Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/1122/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні І.М.,
за участю:
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність від 19.05.2011 № 3707/10)
відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 697, 05 грн.,
В С Т А Н О В И В :
31 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.04.2011 відповідач надала до Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області (далі – ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області) декларацію про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, в якій зазначила про отримання у подарунок квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та зазначила необхідну до сплати суму податкового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 697, 05 грн.
Фахівцями Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області відповідно до вимог п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України було перевірено дані, визначені відповідачем в декларації про доходи одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року.
Згідно п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним сплатити суму податкового зобов’язання зазначену в поданій нею податковій декларації.
Станом на 20.01.2012 за відповідачем рахується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 697, 05 грн.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку не сплачено податкове зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 697, 05 грн.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі. Заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому справу розглянуто та вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Судом було вирішено питання про можливість проведення судового засідання без участі відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.
Відповідно до пункту 174.6 статті 174 Податкового кодексу України підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб.
Згідно з підпункту 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України об'єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.11.2010 згідно договору дарування, посвідченому державним нотаріусом Другої Слов’яносербської державної нотаріальної контори Луганської області, відповідачу - ОСОБА_2 було безоплатно передано ОСОБА_3 в дар квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10).
30.04.2011 відповідачем подано до ДПІ в Слов’яносербському районі Луганської області декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2010 року або за інший податковий період, в якій в п. 16 відповідач зазначив суму оподаткованого доходу, з якого слід сплатити податок з доходів фізичних осіб до бюджету за ставкою 5% у розмірі 1 697, 05 грн., а в п. 16.1 сума податку з доходів фізичних осіб до бюджету з доходів, визначених у п. 16 – 1697, 05 грн. (а. с. 8-9).
Зі зворотнього біку облікової картки вбачається, що відповідачем станом на 31.12.2011 не сплачено податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 697, 05 грн.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 697, 05 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що відповідають чинному законодавству, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 24 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О ВИ В :
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Слов’яносербському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 697, 05 грн., - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) в дохід місцевого бюджету Лозівської селищної ради, одержувач УДКСУ у Слов’яносербському районі, код 37969169, код платежу 11011405, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок 33219846700301 податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 697, 05 грн. (одна тисяча шістсот дев’яносто сім гривень 05 копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 28.02.2012.
СуддяС.К. Коршиков