ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 р.  Справа №2а-1056/12/0170/3

(15:43)                                                                    м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовом   Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим          

до   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2              

про стягнення

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 53310,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.01.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ряд допущених відповідачем порушень вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" № 481 від 19.12.1995 р., у зв'язку із чим до відповідача застосовано фінансові (штрафні) санкції.

Відповідачем письмових заперечень проти позову не надано.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ за ст. 122 КАС України, керуючись ст. 128 КАС України, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції  є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, контроль за дотриманням норм даного Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698, до компетенції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України віднесено ліцензування видів господарської діяльності пов’язаної з виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового, оптовою торгівлею спиртом етиловим, коньячним, плодовим, оптовою торгівлею алкогольними напоями, а також виробництвом тютюнових виробів, оптовою торгівлею тютюновими виробами.

Згідно до Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим, затвердженого директором Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, а саме п.1.1 Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим є територіальним органом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України, який функціонує у складі Державної податкової адміністрації в АР Крим.

Таким чином, РУ ДСАТ ДПА в АРК є суб’єктом владних повноважень.

З урахуванням суб’єктного складу та змісту спірних правовідносин справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований 01.06.2009 р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_2.

16.06.2011 р. РУ ДСАТ ДПА в АР Крим проведено фактичну виїзну перевірку
ФОП ОСОБА_2,  а саме літнього майданчику, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 - з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої виявлено порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" № 481 від 19.12.1995 р.,

Перевірку проведено у присутності адміністратора Сатин М.М., який відмовився від підписання та отримання акту перевірки, про що складені відповідні акти, копії яких наявні в матеріалах справи.

15.07.2011 р. РУ ДСАТ ДПА в АР Крим на адресу ФОП ОСОБА_2 на підставі акта перевірки від 16.06.11 р. № 3613/257/32-01, за порушення ст. 11, 15, 15-2, 15-3 Закону України № 481 від 19.12.95 р. «Про державне регулювання вирробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 010837/01101-32 у розмірі 53310,00 грн., отримане відповідачем 19.07.11 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1, п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, в тому числі - у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П. 6 даного Порядку визначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Так, зокрема, в п. 11 акту перевірки № 3613/257/32-01 від 16.06.11 р. вказано про встановлення факту реалізації алкогольного напою вина "Мадери" 200 мл. за ціною
24,00 грн., без ліцензії на право роздрібної торгівлі на підприємстві, що не має статусу підприємства громадського харчування.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля це - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі, на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Відповідно до п. 2 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854, що поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства, роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Згідно ч. 6 ст. 15 Закону України № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (спеціального дозволу), тобто документа державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено реалізацію алкогольного напою вина "Мадери" 200 мл. за ціною 24,00 грн. без відповідної ліцензії.

В свою чергу, згідно з п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими  доказами  є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини,  які мають значення для справи.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом  повинні  бути  підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору.

Відповідно до п. 6 Порядку з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

На підтвердження факту продажу вина «Мадера» за ціною 24,00 грн. свідчить розрахункова квитанція серії ГТЛС 633405 від 16.06.11 р., копія якої є в матеріалах справи (а.с.11).

Відповідно до п. 16 ст. 15-3 Закону України № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до п. 2) ч. 7 Порядку провадження торговельної діяльності та   правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів у сфері роздрібної торгівлі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833, торговельним об'єктом у сфері роздрібної торгівлі є магазин, який може бути, зокрема, універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом).

Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України доказів наявності ліцензії, а  також того, що він відноситься до підприємств зі статусом підприємства громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів, не надано.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у тому числі у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, зокрема за порушення вимог статті 15-3 цього Закону накладається штраф у розмірі 6800 гривень.

Також на момент проведення перевірки встановлено факт зберігання тютюнових виробів у кафе, перелік яких відображений  у додатку № 2 до акту перевірки, чим порушено  ч. 11 ст. 15 Закону України № 481, зокрема тютюнового виробу - тютюн кальянний "FLNAKHLA" MOLASSES" SWEET MELON FLAVOUR виробництва EL NAKHLA TOBACCO Єгипет, за ціною реалізації 20,00 грн., 1 пачка без марки акцизного податку встановленого зразка.

Крім того, встановлено також факт зберігання алкогольного напою ром "Бакарді Блек" 1 пляшка виробник "Баккарді GMBN" Німеччина, імпортер  ТОВ "Еліт-А"
м. Сінельникове, постачальник ТОВ ТД "Арда", міцність напою 40% об. без марки акцизного податку встановленого зразка.

Відповідно до абз. 3 ч.4 ст. 11 Закону України № 481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 19, абз. 2 п. 20 Постанови КМУ від 27.12.10 р. № 1251 "Про затвердження положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у тому числі зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки на літньому майданчику встановлено відсутність наочної інформації, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту "Куріння заборонено!".

Відповідно до ст. 15-2 Закону України № 481 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481 за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - у розмірі 3400 гривень.

Відповідно до п. 25 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 218, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за № 679/6967, за їх порушення суб'єкти  підприємницької діяльності  та  їх уповноважені особи    несуть відповідальність  згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження  та  зменшення  вживання тютюнових виробів і їх шкідливого  впливу  на  здоров'я  населення" № 2899 від 22.09.2005 р. у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Відповідно до ст.20 Закону України № 2899 від 22.09.2005 р. особи, винні у  порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання  тютюнових  виробів і їх шкідливого  впливу на здоров'я населення,  несуть відповідальність згідно з законом.

Позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності правопорушення ним вимог ст. 15-2 Закону України № 481 в частині розміщення наочної інформації, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту «куріння заборонено».

Стосовно права позивача на стягнення заявленої суми податкової заборгованості відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій після узгодження і несплати у встановлений законом строк є податковим боргом, який після набрання чинності Податковим кодексом України стягується відповідно до норм Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України встановлений чіткий порядок стягнення податкового боргу, в тому числі, визначений момент, з якого податкові органи отримують право на його стягнення в судовому порядку.

Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, п.п. 14.1.153, 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14  Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, визначення якого міститься у п.п. 14.1.175, 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення податкової вимоги відповідачу про погашення відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постанову у повному обсязі складено 27.02.12 р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

  В задоволенні позову відмовити.

 Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                Шкляр Т.О.