Справа № 22-ц-1256/12 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г. І.
Категорія: 30 Доповідач в 2-й інстанції: Штефаніца Ю.< Головуючий суддя / По-батькові >.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Федоришина А.В.
за участі судового секретаря: Дідуся О.Р.,
відповідача ОСОБА_2, , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 26 вересня 2011 року у справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи Львівська міська рада, ОСОБА_5, про демонтаж самовільно збудованого фундаменту, -
в с т а н о в и л а:
В лютому 2008 року Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6, із залученням третіх осіб Львівської міської ради та ОСОБА_5, про зобов’язання відповідача демонтувати самовільно збудований фундамент в подвір’ї АДРЕСА_1, з покликанням на те, що комісією ЛКП «Господар»в 2007 році виявлено на прибудинковій території цього будинку самовільно збудований фундамент під гараж розміром 7,75 м. на 7 м., будівництво якого здійснив ОСОБА_6, що проживав у квартирі №2 разом із співвласниками цієї квартири: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 16.11.2007 року про демонтаж самовільно збудованого фундаменту ОСОБА_6 не виконав.
В ході розгляду даної справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, у зв’язку з чим відповідачами у справі судом залучено спадкоємців померлого ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 26 вересня 2011 року даний позов задоволено. Постановлено зобов’язати ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що проживають в кв.№2 АДРЕСА_1 демонтувати самовільно збудований фундамент в подвір’ї цього будинку. Судом стягнуто на користь позивача в дохід держави судові витрати.
Дане рішення суду відповідач ОСОБА_2 оскаржив в апеляційному порядку. Апелянт вказує на те, що вказане рішення постановлено з порушенням норм процесуального права та є незаконним. Зокрема зазначає, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, самовільно збудований фундамент не входить до спадкової маси та не є об’єктом успадкування, а тому покладення обов’язку на правонаступників ОСОБА_6 про демонтаж цього фундаменту є неправомірним. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та закрити провадження у справі. (а.с.186).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 на обґрунтування доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради в лютому 2008 року було заявлено в суд позов до ОСОБА_6, про зобов’язання відповідача вчинити певні дії для відновлення становища, яке існувало до порушення, а саме зобов’язати його демонтувати самовільно збудований ним фундамент в подвір’ї АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається також і те, що ОСОБА_6 не заперечував факт зведення ним такого фундаменту в інтересах всього багатоквартирного АДРЕСА_1, покликаючись на те, що цей фундамент фактично являється підпірною стіною, яка забезпечує утримання ґрунту від підмивання і зсуву прибудинкової території, що підтверджується технічним висновком Львівського філіалу «НДІПРОЕКТРЕКНОСТРУКЦІЯ»(а.с.42).
Однак, в ході розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.
За правилами ч. 4 ст. 25, ст. 30 ЦК України цивільна правосуб’єктність (правоздатність та дієздатність) фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, та спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що вони тісно пов’язані з особою ОСОБА_6, з його безпосереднім обов’язком вчинити певні дії для відновлення становища, яке існувало до вчиненого ним порушення, самовільного зведення фундаменту.
Позивач не ставить питання про заподіяння ОСОБА_6 майнової шкоди та її відшкодування, а сам позов не носить майнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Судом встановлено і те, що спірний фундамент не входить до спадкової маси після смерті ОСОБА_6 та не є предметом успадкування його спадкоємцями.
З огляду на викладене, суду першої інстанції при вирішенні питання щодо ухвалення оскаржуваного рішення у справі за позовними вимогами Личаківської районної адміністрації слід було обговорити питання щодо можливості подальшого розгляду справи, та, за наявних обставин, постановити ухвалу про закриття провадження у справі у зв’язку із смертю відповідача на підставі п. 6 ч.1 ст. 205 ЦПК України, чого зроблено не було.
Окрім того, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд помилково вказує на те, що даний позов Личаківської районної адміністрації було заявлено до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2
В матеріалах справи відсутній як сам позов до цих відповідачів так і будь-які дані про те, що такий позов до них заявлявся, як і не встановлено того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2. причетні в будь-який спосіб до спорудження спірного фундаменту та повинні нести солідарну відповідальність за це.
Та обставина, що вказані особи, поряд із ОСОБА_6 є співвласниками кв.№2 АДРЕСА_1 та унаслідували його частку після смерті, не свідчить про наявність правових підстав для їх відповідальності за дії ОСОБА_6 щодо спорудження вказаного фундаменту та спільного обов’язку щодо його демонтажу.
Поряд з цим, судом не вчинено і належних процесуальних дій, не ухвалено жодного процесуального рішення, щодо залучення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до участі у справі в якості відповідачів у справі.
У відповідності до ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку що оскаржуване рішення не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а провадження у справі за позовом Личаківської районної адміністрації до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 слід закрити у зв’язку із смертю ОСОБА_6, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.205, 303, ч.2 ст.310, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 26 вересня 2011 року скасувати, а провадження у справі за позовом Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи Львівська міська рада, ОСОБА_5, про демонтаж самовільно збудованого фундаменту закрити у зв’язку із смертю ОСОБА_6.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Павлишин О.Ф.
Федоришин А.В.