ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"14" березня 2012 р.                                                                                    Справа № 44/277-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаріцької А.О.,

суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

перевіривши матеріали касаційної скарги

Приватного підприємства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агро",

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року,

та постановуГосподарського суду міста Києва від 5 грудня 2011 року,

у справі№ 44/277-б,

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" (м. Київ)

пропорушення справи про банкрутство, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія"  (далі за текстом –ТзОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія") звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року  у справі    № 44/277-б (суддя –Чеберяк П.П.) ТзОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" визнано банкрутом; припинено процедуру розпорядження майном; відкрито ліквідаційну процедуру; задоволено клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" та призначено ліквідатором  арбітражного керуючого Білоусова О.А.; зобов'язано ліквідатора подати до офіційних органів друкованих органів оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання банкрутом ТзОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія" усіх відомих йому кредиторів боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити  ліквідатору заяви з вимогами до банкрута; підприємницьку діяльність банкрута завершено, тощо.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року у справі № 44/277-б (головуючий суддя –Гарник Л.Л., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) апеляційні скарги ТзОВ "Перша Західно-Українська Лізингова Компанія", ДПІ у Подільському районі м. Києва, Приватного підприємства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" (далі за текстом –ПП "СВФ "Агро") залишено без задоволення; постанову Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року –залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій постановами, ПП "СВФ "Агро" звернулось з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року та постанову Господарського суду міста Києва від 5 грудня 2011 року, припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали касаційної скарги ПП "Агропак", колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Виходячи із системного аналізу положень ГПК України, при зверненні з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені цим господарським судом при прийнятті того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи, вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.

Між тим, в порушення встановлених п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України вимог щодо форми та змісту касаційної скарги, заявник посилаючись на прийняття господарськими судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних рішень з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, взагалі не вказує, які саме норми процесуального права були порушені господарськими судами, і у чому саме полягає їх порушення.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що посилання ПП "СВФ "Агро" на неотримання станом на дату подання касаційної скарги повного тексту постанови, у зв'язку з чим до поданої касаційної скарги в подальшому буде подане додаткове обґрунтування, не може бути прийняте до уваги з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що копії оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду від 18.01.2012 року були направлені сторонам у справі (а також і заявнику касаційної скарги) 23.01.2012 року, що підтверджується відміткою апеляційного суду про відправку постанови на звороті останнього аркушу постанови, яка засвідчена підписом посадової особи апеляційного суду, тобто (враховуючи положення ст. 51 ГПК України) з дотриманням вимог ст. 87 ГПК України щодо направлення сторонам повного тексту судового рішення у триденний термін з дня прийняття такого рішення. Отже, оскаржувана постанова сторонам у справі, у тому числі і заявнику касаційної скарги, була направлена своєчасно.

При цьому, слід відзначити, що ПП "СВФ "Агро" не було позбавлено наданого йому ст. 22 ГПК України права звернутись до апеляційного господарського суду для отримання копії постанови від 18.01.2012 року.

Крім того, станом на 14.03.2012 року (тобто через 40 днів від дати подання первісної касаційної скарги) жодних доповнень або уточнень до касаційної скарги від ПП "СВФ "Агро" не надходило.

Згідно п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.  

За наведених підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до приписів п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1), 2), 3), 4) і 6) частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 111, п. 6) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В  :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агро" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2012 року та постанову Господарського суду міста Києва від 5 грудня 2011 року у справі № 44/277-б повернути скаржнику.

Головуючий суддя                                                            А.О. Заріцька

судді:                                                                                          В.Ю. Поліщук

                                                                                          П.К. Міщенко