Категорія №9
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/461/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Андріасяні Е.А.,
за участю:
представника позивача : ОСОБА_1 (довіреність б/н від 01.12.2011)
представника відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 02-22/2 від 03.01.2012)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
11 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов означений адміністративний позов.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при подачі до господарського суду Луганської області позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції в Луганській області позивачем було сплачено державне мито в розмірі 85,00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011 та за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачених за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011.
14.11.2011 господарським судом Луганської області позивачу видано довідку за № 01-10/19-250/2011 про повернення державного мита в зв’язку з тим, що поданий позов було залишено без розгляду.
09.12.2011 ОСОБА_3 звернувся до відповідача з заявою про повернення йому державного мита на підставі довідки, виданої господарським судом Луганської області 14.11.2011 за № 01-10/19-250/2011.
15.12.2011 відповідачем було повернуто позивачу без виконання довідку господарського суду Луганської області від 14.11.2011 та квитанції К8/С/33 від 26.07.2011, К8/С/35 від 26.07.2011, К8/0/28 від 24.10.2011.
На думку позивача, дії відповідача щодо повернення без виконання заяви позивача від 09.12.2011 про повернення з Державного бюджету України державного мита, сплаченого ОСОБА_3 державного мита в сумі 85,00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011 та за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачених за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011 є незаконними, тому він просить суд зобов’язати відповідача повернути з Державного бюджету України ОСОБА_3 на вказаний ним у заяві від 09.12.2011 розрахунковий рахунок сплачене ним державне мито в сумі 85,00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011 та за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачених за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсягу, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти позовних вимог позивача заперечував у повному обсягу, просив суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог та, обґрунтовуючи свої заперечення, зазначив наступне.
09.12.2011 ОСОБА_3 звернувся до Управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області із заявою про повернення державного мита, сплаченого в сумі 85, 00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011, та за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачених за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011. До листа позивачем були надані оригінал довідки господарського суду Луганської області від 14.11.2011 та оригінали вищезазначених квитанцій.
Згідно п. 17 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 № 15, повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування держаного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє державне мито.
Головне управління Державного казначейства України листом від 01 квітня 1998 року № 06-04/80-2562 «Про зарахування державного мита» повідомило, що державне мито зараховується на рахунки територіальних органів державного казначейства.
Представник відповідача зазначив, що підтвердити факт надходження і зарахування мита до державного бюджету може лише орган, на рахунок якого воно надійшло, незалежно від того, де зберігаються платіжні документи.
В квитанціях, наданих позивачем відповідачу для повернення державного мита у рядку «одержувач» зазначено найменування територіального органу казначейства, а саме: УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області (ГУДКУ у Луганській області, м. Луганськ). Листом від 15.12.2011 за № 03-05/8211 управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області також повідомило про те, що згідно вказаних квитанцій № К8/С/33 від 26.07.2011 та № К8/С/35 від 26.07.2011 на рахунок 31118095700006 не надходили.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.07.2011 ОСОБА_3 при подачі позову до господарського суду Луганської області по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції в Луганській області було сплачено державне мито в розмірі 85,00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011, за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачені за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011.
14.11.2011 господарським судом Луганської області Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» була видана довідка за № 01-10/19-250/2011, в якій зазначено, що позовна заява № б/н від 24.10.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», м. Луганськ до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції в Луганській області, м. Краснодон Луганської області у господарському суді не розглядалась. Державне мито в сумах 85 грн. 00 коп. та 200,00 грн., сплачене ОСОБА_3 за квитанціями № К8/С/33 і № К8/С/35 від 26.07.2011, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп., сплачені через ОСОБА_3 за квитанціями № К8/О/28 від 24.10.2011, відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито» підлягають поверненню з державного бюджету України. Повернення державного мита здійснюється на підставі, даної довідки, підписаної та засвідченої гербовою печаткою господарського суду та оригіналів квитанцій № К8/С/33, № К8/С/35 від 26.07.2011 та № К8/О/28 від 24.10.2011.
09.12.2011 ОСОБА_3 звернувся до Управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області із заявою про повернення державного мита, сплаченого в сумі 85, 00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011, та за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачених за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011. До листа позивачем були надані оригінал довідки господарського суду Луганської області від 14.11.2011 та оригінали вищезазначених квитанцій.
Згідно п. 17 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 № 15, повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету, до відповідного органу, що справляє мито. На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, - нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГС у тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита, якщо воно підлягає поверненню в повному
розмірі, із зазначенням номера квитанції, суми державного мита та дати його сплати.
Судом також встановлено, що 15.12.2012 відповідач повідомив, ОСОБА_3, що згідно «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 № 50 повернення державного мита здійснюється відповідним органом Держказначейства на підставі заяви платника про повернення, оригіналу судового документу з обов’язковим зазначенням необхідності повернення мита з бюджету платнику та оригіналу платіжного документу (квитанції, платіжного доручення та ін.). Надана позивачем довідка господарського суду Луганської області від 14.11.2011 видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», заява про повернення коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспропоставка», але платником коштів згідно наданих квитанцій є ОСОБА_3. Крім того. відповідач, повідомив позивача, що при поверненні коштів платнику з рахунків державного та місцевих бюджетів, органи державного казначейства здійснюють перевірку факту надходження сум, які підлягають поверненню, однак кошти згідно вказаних у довідці квитанцій № К8/С/33 від 26.07.2011 та № К8/С/35 від 26.07.2011 на рахунок 31118095700006 не надходили, тому позивачу відповідачем були поверненні документи для усунення недоліків.
Враховуючи, що згідно повідомлення Відділу бюджетних надходжень Управління Державної казначейської служби у м. Луганську Луганської області кошти, згідно вказаних у довідці квитанцій № К8/С/33 від 26.07.2011 та № К8/С/35 від 26.07.2011 в виписках банку зарахування коштів до бюджету не знайдено, отже на рахунок 31118095700006 не надходили, тому відповідач не має законних підстав для повернення коштів, які просить повернути ОСОБА_3 на підставі довідки господарського суду Луганської області від 14.11.2011 та вищезазначених квитанцій з Державного бюджету України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при подані до господарського суду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» до Відділу державної виконавчої служби Краснодонського міськрайонного управління юстиції в Луганській області, оплата державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення здійснювалася ОСОБА_3, як фізичною особою, а не юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспропоставка» і в довідці, виданої господарським судом Луганської області від 14.11.2011 було зазначено повернення коштів за квитанціями № К8/С/33, № К8/С/35 від 26.07.2011 та № К8/О/28 від 24.10.2011 саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», а не ОСОБА_3
Суд критично розцінює наданий позивачем договір фінансової позики від 12.01.2011. згідно якого фізична особа ОСОБА_3 у разі відсутності фінансових коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» , директором, якого він є, відповідно до наказу, має право здійснювати сплату судових витрат, в тому числі державного мита за позовами, позивачем за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» у розмірах, передбачених діючим законодавством України, з подальших їх поверненням платнику з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка». У разі помилкового платежу, повернення судових витрат, їх ненадходження до бюджету або будь-яких інших випадків, коли сплачені ОСОБА_3 кошти не були використані на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», останнє не відшкодовує витрат ОСОБА_3 , чим він повинен займатися самостійно. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що при подачі позову до судів загальною юрисдикції замість позивача, можуть сплатити державне мито, судовий збір інші особи.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав того, що дії відповідача щодо повернення без виконання заяви позивача від 09.12.2011 про повернення з Державного бюджету України державного мита, сплаченого ОСОБА_3 державного мита в сумі 85,00 грн. за квитанцією К8/С/33 від 26.07.2011 та за квитанцією К8/С/35 від 26.07.2011 в розмірі 200,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. сплачених за квитанцією № К8/0/28 від 24.10.2011 були законними, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 09 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог громадянина ОСОБА_3 до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області в особі Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську Луганської області, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка» про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 13.02.2012.
Суддя С.К. Коршиков