Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/22655/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ушенка С. В.
при секретарі Проніні Д.С.,
за участю
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість і податку на прибуток, -
ВСТАНОВИВ:
Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 684741 грн.
07.12.2011р. за позовною заявою відкрито адміністративне провадження і справу №2а/0570/22655/2011 призначено до судового розгляду.
Також Шахтарська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на прибуток в сумі 67145 грн.
07.12.2011р. за позовною заявою відкрито адміністративне провадження і справу №2а/0570/22659/2011 призначено до судового розгляду.
24.01.2012р. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду справи №2а/0570/22655/2011 та №2а/0570/22659/2011 об’єднані в одне провадження і справі присвоєно номер 2а/0570/22655/2011.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.07.2002 року порушено справу про банкрутство ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» за заявою ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш». Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2003 року введено процедуру санації, яку ухвалою від 20.10.2010р. продовжено до 01.12.2012р.
Шахтарська ОДПІ є одним з конкурсних кредиторів. За період процедури банкрутства підприємство не в повному обсязі сплачувало узгоджені податкові зобов’язання, що призвело до виникнення податкового боргу по сплаті поточних платежів.
На момент звернення до суду ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» має податковий борг, який утворився у зв’язку із несплатою податкового зобов’язання з податку на додану вартість на підставі поданих декларацій № 9000285858 від 15.02.2011р., № 9001197218 від 18.03.2011р., № 9001925719 від 15.04.2011р., № 9003225001 від 17.05.2011р., № 9003919961 від 16.06.2011р., № 9005153057 від 21.07.2011р., № 9007562267 від 16.09.2011р., № 9008684852 від 17.10.2011р., № 9011106256 від 16.11.2011р. на суму 684741 грн. та з податку на прибуток, самостійно визначеного платником податків податковими деклараціями № 9002523892 від 20.04.2011р., № 9005481561 від 28.07.2011р., № 9009012253 від 19.10.2011р. на суму 67145 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог. Просить позов задовольнити в повному обсязі та стягнути податкову заборгованість з податку на додану вартість в сумі 684741 грн. та податку на прибуток в сумі 67145 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги податкового органу не визнав та надав письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. Шахтарською ОДПІ на адресу ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» направлялися податкові вимоги № 1/174 від 07.11.2001р. та № 2/424 від 11.12.2001р., а податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 684741 грн. та податку на прибуток в сумі 67145 грн. виникли у 2011р., про що свідчать податкові декларації. Оскільки податкові зобов’язання виникли після набрання чинності Податковим кодексом України, саме його положеннями визначається порядок погашення зобов’язань та порядок їх стягнення. Податкові вимоги за формою, що існувала у 2001р., не можуть застосовуватися до податкових зобов’язань, які виникли у 2011р. Також, строк для звернення по податковим вимогам від 2001р. сплинув.
Крім того, відповідач зазначив, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.07.2002 року порушено справу про банкрутство ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» за заявою ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш». Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2003 року введено процедуру санації, яку ухвалою від 20.10.2010р. продовжено до 01.12.2012р.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», розгляд вимог кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації, є обов’язком керуючого санацією.
Згідно ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) задовольняються у третю чергу.
Таким чином, на думку відповідача, стягнення коштів з рахунку ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» позивачем фактично є обмеженням дій боржника щодо розпорядження його грошовими коштами, тобто майном, та порушення черговості, що призведе до порушення прав інших кредиторів.
Також відповідач зазначає, що у відповідності до вимог п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України, зазначений кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу, зокрема, з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З урахуванням вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції, зокрема, виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до приписів абз. 1-2 ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», - завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
П.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 41.1.1. п.4.1. ст. 41 Податкового кодексу України, - контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Органом стягнення, у відповідності до приписів п.п. 14.1.137. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України, - органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Державне відкрите акціонерне товариство «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» (ідентифікаційний код 2032358; 86252, Донецька область, Шахтарський район, с. Золотарівка), зареєстровано як юридична особа Шахтарською районною державною адміністрацією Донецької області, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
На облік в Шахтарській ОДПІ як платник податків взято з 26.03.1997р. за № 91, платником ПДВ є з 18.07.1997р.
Як встановлено в судовому засіданні, Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.07.2002 року порушено справу про банкрутство ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» за заявою ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.03.2003 року введено процедуру санації ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля», яку ухвалою від 20.10.2010р. продовжено до 01.12.2012р.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість:
- № 9000285858 від 15.02.2011р. за січень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 53018 грн.;
- № 9001197218 від 18.03.2011р., за лютий 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 75957 грн.;
- № 9001925719 від 15.04.2011р., за березень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 88364 грн.;
- № 9003225001 від 17.05.2011р., за квітень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 76356 грн.;
- № 9003919961 від 16.06.2011р., за травень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 78932 грн.;
- № 9005153057 від 21.07.2011р., за червень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 78866 грн.;
- № 9007562267 від 16.09.2011р., за серпень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 84987 грн.;
- № 9008684852 від 17.10.2011р., за вересень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 80401 грн.;
- № 9011106256 від 16.11.2011р. за жовтень 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 67860 грн.
Загальна сума податкового боргу ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» зі сплати податку на додану вартість складає 684741 грн.
Пунктом 202.1. ст. 202 Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць.
Відповідно до вимог ст. 203 Кодексу, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1. цієї статті для подання податкової декларації.
Також, ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» до податкового органу були подані податкові декларації з податку на прибуток:
- № 9002523892 від 20.04.2011р. за 1 квартал 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 21478 грн.;
- № 9005481561 від 28.07.2011р. за 2 квартал 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 22511 грн.;
- № 9009012253 від 19.10.2011р. за 3 квартал 2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов’язання на суму 23156 грн.;
Загальна сума податкового боргу відповідача зі сплати податку на прибуток складає 67145 грн.
Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 ПК України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов’язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Статтею 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.
Зі змісту п. 46.1 ст.46 ПК України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Статтею 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до ст. 54 зазначеного Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні представниками сторін не заперечувався факт наявності і розмір податкового боргу з податку на додану вартість і податку на прибуток. Судом встановлено, що позивачем, з урахуванням приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов’язання з податку на додану вартість і податку на прибуток штрафні (фінансові) санкції і пеня не нараховувались.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.
Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, - платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов’язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.
Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Зазначене рекомендується з приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З метою погашення податкового боргу, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем були сформовані податкові вимоги № 1/174 від 07.11.2001р., яка отримана відповідачем 09.11.2001р. та № 2/424 від 11.12.2001р., яка отримана відповідачем 13.12.2001р.
Відповідач податкові вимоги не оспорював.
Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
При цьому, суд зазначає, що приписи Податкового кодексу України не визначають недійсність податкових вимог, сформованих податковим органом до набрання зазначеним Кодексом юридичної сили, у разі безперервності податкового боргу платника податків.
Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, податковий борг відповідача з моменту винесення позивачем зазначених вище податкових вимог є безперервним, - податкові вимоги № 1/174 від 07.11.2001р. та № 2/424 від 11.12.2001р. є дійсними на час розгляду справи.
Також суд зазначає, що в обгрунтування своєї правової позиції позивач посилається на п. 1.3. статті 1 Податкового кодексу України, яким встановлено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Суд не приймає до уваги зазначене вище посилання відповідача з наступних підстав.
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України встановлено принцип презумпції правомірності рішень платника податку. Зазначений принцип застосовується в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Тобто, як вбачається із зазначеної норми Кодексу, вона стосується саме рішень платника податків у сфері податкового законодавства, а не його прав та обов’язків, зокрема щодо сплати податкового боргу.
Приписами п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Податковим кодексом України, а саме п. 87.10. ст. 87, визначено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов’язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Податковим кодексом України врегульований порядок, обсяг прав та обов’язків податкового органу щодо стягнення податкового боргу, який виник після порушення відносно платника податків справи про банкрутство.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-72, 86, 94, 158–163, 185-186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов позовом Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля» про стягнення грошових коштів з рахунків платника податку в рахунок погашення податкової заборгованості з податку на додану вартість і податку на прибуток – задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з рахунків Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України грошові кошти у сумі 684741 (шістсот вісімдесят чотири тисячі сімсот сорок одна) грн. 00 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Стягнути з рахунків Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Жовтеньвугілля», відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь Державного бюджету України грошові кошти у сумі 67145 (шістдесят сім тисяч сто сорок п’ять) грн. 00 коп. в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 13.02.2012р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 06.02.2012р. в присутності представників сторін та приєднано до матеріалів справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ушенко С. В.