року у складі Дирекції з інформаційних технологій і операційної діяльності відповідача створено Відділ з інформаційно-технічного контролю.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Посилання позивача на те, що на вказаний відділ було фактично покладено функції ліквідованого Управління, а тому скорочення носило фіктивний характер є недоведеним.
Порівнюючи завдання ліквідованого Управління захисту інформації комп'ютерного центру та Відділу з інформаційно-технологічного контролю, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони відрізняються за своїм змістом та обсягом діяльності (а.с.12-16, 40-41, 62-63).
З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, при звільненні позивача вимоги трудового законодавства порушено не було, а тому підстави для визнання незаконним Розпорядження ПАТ "Промінвестбанк" №2809-р від 27.07.2009 р. в частині ліквідації та виключення зі штатного розкладу Управління захисту інформації комп'ютерного центру комп'ютерних та пластикових технологій, визнання незаконним наказу ПАТ "Промінвестбанк" №715-к від 29.09.2009 р. в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління захисту інформації комп'ютерного центру та пластикових технологій ПАТ "Промінвестбанк" та поновлення на вказаній посаді з відповідним стягненням різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, а також відшкодування моральної шкоди відсутні.
Посилання апелянта на наявність у нього переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу правового значення для розгляду даного спору не має, оскільки позовних вимог про прийняття на роботу позивач не заявляв, просив поновити його на попередній посаді, а відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, а межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оскільки з урахуванням фактичних обставин справи колегією суддів було наведено правове обґрунтування рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав, ніж це зробив суд першої інстанції, тому рішення суду необхідно вважати зміненим.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 06вересня 2011 року змінити в частині правового обґрунтування підстав відмови в задоволенні позову.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: