ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/373/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу
за участю представників сторін:
позивача : Костенко О.А.
відповідача : Лесика В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал"
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «Поділлявторметал» (далі – ПАТ «Поділлявторметал») з позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі – ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2012 року ПАТ «Поділлявторметал» було отримано наказ ДПІ у м. Вінниці №125/23 від 24 січня 2012 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки».
Позивач вважає дії, що полягають у призначенні позапланової виїзної документальної перевірки товариства протиправними, оскільки вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без належних повноважень, безпідставно, а наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у ДПІ у м. Вінниці відсутні повноваження на призначення позапланової перевірки позивача на підставі п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на які зсилається податковий орган.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала повністю та просила суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволені, мотивуючи свою позицію тим, що рішення про проведення документальної перевірки в даному випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише в тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної посадової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Відповідно до записки ВВБ при ДПА у Вінницькій області від 11.01.2012 року №13/7/8-017 у ході проведення службової перевірки виявлено порушення податкового законодавства, внаслідок чого 16.01.2012 року ДПІ у м. Вінниці видано розпорядження №5-р про проведення службового розслідуванн, відповідно до якого зобов’язано голову комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Вінниці провести службове розслідування стосовно підлеглих причетних до перевірки, а також в ході проведення службового розслідування призначити позапланову виїзну документальну перевірку.
На виконання розпорядження ДПА у Вінницькій області №5-р, ДПІ у м. Вінниці видано розпорядження №2-р від 17.01.2012 року про проведення службового розслідування в ході якого голову комісії з проведення службового розслідування зобов’язано вжити заходів щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал».
Таким чином, представник відповідача зазначив, що наказ на проведення позапланової виїзної документальної перевірки не суперечить вимогам Податкового кодексу України, а тому посилання позивача на обставини, які викладені в адміністративному позові є безпідставними та необгрунтованими.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
24 січня 2012 року ДПІ у м. Вінниці, з посиланням на ст. 20 п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, прийнято наказ №125/23 “Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал».
Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
ДПІ є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам ст.ст. 20 та 21 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 24.01.2006 року за наслідками перегляду за винятковими обставинами рішень судів у справі за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці.
Так, статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно із п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що рішення про проведення позапланової перевірки з наведених вище підстав в даному випадку могло бути прийнято лише ДПА у Вінницькій області після початку службового розслідування щодо посадових осіб ДПІ у м. Вінниці, які проводили попередню перевірку.
В судовому засіданні було досліджено розпорядження голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Вінницькій області, голови ДПА у Сумській області від 16.01.2012 року №5-р, на яке посилався представник відповідача, як на доказ правомірності прийняття оскаржуваного наказу та дотримання вимог п.п. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Однак, як видно із зазначеного розпорядження, голова комісії з проведення реорганізації ДПА у Вінницькій області, голова ДПА у Сумській області (органу державної податкової служби вищого рівня) зобов'язав голову комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Вінниці, начальника ДПІ у м. Вінниці провести службове розслідування стосовно посадових осіб ДПІ у м. Вінниці, що проводили перевірку позивача, та призначити позапланову документальну перевірку.
В судовому засіданні також було досліджено розпорядження голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Вінниці, начальника ДПІ у м. Вінниці від 17.01.2012 року №2-р, яким фактично було призначено службове розслідування стосовно посадових осіб, які безпосередньо проводили перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.03.11р., та дано доручення голові комісії з проведення службового розслідування організувати проведення позапланової перевірки позивача.
Відповідно до наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Вінниці, начальника ДПІ у м. Вінниці від 24.01.2012 року №125/23 призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал» з 24 січня 2012 року тривалістю 10 робочих днів.
Отже, з аналізу вищенаведених норм законодавства та встановлених під час судового розгляду обставин, випливає, що в даному випадку наказ на проведення перевірки міг мати місце лише тоді, коли б його було прийнято органом державної податкової служби вищого рівня, в даному випадку – Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наказ ДПІ у Вінниці №125/23 від 24 січня 2012 року “Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал» є протиправним.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, що полягають у призначенні виїзної позапланової документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал».
Положеннями ст. 162 КАС України передбачено, що способом захисту від протиправного рішення суб'єкта владних повноважень є або визнання протиправним такого рішення чи його окремих положень і його скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. З наведеного слідує, що скасування рішення суб`єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.
Суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, позов підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Вінниці №125/23 від 24 січня 2012 року “Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал».
Стосовно вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у призначенні виїзної позапланової документальної перевірки ПАТ «Поділлявторметал», слід зазначити, що результатом оскаржуваних позивачем дій стало прийняття відповідачем рішення у формі наказу. При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його винесення (прийняття) і у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування рішення охоплює в собі й визнання неправомірними дій при його прийнятті, а тому питання неправомірності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.
При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судових засіданнях відповідач повністю не довів правомірності своїх рішень.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки платіжним дорученням від 25.01.2012 року підтверджено розмір судового збору сплаченого позивачем, що складає 32,19 грн., а адміністративний позов задоволено частково, суд прийшов до висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 16,10 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ державної податкової інспекції у м. Вінниці №125/23 від 24.01.2012 року "Про проведення позапланової виїної документальної перевірки ПрАТ "Поділлявторметал".
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" судовий збір у розмірі 16,10 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна