Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16.02.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
у складі : головуючого – судді Мацунича М.В.
суддів : Власова С.О., Фазикош Г.В.
з участю секретаря : Сідей І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, ОСОБА_2, Ужгородської районної ради і управління Держкомзему в Ужгородському районі про визнання недійсним частково рішення сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом та як на підставу своїх вимог посилався на те, що розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 02.04.1997 року за № 181 надано в приватну власність земельну ділянку для індивідуального садівництва в мікрорайоні “Шахта” площею 0,07 га.. На підставі даного розпорядження, отримав Державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ - ЗК № 026853 від 22.04.1997 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 908. Проте рішенням 15 сесії 5 скликання Оноківської сільради від 31.07.2008 року передано ОСОБА_2 у приватну власність для ведення індивідуального садівництва земельну ділянку площею 0,05 га. у мікрорайоні “Шахта” (урочище Доманинська реформа). Та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 430668 від 11 березня 2009 року для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0542 га. в урочищі “Доманинська реформа”. У порушення вимог ЗК України, Оноківська сільрада надала ОСОБА_2 Надання в приватну власність земельну ділянку, що перебувала у власності без її вилучення (викупу) у порядку, передбаченому цим Кодексом. Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 430668 від 11 березня 2009 року видано в порушення вимог Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації й зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Виходячи з наведеного й просив задовольнити позовні вимоги.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому посилається на те, що рішення суду є неправосудним, оскільки має місце порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального законодавства.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 в особі ОСОБА_3 підтримав, вимоги апеляційної скарги з підстав наведених у скарзі.
Представник Оноківської сільради в особі ОСОБА_4 заперечив, доводи апеляційної скарги.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 заперечили вимоги апеляційної скарги, оскільки раніше за ОСОБА_1 використовує земельну ділянку, якою й зараз користується.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із правилом ст. 213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Проте з рішенням суду першої інстанції не можна погодитись, а тому таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 виходив із того, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ - ЗК № 026853 від 22.04.1997 року є власником земельної ділянки площею 0,07 га. у мікрорайоні “Шахта”. Даний державний акт є чинним, а тому в Оноківської сільради не було правових підстав для надання цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_2 у липні 2008 року.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 08.06.2011 року відмовлено ОСОБА_2 у визнанні недійсним, державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ - ЗК № 026853 від 22.04.1997 року, /а.с. 145-146/.
Рішенням 15 сесії 21 скликання Ужгородської райради від 23.03.1994 року було надано ОСОБА_2 в урочищі “Доманинська реформа” в тимчасове короткострокове користування терміном на 2 роки земельну ділянку площею 0,05 га. для ведення садівництва.
Згідно абзацу 2 ч. 6 ст. 7 ЗУ України, у тимчасове користування земля надається Радами із земель, що перебувають у державній власності: громадянам України для городництва, сінокосіння й випасання худоби, ведення селянського (фермерського) господарства. Та право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється в разі закінчення строку, на який було надано земельну ділянку, п. 2 ч. 1 ст. 27 ЗК України.
Відповідно до вимог ст. 22 ЗК України - право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності, або право користування землею, забороняється. Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються й реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів, ч. 1 ст. 23 ЗК України.
ОСОБА_2 не надав суду Державний акт на право постійного користування землею, площею 0,05 га. в урочищі “Доманинська реформа”. А звідси, він не набув правової підстави для користування наданою земельною ділянкою.
Тоді як розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації від 02.04.1997 року за № 181 надано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у приватну власність земельну ділянку для індивідуального садівництва в мікрорайоні “Шахта” площею 0,07 га.. Зазначеним розпорядженням надано таку ж земельну ділянку його сину - ОСОБА_1, які є суміжними земельними ділянками, /а.с. 97-98, 99-100/.
На підставі даного розпорядження виготовлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ - ЗК № 026853 від 22.04.1997 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 908. Також його сину - ОСОБА_1, виготовлено Державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ - ЗК № 026855 від 22.04.1997 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 905.
Із цього слідує, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог статей 22 і 23 ЗК України набув правових підстав для використання земельної ділянки, площею 0,07 га. у мікрорайоні “Шахта” для індивідуального садівництва.
Виходячи з вимог частин 1 і 2 ст. 116 ЗК України - громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність.
Рішенням 15 сесія 5 скликання Оноківської сільради від 31.07.2008 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність для ведення індивідуального садівництва земельну ділянку площею 0,05 га. у мікрорайоні “Шахта” (урочище Доманинська реформа). Передано дану земельну ділянку не із земель державної або комунальної власності, а передано таку, що вже на праві власності належала ОСОБА_1.
А підставами припинення права власності на земельну ділянку, згідно вимог ст. 140 ЗК України є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб. Із заявою про добровільну відмову від права власності на земельну ділянку, ОСОБА_1 не звертався до органу місцевого самоврядування та яким би було припинено його право власності, ч. 1 ст. 142 ЗК України. До суду, Оноківська сільрада не зверталась з позовом про примусове припинення, прав ОСОБА_1 на земельну ділянку, ст. 143 ЗК України.
У супереч наведених правових норм, Оноківська сільська рада з перевищенням своїх повноважень, які надані їй чинним законодавством прийняла на 15 сесії 5 скликання рішення від 31.07.2008 року про передачу ОСОБА_2 у приватну власність для ведення індивідуального садівництва земельну ділянку площею 0,05 га. у мікрорайоні “Шахта” (урочище Доманинська реформа).
Крім цього, виданий ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 430668 від 11 березня 2009 року для ведення індивідуального садівництва, площею 0,0542 га. в урочищі “Доманинська реформа” не відповідає вимогам Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації й зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі.
Так, рішенням сільради передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,05 га., а державний акт видано на земельну ділянку площею 0,0542 га.. А також, суміжним землекористувачем ОСОБА_1 (син позивача) не погоджувались межі земельної ділянки переданої ОСОБА_2, /а.с. 30/.
Оскільки судом першої інстанції не було враховано наведених обставин справи та не звернуто уваги на норми матеріального права, а тому ухвалене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі вимог ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати на користь ОСОБА_1.
Зважуючи на вищезазначене та керуючись вимогами статей 10, 11, 60, 212, 309, 314, 316 і 319 ЦПК України, апеляційний суд -,
в и р і ш и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1, задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 21 червня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1, задовольнити.
Рішення 15 сесії 5 скликання Оноківської сільської ради Ужгородського району від 31 липня 2008 року в частині передачі ОСОБА_2 в приватну власність земельної ділянки площею 0,0500 га. для ведення індивідуального садівництва в мікрорайоні “Шахта” (урочище Доманинська реформа) та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 430668 від 11 березня 2009 року виданий ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером № 2124884801:03:002:0045 площею 0,0542 га. для ведення індивідуального садівництва і зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010971000043 – визнати недійсними.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 25 грн. 50 коп. судового збору і 74 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня набрання ним законної сили.
Головуючий : ______________________ Судді : ______________________ ______________________