ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/1398/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Щербатюк Л.Є.
за участю :
представника позивача : Антонщука В.Д.
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області
до: Могилів-Подільського міського територіального медичного об"єднання
про: зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Могилів-Подільського міського територіального медичного об’єднання про:
- зобов’язання виконати законну вимогу (лист від 7.12.2010 р. № 07-19/1473) в частині відшкодування коштів в сумі 12905 грн.;
- зобов’язати виконати законну вимогу (лист від 7.12.2010 р. № 07-19/1473) в частині відображення в обліку кредиторської заборгованості перед ПВКМП «Селена»в сумі 571721,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним.
Відповідно до плану роботи контрольно-ревізійним відділом проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Могилів-Подільського територіального медичного об’єднання за період з 1.09.2008 р. по 1.09.2010 р., за наслідками якої складено акт, в якому відображені виявлені порушення.
В подальшому контрольно-ревізійним органом сформовано та направлено Могилів-Подільському міському територіальному медичному об’єднанню лист - вимогу № 07-19/1473 від 7.12.2010 р. про усунення виявлених ревізією порушень. Однак, медичним об’єднанням не вжито заходів щодо відшкодування бюджетних коштів в сумі 12905 грн. та не відображено в обліку кредиторської заборгованості перед ПВКМП «Селена»в сумі 571721,20 грн., як то вимагалось відділом. В зв’язку з чим і пред’явлено даний позов.
Ухвалою суду від 13 лютого 2012 року замінено неналежного позивача Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області його правонаступником – Державною фінансовою інспекцією у Вінницькі області.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставин, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, подавши відповідне клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
За таких обставин, враховуючи клопотання відповідача, розгляд справи здійснено за відсутності його представника, відповідно до статті 128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши думку представника позивача, суд встановив наступне.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України ««Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі –Закон про ДКРС).
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
В силу частини 7 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” управління має право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Частиною другою статті 15 цього Закону, встановлено, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Форма вимоги, яку органи державної контрольно-ревізійної служби України повинні пред'являти підконтрольним установам, що ревізуються - не встановлена. Тобто юридичної форми вимоги, як рішення органу виконавчої влади - офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, не передбачено.
Разом з тим, сторони не заперечили проти того, що лист №07-19/1473 від 07.12.2010 року є вимогою в розумінні статті 10 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та є обов’язковим до виконання.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку вимога Контрольно-ревізійного відділу є розпорядчим документом суб’єкта владних повноважень, який обов’язковий для виконання, визначає строки виконання, порушення яких є підставою для звернення до суду в інтересах держави щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Так, на виконання зазначених вище норм, відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійного відділу у Могилів- Подільському і Чернівецькому районах та м. Могилів-Подільському на ІІІ квартал 2010 року, на підставі направлень від 10.09.2010 р. № 86 від 4.10.2010 р., від 4.10.10 р. № 98 та від 20.09.2010 р. № 90 контролерами проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Могилів-Подільського міського територіального медичного об’єднання за період з 1.09.2008р. по 1.09.2010 р., за результатом якої складено акт № 07-16/29 від 1.12.2010 р., в якому зафіксовані виявлені порушення.
Наслідком проведеної ревізії та складеного акту стало висунення вимоги № 07-19/1473 від 07.12.2010 року про усунення виявлених порушень, відповідно до п. 3 та 5 якої відповідача зобов’язано провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів за надані послуги по операціям штучного переривання вагітності у стаціонарі в сумі 12905 грн. за період з 01.09.2009 року по 01.04.2010 року та відобразити в обліку кредиторську заборгованість перед ПВК МП "Селена" за виконані роботи по капітальному ремонту пологового відділення в сумі 571721 грн.
Одночасно зазначено, що інформацію про вжиті заходи та виконання вимог в термін до 7 січня 2010 року слід надіслати на адресу контрольно-ревізійного відділу у Могилів-Подільському і Чернівецькому районах та м. Могилів-Подільському разом з копіями завірених первинних, розпорядчих та інших документів.
