ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2012 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/4668/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Щербатюк Л.Є.
за участю представників :
позивача : Люлькіс І.М., Левицької-Корчун В.І.
відповідача : Козакової О.В., Раздобудька П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш"
до: Козятинської об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Леон-Ш» (ТОВ «Леон-Ш», товариство, позивач) до Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Козятинська ОДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 р. № 0000452301, № 0000462301 та № 0000472301 протиправними та їх скасування.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення податковим органом процедури та порядку проведення перевірки, зазначення у акті перевірки обставин, які не відповідають дійсності та, як наслідок, прийняття протиправних рішень.
Так, на підтвердження своєї позиції товариство вказує на те, що наказом про призначення перевірки визначено її тип, а саме, позапланова виїзна та встановлено період її проведення - з 6.05.2009р. по 30.01.2010 р. Однак, у акті перевірки зазначено, що проведена позапланова виїзна перевірка за період з 1.05.2009 р. по 30.01.2010 р. Таким чином, перевіряючий вийшов за межі періодів перевірки та провів перевірку, на яку не направлявся.
Також позивач зазначає про те, що перевіряючий у акті перевірки посилається на податкові накладні від 19.07.09р. № 18, від 29.07.09 р. №19, від 30.07.09 р. № 30 та видаткові накладні від 8.07.09 р., № РН-18 від 19.07.09 р., яких не існує та на перевірку не надавались. Натомість надавалась накладні за червень 2009 р.
Крім того, підставою для висновків акту щодо донарахування податку на прибуток підприємств та заниження ПДВ були дані акту перевірки № 30/23679543 від 28.04.11 р. Гайворонської МДПІ по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ «Едельвейс», в якому поміж іншого зазначено, що останнє не звітує з травня 2010 року. Однак, операції, що, у даному випадку, були предметом перевірки відбувались до вказаного строку. Водночас, з акту перевірки ТОВ «Едельвейс»вбачається, що період її проведення включає в себе період перевірки позивача, а обставини, викладені у результатах останньої суперечать обставинам, викладеним в перевірці контрагента.
Більш того, позивач посилається на те, що у акті зазначено, що подорожні листи позивачем надані не були, а також те, що «… згідно товарно-транспортних накладних типової форми №1 ТН, вантажоотримувач, вантажовідправник, автопідприємство в одній особі - ТОВ «Леон-Ш». А тому дані документи не підтверджують факт списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника у ТОВ «Едельвейс»та оприбуткування у вантажоотримувача ТОВ «Леон-Ш»при перевезені вантажів в межах України». З такими висновками позивач не погоджується, оскільки, у товарно-транспортних накладних, які надані перевіряючому, автопідприємством та вантажовідправником зазначено ТОВ «Едельвейс», вантажоотримувачем- ТОВ «Леон-Ш», місцем навантаження –м. Умань та м. Кременчук, а пунктом розвантаження –м. Калинівка, що відповідає умовам договорів.
Щодо відсутності подорожніх листів, то позивач зазначає про те, що не є автопідприємством, не здійснює перевезення, а тому такі листи у нього не повинні бути.
Позивач також вказує, що в ході перевірки перевіряючим досліджувались договора, видаткові накладні, банківські виписки, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, докази використання, отриманих ТМЦ та послуг від ТОВ «Едельвейс», наявність ліцензій на виконання робіт, але при цьому, робиться безпідставний висновок, що операції по взаємовідносинах позивача з контрагентом не мали реального товарного характеру.
Більш того, в акті перевірки протягом всього змісту міститься посилання на акт перевірки Новоукраїнської МДПІ від 28.10.10 р. № 31/23-10/36119607 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Аграрник плюс К», у якому зроблені висновки про нікчемність всіх угод, укладених ПП «Аграрник плюс К», в тому числі і з ТОВ «Едельвейс», при цьому, жодного обґрунтування щодо впливу правовідносин між ПП «Аграрник плюс К» з ТОВ «Едельвейс»на правовідносини між ними та позивачем перевіряючими не наведено.
За таких обставин, на думку позивача, висновки, перевіряючого щодо завищення позивачем валових витрат в сумі 1452250 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток в сумі 326339 грн., а також зменшення суми від’ємного значення в розмірі 7176 грн. з підстав того, що, на думку перевіряючого, цивільно-правові відносини між позивачем та ТОВ «Едельвейс» не мали на меті настання реальних наслідків, суперечать вимогам закону та дійсним обставинам справи. Відтак, податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатом такої перевірки є протиправним та підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали, просили в його задоволені відмовити, посилаючись на обґрунтованість висновків податкового органу та, відповідно, правомірність прийняття оскаржуваних рішень.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши думку осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.
Наказом Козятинської ОДПІ № 537 від 26.08.2011 р. прийнято рішення розпочати з 29.08.2011 р. позапланову виїзду перевірку з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов’язання за період з 6.05.2009 р. по 30.01.2010 р. ТОВ «Леон-Ш» по взаєморозрахунках з ТОВ «Едельвейс».
На підставі вказаного наказу та направлення на перевірку від 29.08.2011 р. № 126 податковим ревізором інспектором проведено перевірку відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Едельвейс»за період травень, червень, грудень 2009 р., січень 2010 р., про що складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Леон-Ш» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Едельвейс»за період з 1.05.2009 р. по 30.01.2010 р.» №90/23/33623460 від 12.09.2011 р. (акт перевірки).
У висновку акту зазначено, що проведеною перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Едельвейс»встановлено:
- на порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Едельвейс» занижено податок на прибуток в сумі 326339 грн., в т.ч. за 2009 рік в сумі 326339 грн.
- на порушення п.п7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 341598, в т.ч. по звітних періодах:
- у травні 2009 р. в сумі 2823 грн.;
- у червні 2009 р. в сумі 46245 грн.;
- у грудні 2009 р. в сумі 268870 грн.;
- у січні 2010 р. в сумі 23660 грн.
Наслідком проведеної перевірки та складеного акту стало прийняття наступних податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 р.: форми «Р»№ 0000452301, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 326339 грн., за штрафними санкціями 81585 грн.; форми «Р»№ 0000462301, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 341598 грн., за штрафними санкціями 85399 грн.; форми «П»№ 0000472301, яким зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 7176 грн.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядом підстав прийняття оскаржуваних рішень, а саме обставин, викладених у акті перевірки, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів перевірки, перші обставини, викладені у акті, процитовані з акту № 30/23679543 від 28.04.11 р. Гайворонської МДПІ про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Едельвейс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період травень, червень, грудень 2009 р., січень 2010 р., в якому встановлено наступне.
ТОВ «Едельвейс» зареєстроване в Гайворонській райдержадміністрації 10.11.1995 р. № 1425120000000037, взято на податковий облік в органах держаної податкової служби 29.12.1995 р. та станом на 27.04.2011 р. перебуває на обліку в Гайворонський МДПІ. Основний вид діяльності-оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.
В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Едельвейс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
ТОВ «Едельвейс» станом на 27.04.11 р. не звітує, останній звіт наданий до МДПІ за травень 2010 р.
При перевірці (що є предметом оцінки у даній справі) також використаний та процитований акт № 31/23-10/36119607 від 28.10.10 р. Новоукраїнської МДПІ про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Аграрник плюс К» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.04.2009р. по 26.10.2010 р. В останньому вказано про те, що співробітниками ВПМ Новоукраїнської МДПІ складено довідку №4 від 16.04.10 р. про незнаходження суб’єкта підприємницької діяльності ПП «Аграрник плюс К»за юридичною адресою.
З висновків акту перевірки Новоукраїнської МДПІ стало відомо, що не встановлено місцезнаходження керівника ПП «Аграрник плюс К». У письмових поясненнях засновників (ОСОБА_5, ) зазначено, що про підприємство їм невідомо. Таким чином, податкові декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток ПП «Аграрник плюс К»даними особами (засновниками, керівником) не складались, не підписувались та не надавались. Враховуючи отримані пояснення, ПП «Аграрник плюс К»здійснювало фіктивну діяльність, направлену на надання послуг по заниженню податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Фактично фінансово-господарську діяльність ПП «Аграрник плюс К»не здійснювало. Податкова звітність до державних органів подавалась невстановленими особами. Тобто, фактично згідно податкової звітності та проведених заходів встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та торгівельних приміщень транспорту для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У зв’язку з викладеним у ПП «Аграрник плюс К»відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками. Також в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів(послуг) від ПП «Аграрник плюс К»до підприємців покупців, у зв’язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Отже, ПП «Аграрник плюс К» порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, а отже є нікчемним.
Тобто обставини, викладені у акті перевірки ТОВ «Леон-Ш» ґрунтуються на актах перевірки інших суб’єктів господарювання. При цьому, слід зауважити, що один із них (ПП «Аграрник плюс К») не є контрагентом позивача (принаймні у акті відсутні такі відомості) та правовідносини з останнім (згідно мети перевірки) не є об’єктом перевірки та дослідження.
Більш того, висновки податкового органу, викладені у актах перевірки контрагента позивача ( ТОВ «Едельвейс») про нікчемність правочинів останнього, та висновки щодо нікчемності правочинів особи, яка не контрагентом позивача (ПП «Аграрник плюс К»), в жодному разі, на думку суду, не можуть впливати на результати діяльності ТОВ «Леон-Ш».
Також суд зазначає, що не звітування ТОВ «Едельвейс» з 27.04.11 р. до податкового органу не може вплинути на правовідносини, які існували з позивачем протягом 2009- 2010 р.р.
Більш того, слід вказати на те, що в акті перевірки позивача зазначено, що під час здійснення перевірки взаємовідносин ТОВ «Леон-Ш» із ТОВ «Едельвейс» підприємством для перевірки надано товарно-транспортні накладні (перелік на а.с.55), згідно яких вантажоотримувач, вантажовідправник, автопідприємство в одній особі - ТОВ «Леон-Ш». Дані документи, на думку податкового органу, не підтверджують факт списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника (ТОВ «Едельвейс») та оприбуткування у вантажоодержувача (ТОВ «Леон-Ш») при перевезені вантажів в межах України. В зв’язку з чим, перевіряючий приходить до висновку про те, що під час здійснення перевірки взаємовідносин ТОВ «Леон-Ш»із ТОВ «Едельвейс» не встановлено та підприємством не підтверджено факт транспортування будівельних матеріалів та обладнання саме від ТОВ «Едельвейс». Наслідком чого є висновок про нереальність операцій.
Проте, викладені обставини щодо ТТН не відповідають дійсності.
Так, як вбачається з наданих товаротранспортних накладних № 54774, №54773, №54772, №54769, №54768, №54767, №54766, №54765, №547963 (а.с.133-141) та які були предметом перевірки, в них зазначено: автопідприємство –ТОВ «Едельвейс», замовник (платник) –ТОВ «Леон-Ш», вантажовідправник - ТОВ «Едельвейс», вантажоодержувач - ТОВ «Леон-Ш», пункт навантаження –м. Кременчуг або м. Умань, пункт розвантаження –м. Калинівка, що відповідає умовам договорів поставки. Відтак, висновок щодо нереальності операцій саме за таких обставин- є безпідставним. При цьому, представниками податкового органу в судовому засіданні підтверджено, що саме зазначені ТТП були предметом перевірки.
Щодо подорожніх листів, відсутність яких ставиться в провину товариству, то суд зазначає про те, що наявність таких є обов’язковою лише для автотранспортного підприємства, яке здійснює перевезення та яким не є позивач.
Доречним є також зазначити, що кожний розділ акту перевірки містить суперечливі висновки. Зокрема, перевіряючими досліджено договори, укладені між позивачем та ТОВ «Едельвейс», податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки, платіжні доручення, ліцензії на виконання робіт товарно-транспортні накладні, докази використання, отриманих ТМЦ та послуг від ТОВ «Едельвейс», однак, робиться висновок, що операції по взаємовідносинам позивача та ТОВ «Едельвейс» не мали реального товарного характеру.
Далі у акті зазначається, що наявність у ТОВ «Леон-Ш» видаткових накладних та сплати коштів не є безумовним твердженням того, що поставка товару мала місце. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками. Зазначене порушення призвело до завищення валових витрат в сумі 1452520 грн. Тут же податковий орган зазначає, що факт порушення підтверджується: деклараціями з податку на прибуток, деклараціями з податку на додану вартість, розрахунками сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, виписками банку, договорами поставки, податковими накладними, видатковими накладними (а.с.71-72).
До такого висновку відповідача суд ставиться критично з огляду на наступне.
Так, відносини щодо оподаткування прибутку підприємств до набрання чинності Податковим кодексом України врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно статті 5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, наявність первинної бухгалтерської документації та їх дослідження в ході перевірки, спростовує доводи податкового органу про нереальність поставки товару.
Також у акті перевірки зазначено, що наявність у ТОВ «Леон-Ш» документів, які є необхідними для формування податкового кредиту –податкових накладних, виданих ТОВ «Едельвейс», не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв’язку з тим, що відомості, які містяться у таких податкових накладних не має можливості ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської операції. При цьому, податковий орган жодним чином не зазначає які саме відомості «не має можливості ідентифікувати». Натомість, як вбачається з податкових накладних, що містяться в матеріалах справи (а.с.142-157) та які перелічені у акті (а.с.77-78), всі графи заповнені, що відповідає вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696№969.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем, на підтвердження своєї позиції та спростування доводів відповідача щодо нереальності поставки товару, надані договори оренди транспортних засобів, договори поставки, специфікації до них, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, про які не йдеться у акті перевірки, хоча і зазначено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведені перевірки, достовірні та надані в повному обсязі.
Податковим органом не вказано у акті, що первинні документи не взяті до уваги, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Жодних зауважень щодо їх оформлення не висловлено.
Відповідно до статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; певний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідачем в ході розгляду справи не доведено, що первинні бухгалтерські документи позивача, які були надані для перевірки не відповідають вимогам закону, відтак і не доведено, що правовідносини між позивачем та його контрагентом (ТОВ «Едельвейс») є безтоварними.
Необхідним є також зазначити про те, що у акті процитовані положення статей 203, 207, 215, 216, 228, 662, 655, 673 ЦК України, статті 180 ГК України, статті 47, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», при цьому, не вказано чим порушено позивачем вимоги вказаних норм та не поставлені під сумнів ні угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Едельвейс», ні наявність товару.
Окремо суд також вказує на те, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Вказана позиція викладена у Інформаційному листі ВАСУ «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, що спрямований на однакове застосування адміністративними судами окремих приписів Закону України "Про податок на додану вартість".
В даному випадку, податковим органом і не встановлено і не доведено, що відомості, які містяться в наданих позивачем документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, або недійсність яких установлена судом.
Окремо, суд також звертає увагу на те, що у наказі на проведення перевірки визначено період а саме з6.05.2009р. по 30.01.2010 р., тоді як фактично перевірку проведено за період з 1.05.2009 р. по 30.01.2010 р., що виходить за меді періоду, визначеного розпорядчим документом. Доказів про внесення змін до наказу або видачі іншого - суду не надано.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи спір, суд враховує положення частини 3 статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду при винесені оскаржуваного рішення не всі критерії, перелічені у даній нормі відповідачем дотримано.
Суд бере до уваги, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, під час розгляду справи належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, податковий орган до суду не надав.
Таким чином, суд вважає висновки перевірки покладені в основу оскаржуваних рішень недостатньо обґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, а з наведених вище обставин та документів вбачається реальне здійснення господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача та його зобов’язаннях, як платника податків.
За сукупністю наведених вище обставин, висновки податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат в сумі 1452250 грн. та, як наслідок, заниження податку на прибуток в сумі 326339 грн., а також зменшення суми від’ємного значення в розмірі 7176 грн., з підстав того, що на думку перевіряючого, цивільно-правові відносини між позивачем та ТОВ «Едельвейс» не мали на меті настання реальних наслідків, не відповідають дійсним обставинам справи. Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовільнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козятинської об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області №0000452301, №0000462301 та №0000472301 від 20.09.11 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш" (вул. Возз"єднання, 13/32 м.Калинівка, Вінницька обл.) судові витрати в розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.) згідно квитанції №ПН5363 від 13.10.2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна