2607/497/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2012 року Подільський районний суд м.Києва в складі:
головуючого - судді Зіміної В.Б.,
при секретарі Мацюк М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про зобов’язання відповідача перерахувати державну соціальну допомогу, як дитині війни; -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є пенсіонером за віком та дитиною війни і відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання з 01.01.06р. щомісячної грошової допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
20.12.11р. позивачка звернулась до Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва з проханням зробити відповідний перерахунок, але в цьому їй було відмовлено. Тому, вона вважає зазначену відмову протиправною та посилаючись на вимоги Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Конституцію України, рішення Конституційного суду України від 09.07.07р., ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закони України «Про державний бюджет» на 2006-2010р.р., ставить питання про зобов’язання відповідача нарахувати позивачу, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30% надбавку, починаючи з 13.07.11р.
У судове засідання сторони не з’явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, керуючись вимогами ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних в справі документів.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі м.Києва і отримує пенсію за вислугою років, має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням Серії АВ №НОМЕР_1 від 27.10.03р., листом відповідача № 4437/Й-9/2 від 26.12.11р. (а.с. 6-9).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка 20.12.11р. зверталась до Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі м.Києва з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 30% надбавки, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але листом від 26.12.11р. відповідач відмовив у перерахунку пенсії, з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України на 2011 рік» (а.с. 6-7).
Статтями 1, 6, 7 та Прикінцевими положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р., із змінами, внесеними згідно із Законами від 20.12.05р., 19.01.06р. та 19.12.06р., який набрав чинності з 01.01.06р., передбачено, що дітям війни - особам, які є громадянами України та якім на час закінчення ( 02.09.45р.) Другої світової війни було менше 18 років, пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, судом встановлено, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розмір пенсії осіб, які є громадянами України та якім на час закінчення ( 02.09.45р.) Другої світової війни було менше 18 років, з 01.01.06р. повинен був бути підвищеним на 30% від мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету.
Згідно ст.77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006р. була зупинена.
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни».
В Рішенні Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 від 09.07.07р. за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України окремих статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.» зазначено, що метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень, що передбачено ст.48 Конституції України.
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Проаналізувавши зазначені положення Конституції України, Кодексу, практику зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дій інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено Законами України, не відповідає ст.ст 1, 3, 21, 22, ч.2 ст.19, п.1 ч.2 ст.92, ч.1-3 ст.95 Конституції України.
Таким чином, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Зазначеним рішенням суду п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Пунктом 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07р. в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» внесені зміни, відповідно до яких дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленою для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнане неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Відповідно до п.7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011р.» від 14.06.11р. № 2491-VI, який набрав законної сили 19.06.11р. було установлено, що у 2011р. норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011р.
На виконання п.7 Закону України №3491-VI від 14.06.11р. «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.11р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно п. 1 якої установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8грн.
Оскільки, зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 23.07.11р., тому право позивача на здійснення перерахунку державної соціальної допомоги, як дитині війни, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 13.07.11р. до 22.07.11р. з урахуванням виплаченого, підлягає задоволенню.
Поняття мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому, в ч.3 цієї ж статті зазначено, що встановлений ч.1 мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Оскільки іншими законами України мінімальний розмір пенсії за віком не встановлений, суд вважає, що позивач правомірно застосував положення п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Щодо вимоги позивачки про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати їй 30% надбавки як дитині війни в подальшому (довічно), суд зазначає, що згідно ст. ст. 2, 6, 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, у даному випадку право на судовий захист має лише та особа, яка є суб’єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів, а вимоги щодо зобов’язання вчинити певні дії на майбутнє, не можуть бути предметом розгляду в суді.
На підставі викладеного, ст.ст. 1, 6, 7 та Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.04р. із змінами, Рішення Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 від 09.07.07р., Рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р., керуючись ст.ст. 99-100, 158-163, 186, 256 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд;-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як дитині війни, щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 13.07.11р. до 22.07.11р., з урахуванням виплаченого.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва в порядку та строки, встановлені законом. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Суддя Зіміна В. Б.