На виконання вказаних вище вимог, відповідачем направлено відповідь за № 01/01-04-36 від 11.01.11 р., в якій, зокрема, повідомлялось,що претензійно –позовна робота щодо повернення коштів за надані платні послуги в сумі 12905 грн. проводиться. Одночасно зазначено, що відобразити кредиторську заборгованість немає можливості так як в кошторисі немає на цю заборгованість асигнувань. МТО працює по тимчасовому кошторису, який складено ще до 20 грудня 2010 і в якому згідно листа фінансового управління міської ради № 1011 від 10.12.2010 р. планування капітальних видатків забороняється.
Однак, як зазначив в судовому засіданні представник позивача, жодних доказів на підтвердження вимог, викладених у листі № 07-19/1473 від 07.12.2010 року, відповідачем не надано.
Слід зазначити, що зазначені вище вимоги контрольно-ревізійної служби, в свою чергу, стали предметом оскарження у судовому порядку.
Так, 15 квітня 2011 р. Могилів-Подільське міське територіальне медичне об’єднання звернулось з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області про скасування вимоги КРУ № 07-19/1473 від 07.12.2010 року в частині відшкодування коштів в сумі 12905 грн. та в частині відображення в обліку кредиторської заборгованості перед ПВК МП "Селена" в сумі 571721 грн.
За даним позовом відкрито провадження у справі № 2а/0270/1791/11 р. та постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. у задоволені позову відмовлено. Вказане рішення оскаржено до суду апеляційної інстанції та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8.12.2011 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Згідно частини 3 статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Разом з тим, відповідно до положень частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, правомірності, обґрунтованості та підставності викладених у пунктах 3, 5 листа № 07-19/1473 від 7.12.2010 р. вимог судом надано відповідну оцінку. В зв’язку з чим при розгляді даної справи такі обставини не підлягають доказуванню.
Відповідно до пункту 10 статті 10 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійному управлінню надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що підконтрольною установою - Могилів-Подільським міським територіальним медичним об’єднанням не виконано вимогу, викладену у пункті 3 листа № №07-19/1473 від 7.122010 р., а саме щодо відображення в обліку кредиторської заборгованості суми 571721 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно вимог про зобов’язання виконати законну вимогу (лист від 7.12.2010 р. № 07-19/1473) в частині відшкодування коштів в сумі 12905 грн., то суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Як зазначалось вище, положення Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні»надають право контрольно-ревізійній службі звертатись до суду з відповідними позовами, у разі невиконання підконтрольною установою вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень, які, в свою чергу, викладаються у відповідному листі-вимозі.
Однак, як вбачається з листа №07-19/1473 від 7.12.2010 р., а саме, пункту 5, контрольно-ревізійних відділ ставить питання стосовно проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів за надані послуги в сумі 12905 грн. Вимоги щодо відшкодування коштів в сумі 12905 грн. у вказаному листі відсутні.
Тобто, звертаючись до суду з вимогами, які не були виставлені відповідачеві, позивач, фактично виходить за межі повноважень.
За таких обставин, враховуючи, що позовні вимоги не відповідають вимогам, викладеним у листі № 07-19/1493 від 7.12.2010р., тобто відсутнє невиконання вимоги КРУ, що і було підставою для звернення з даним позовом до суду, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Суд також наголошує, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню щодо зобов’язання виконати законну вимогу (лист від 7.12.2010 р. № 07-19/1473) в частині відображення в обліку кредиторської заборгованості перед ПВКМП «Селена»в сумі 571721,20 грн. В решті позову слід відмовити.
Оскільки спір вирішено частково на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовільнити частково.
Зобов'язати Могилів-Подільське міське територіальне медичне об'єднання виконати законну вимогу (лист від 7.12.2010 р. № 07-19/1473) в частині відображення в обліку кредиторської заборгованості перед ПВКМП «Селена» в сумі 571721,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна