Судове рішення #21458788

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України


          28.02.2012                                                                                                               м. Ужгород


Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                         у складі : головуючого – судді Мацунича М.В.

                                                            суддів : Власова С.О., Фазикош Г.В.

                                      з участю секретаря : Козакової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 27 жовтня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2011 року ПАТ “Універсал Банк” звернулось в суд із вищезазначеним позовом та як на підставу своїх вимог посилалось на те, що 22.11.2006 року було укладено з ОСОБА_1 кредитний договір № 15/1517/660к-06 на суму 34585 гривень. Через порушення строків погашення поточних платежів, ОСОБА_1 допустив заборгованість по кредиту на суму 18070,80 грн., по процентах на суму 4681,17 грн.. За порушення строків сплати кредиту та процентів нараховано пеню в сумі 6067,16 гривень. А 15.04.2009 року було надіслано ОСОБА_1 письмове повідомлення про усунення порушень умов договору. Через невиконання вимог повідомлення, настала дата, кінцевого повернення кредиту й нарахованих платежів, що становить загальну суму – 32075,71 гривень. Із цих підстав і просив задовольнити позовні вимоги.  

Рішенням Берегівського районного суду від 27 жовтня 2011 року задоволено частково позовні вимоги.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на те, що рішення суду є неправосудним, оскільки має місце порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального законодавства.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_1 підтримав, вимоги апеляційної скарги з підстав наведених у скарзі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Проте з рішенням суду першої інстанції не можна погодитись, а тому таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що в Банку виникло право на дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, а в позичальника виник обов’язок достроково повернути кредитні кошти.

Проте такий висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах норм чинного законодавства.

За загальним правилом ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Виходячи з вимоги п. 10.4. кредитного договору № 15/1517/660к-06 від 22.11.2006 року за наявності в Позичальника простроченої заборгованості по погашенню кредиту та по сплаті процентів за користування ним чи інших платежів строком більше 10-ти календарних днів, Банк надсилає Позичальнику повідомлення, у якому зазначається сума, прострочення та термін її сплати. У випадку невиконання Позичальником вимог Банку в термін встановлений у повідомленні, дата, погашення кредиту, указана в п. 1.1. Договору, вважається такою, що настала на наступний день після дати зазначеної в повідомленні. У цю дату Позичальник зобов’язується повернути Банку суму кредиту в повному об’ємі, проценти та інші платежі передбачені, даним Договором.

Як убачається зі змісту повідомлення від 10.04.2009 року в ОСОБА_1 станом на 09.04.2009 року виникла перед ПАТ “Універсал Банк” заборгованість у сумі - 7450,70 гривень, /а.с. 18/.  

Згідно заяв на переказ готівки від 08.09. і 04.10.2011 року, ОСОБА_1 сплачено суму 7450,70 гривень та додатково ще суму 4625,01 гривню, /а.с. 42, 43/.

Іншого письмового повідомлення на суму 32075,71 грн., Банк не надсилав, а ОСОБА_1 не отримував. Таким чином, виходячи із приписів статей 58 і 60 ЦПК України, ПАТ “Універсал Банк” не надав жодного належного доказу, який би підтверджував, виконання ним вимог п. 10.4. кредитного договору по надісланню на адресу ОСОБА_1 письмової вимоги із зазначенням невиконаного зобов’язання в частині заявленої позовної вимоги.

Вищевказані суми було враховано судом першої інстанції, а тому й задоволено частково позовні вимоги Банку та стягнуто заборгованість у розмірі 20000 гривень.

Виходячи із цього, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, або законом, ст. 525 ЦК України.

Та як передбачено статтями 610 і 611 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених, змістом зобов’язання (неналежне виконання). У зв’язку із чим настають правові наслідки, встановлені, договором або законом.

А на підставі вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, Банк передчасно скористався своїм правом на дострокове погашення Позичальником кредиту в повному об’ємі, процентів та інших платежів передбачених, даним Договором. Позаяк не виконав свій обов’язок по надсиланню Позичальнику повідомлення, у якому би зазначалась сума, прострочення та термін її сплати, яка заявлена в позовних вимогах.

Окрім цього, на момент апеляційного розгляду, апелянтом погашено й задоволену, судом суму заборгованості в повному об’ємі, що стверджується Довідкою від 09.12.2011 року за № 045/394 виданої Берегівським відділенням № 1 ПАТ “Універсал Банк”, /а.с. 84/.  

Так-як судом першої інстанції не було враховано наведених обставин справи та не звернуто уваги на норми матеріального права, а тому ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відхилення позовних вимог.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України з позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору на користь відповідача.

Зважуючи на вищезазначене та керуючись вимогами статей 10, 11, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,  

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Берегівського районного суду від 27 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У позові публічного акціонерного товариства “Універсал Банк” до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Універсал Банк” на користь ОСОБА_1 100 гривень судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.  


Головуючий : ______________________                       Судді : ______________________                                                                                                                                          ______________________

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація