Справа №22-1129 Головуючий в інстанції – Шевченко Л.В.
Доповідач – Осипенко М.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого – судді Слюсар Т.А.
Суддів Осипенка М.І., Рубан С.М.
При секретарі Трончуку М.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 16 травня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2011 року ПАТ «Платинум Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартири АДРЕСА_1, при цьому посилаючись на те, що 01.06.2007 р між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про іпотечний кредит №3.07061277, відповідно до умов якого позивачем були надані кредитні кошти в розмірі 85000 дол. США, строком на 180 місяців із сплатою 12,0% річних, а відповідач, в свою чергу, зобов»язувався ці кошти прийняти і повернути позивачу в строк, та на умовах, визначених договором.
В цей же день, 01.06.2007 р., в забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір Іпотеки №3.07061277, за умовами якого відповідачі передали в іпотеку позивачеві квартиру АДРЕСА_1, належної їм на праві власності в рівних долях.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
02 липня 2010 р. позивач звернувся до П»ятої державної нотаріальної контори м. Києва з претензією №50-04-03/8245 до спадкоємців з метою встановлення осіб спадкоємців для належного виконання зобов’язань, які виникли за кредитним договором та договором іпотеки. 08 липня 2010 року на претензію Банку була надана відповідь про те, що після смерті ОСОБА_5 було заведено спадкову справу, і станом на 08.07.2010 р. заяв про прийняття спадщини від спадкоємців не надходило та свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 16травня 2011 р. позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим та постановлено з порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи і це було встановлено судом, що 01 червня 2007 року між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №3.07061277, згідно з яким банк надав іпотечний кредит у розмірі 85000 дол. США, а останній зобов’язався отримати його відповідно до умов його цільового використання, забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
Відповідно до п1.2 Статуту у редакції від 19.05.2010 р. ЗАТ «Платинум Банк» створений в результаті реорганізації шляхом перетворення ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк», відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та протоколу загальних зборів акціонерів б/н від 30 січня 2009 р. Згідно з даним Статутом ПАТ «Платинум Банк» є правонаступником усіх прав та обов’язків ВАТ «Платинум Банк», що існував у формі відкритого акціонерного товариства, тип якого, відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Платинум Банк»(протокол б/н від 06.04.2010 р.) було змінено на публічне акціонерне товариства та який було перейменовано на Публічне акціонерне товариство.
Судом також встановлено, що у забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та ОСОБА_4 01 червня 2007 року було укладено договір іпотеки №3.07061277, відповідно до умов якого відповідачі передали позивачеві в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, яка належала їм в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності у на житло.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
Відповідно до відповіді наданої п»ятою державною нотаріальною конторою на претензію ПАТ «Платинум Банк» було зазначено, що після смерті ОСОБА_5 заведено спадкову справу №435/2010. Станом на 08 липня 2010 року заяв від спадкоємців ОСОБА_5 про прийняття спадщини не надходило, а також свідоцтва про право на спадщину не видавалось.
Як вбачається із довідки Відокремленого структурного підрозділу «Індустріальний» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду від 28.09.2010 року, у квартирі АДРЕСА_1 станом на 14.04.2008 р. були зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 06 травня 2008 року ОСОБА_5 знятий з реєстрації в зв’язку зі смертю.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї .
За таких обставин, районний суд прийшов до правильного висновку про те, що відповідачі проживали разом зі ОСОБА_5 на день його смерті у квартирі №103 житлового будинку АДРЕСА_1,є власниками цієї квартири, а тому в силу ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.
Та обставина, що відповідачі не звертались до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини і не оформили право на спадщину не може бути причиною не виконання ними своїх зобов’язань перед позивачем, оскільки в силу ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .
ОСОБА_2 систематично порушував свої зобов’язання, доказом чого є розрахунок заборгованості, наданого позивачем, відповідно до якого станом на 02.03.2011 р. заборгованість за кредитним договором складає 850 952 грн.33 коп. із яких: 81864,06 дол. США, що за курсом НБУ на день розрахунку заборгованості складає 649779 грн. 60 коп. заборгованість за кредитом, 14036,44 дол. США, що за курсом НБУ на день розрахунку заборгованості складає111411 грн.43 коп. – заборгованість за відсотками, 89401 грн.29 коп. пеня за прострочення сплати кредиту.
Статтею 589 ЦК України, якою передбачені правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою визначено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Також ч.2 даної норми закону передбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором .
Відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 591 ЦК України визначено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.
Оскільки судом достовірно встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 не виконувались взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, забезпечених договором іпотеки, за таких обставин суд правильно задовольнив позов.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Доводи, викладені в апеляційних скаргах були предметом розгляду, суд дав їм належну правову оцінку, правомірно визнав їх необґрунтованими і вони не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду.
Керуючись ст.307 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 16 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий : Судді
Справа №22-1129 Головуючий в інстанції – Шевченко Л.В.
Доповідач – Осипенко М.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючого – судді Слюсар Т.А.
Суддів Осипенка М.І., Рубан С.М.
При секретарі Трончуку М.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 16 травня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
На підставі ст.218,317 ЦПК України проголошується вступна та резолютивна частина ухвали.
Керуючись ст.307 ЦПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 16 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів
Головуючий : Судді :