Справа № 22-ц/2690/4763/2012
Головуючий у 1 інстанції: Бартащук Л.П.
Доповідач: Шебуєва В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2012 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Шпирук О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі - ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість в сумі 2 269 962,79 грн., судові витрати у справі в сумі 1 820,00 грн., а всього стягнуто 2 271 782,79 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2012 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк». Посилається на те, що оскаржуване рішення постановлено з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що позивачем не було надано їй належних доказів про перехід до ПАТ «Дельта Банк», як нового кредитора, права вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, укладених між ТОВ «Український промисловий банк» та нею. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням вимог ст. ст. 517, 527 ЦК України. Зазначає, що позивачем не було доведено наявності права вимоги, як нового кредитора, за укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 кредитним та іпотечним договором. Вважає нікчемним Витяг з додатку №2 до Договору про передачу активів та Кредитних зобов’язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банкк» №2258 від 30 червня 2010 року.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ПАТ «Дельта Банк» просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 червня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1122-100/ФКВ-08, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 200 000,00 дол. США зі сплатою процентів в розмірі 15,00% річних за користування кредитом та процентів в розмірі 15,20% річних у разі невиконання або неналежного виконання позичальником вимог п. 4.2.11 договору щодо обов’язку позичальника надати банку оформлений відповідно до чинного законодавства України Державний акт на право власності на земельну ділянку у строк, що не може перевищувати 365 календарних днів з моменту укладення кредитного договору. Сторони погодили, що датою повернення кредиту є 10 червня 2033 року (а. с. 7-13).
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 18 червня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір №1122-100/Zфквіп-08, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку позивачу земельну ділянку площею 0,1844 га, кадастровий номер 3221883601:20:154:0101, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 16-17).
30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (а. с. 27-30).
Належним чином ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором від 18 червня 2008 року не виконуються внаслідок чого відповідно до наданих позивачем розрахунків утворилася заборгованість в розмірі 2 269 962,79 грн., що складається з 1 584 028,88 грн. суми непогашеного кредиту, 685 933,91 грн. суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами (а. с. 24).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 512, 514, 610, 611, 612 ЦК України та дійшов вірного висновку про наявність у позивача права вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору №1122-100/ФКВ-08 від 18 червня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 2 ст. 527 ЦК України кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Як вбачається з матеріалів справи на звернення ОСОБА_1 позивачем було надано відповідачці докази зміни кредитора у зобов’язаннях за Кредитним договором №1122-100/ФКВ-08 від 18 червня 2008 року, а саме, завірену належним чином копію виписки з Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30 червня 2010 року та завірений належним чином витяг з Додатку №2 до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань «Укрпромбанку» на користь ПАТ «Дельта Банк» №2258 від 30 червня 2010 року, а також роз’яснено право відповідачки на звернення до банку для отримання необхідної інформації (а. с. 57-60).
Відповідно до п. 4.1. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку» від 30 червня 2010 року ТОВ «Український промисловий банк» передав ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання Кредитних Зобов’язань перед Національним банком України, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Український промисловий банк» як кредитора у зазначених зобов’язаннях.
Згідно п. 4.2. вищезазначеного договору внаслідок передачі «Укрпромбанком» ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників «Дельта Банку» переходить (відступається) право вимагати (замість «Укрпромбанку») від боржників повного, належного та реального виконання обов’язків за кредитними та забезпечувальними зобов’язаннями (а. с. 28).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 4.3. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов’язань «Укрпромбанку» на користь «Дельта Банку» від 30 червня 2010 року, «Дельта Банку» у власність переходять (відступаються) права вимоги за зобов’язаннями, визначеними в пп. 1.7., 4.1. цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент передачі прав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вищезазначеного договору до позивача також перейшло право вимоги і за кредитним договором від 18 червня 2008 року укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 (а. с. 31).
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність позивачем права вимоги як нового кредитора, за укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 кредитним договором.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення судом положення ст. ст. 517, 527 ЦК України та про нікчемність Витягу з додатку №2 до Договору про передачу активів та Кредитних зобов’язань Укрпромбанку на користь Дальта Банку №2258 від 30 червня 2010 року як необґрунтовані.
Наявність та розмір заборгованості за укладеним кредитним договором від 18 червня 2008 року ОСОБА_1 не оспорюється.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді