ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"01" листопада 2006 р. |
Справа № 3/256 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 01.11.06 о 12:50 адміністративну справу № 3/256
за позовом: Приватних підприємців ОСОБА_1,
ОСОБА_2;
до відповідача: Виконавчого комітету Знам'янської міської ради;
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Марсель";
про визнання частково нечинними акту державної технічної комісії про готовність об'єкта до експлуатації, рішення НОМЕР_1, дозволу на виконання будівельних робіт НОМЕР_2, п. 10 рішення НОМЕР_3, визнання незаконними дій по видачі свідоцтва про право власності та дій по внесенню в Реєстр прав власності на нерухоме майно відомостей, зобов'язання скасувати відомості у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, визнання недійсними свідоцтва про право власності та реєстраційні посвідчення.
за участю:
секретаря судового засідання Власенко Т.С.;
представників
позивача - у засіданні 17.10.06, 01.11.06 - підприємця ОСОБА_2;
- підприємця ОСОБА_2 - у засіданні 17.10.06, 01.11.06 - ОСОБА_4, довіреність НОМЕР_4;
позивача - підприємця ОСОБА_1 - у засіданні 17.10.06, 01.11.06 - ОСОБА_5, довіреність НОМЕР_5;
відповідача - у засіданні 17.10.06 - начальника юридичного відділу Данільченка Ю.В., довіреність № 19-274/1 від 20.09.06;
третьої особи - ОСОБА_3 - у засіданні 17.10.06, 01.11.06 - ОСОБА_6, довіреність ВСМ НОМЕР_6;
третьої особи - ТОВ "Марсель" - 17.10.06 - директора Ковальчука Ю.Б., у засіданні 01.11.06 - ОСОБА_7, довіреність НОМЕР_7.
Приватні підприємціОСОБА_1та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду з позовною заявою, у якій просили визнати недійсними акт державної технічної комісії від 25.05.1999 року, рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_1 в тій частині, що перша черга автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського побудована на замовлення ОСОБА_3 і йому дозволено її експлуатацію, Знам'янському бюро технічної інвентаризації дозволено видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію ОСОБА_3; визнати недійсним п. 10 рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_3про присвоєння окремої адреси - АДРЕСА_1приміщенню автозаправної станції на розі вулиць Фрунзе, Дзержинського, побудованої ВАТ "Будсервіс" на замовлення підприємців ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в м. Знам'янка; визнати незаконними дії Знам'янського міськвиконкому по видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частину приміщення автозаправної станції ОСОБА_3
Виконавчий комітет Знам'янської міської ради проти вимог, викладених у позові заперечує, посилаючись на пропущення заявниками строку, встановленого ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України та на відсутність у підприємця ОСОБА_1 підстав для звернення з адміністративним позовом, так як його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин не порушені, тому що до він не є суб'єктом таких відносин у даній справі.
Підприємець ОСОБА_3 у запереченнях на адміністративний позов зазначив, що ним та ОСОБА_2на протязі 1998-1999 років побудована і здана в експлуатацію АЗС; згідно письмової заяви підприємців була створена державна комісія, до складу якої включені і підприємець ОСОБА_2 і підприємець ОСОБА_3; рішення міськвиконкому НОМЕР_1, яким затверджений акт державної технічної комісії і надано дозвіл БТІ видати обом підприємцям свідоцтво про право власності, не порушують нічиї права та законні інтереси та протягом 7 років не оскаржувалося ОСОБА_3; оскільки після введення в експлуатацію АЗС з 1999 р. не мала окремої адреси, виконком діючи в межах своєї компетенції рішенням НОМЕР_3 присвоїв адресу об'єкту нерухомості, не порушуючи прав і законних інтересів ОСОБА_1; підстави для звернення до суду у ОСОБА_1 відсутні.
У "доповненні до адміністративного позову", поданому суду 22.09.06, позивачі просять визнати частково недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт НОМЕР_2 в частині того, що забудовнику ОСОБА_3 дозволено виконання будівельних робіт по будівництву автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського в м. Знам'янка.
Підприємці ОСОБА_2 таОСОБА_1 09.10.06 звернулися до господарського суду з клопотанням "про поновлення строку звернення до адміністративного суду", у якому, посилаючись на ст. ст. 99-102 Кодексу адміністративного судочинства України, на наявність поважних причин, просять поновити строк звернення до адміністративного позову про визнання частково недійсним акту державної технічної комісії від 25.05.1999 року, рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради НОМЕР_1 в тій частині, що перша черга автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського побудована на замовлення ОСОБА_3 і йому дозволено її експлуатацію, Знам'янському бюро технічної інвентаризації дозволено видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (перша черга) ОСОБА_3, про визнання недійсним п. 10 рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_3про присвоєння окремої адреси - АДРЕСА_1приміщенню автозаправної станції на розі вулиць Фрунзе, Дзержинського, побудованої ВАТ "Будсервіс" на замовлення підприємців ОСОБА_1 і ОСОБА_3 в м. Знам'янка. Клопотання ґрунтується на тих обставинах, що автозаправна станція побудована за рахунок спільних коштів ОСОБА_2, ОСОБА_1; земельна ділянка, на якій побудована АЗС надана у користування рішенням міськвиконкому НОМЕР_8 ОСОБА_2, з яким укладався договір оренди земельної ділянки; проектно-кошторисна документація оплачувалася ОСОБА_2особисто за власні кошти, які і будівельні роботи найманих працівників; технічний паспорт на побудовану першу чергу АЗС 22.04.1999 р. бюро технічної інвентаризації м. Знам'янки, у якому ОСОБА_2 вказаний як єдиний власник, виданий саме йому, рішенням міськвиконкомуНОМЕР_9; лишеОСОБА_2 дозволено ввести в експлуатацію АЗС у дві черги та зобов'язано внести зміни в проектно-кошторисну документацію; тільки після того, як виконавчий комітет Знам'янської міської ради 31.08.05 видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно за НОМЕР_10на приміщення автозаправної станції по 1/2 частині кожному - ОСОБА_2, ОСОБА_1 позивачі дізналися про порушення своїх прав і звернулися до суду.
У письмових запереченнях на адміністративний позов, поданих 16.10.06, виконавчий комітет Знам'янської міської ради зазначив, що позивачі не довели підстав для визнання причин пропущеного ними для звернення до суду з адміністративним позов строку поважними; визнання частково недійсними актів державно-технічної комісії, дозволу на виконання будівельних робіт НОМЕР_11 не ґрунтується на ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", оскільки такі документи не є ні рішенням ні розпорядженням органу місцевого самоврядування; при прийнятті рішення НОМЕР_1 виконавчий комітет керувався Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осі, затвердженої наказом Державного комітету архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 р. № 121, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за № 399/2839.
У судовому засіданні 17.10.06 суд, на підставі ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголосив перерву до 11:00 01.11.06.
Представник виконавчого комітету Знам'янської міської ради, який 17.10.06 розписався в одержанні повістки про виклик в судове засідання, тобто був належним чином повідомлений господарським судом про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 01.11.06 не з'явився, про наявність поважних причин неявки у судове засідання суд не повідомив.
У заяві про "зміну та уточнення позовних вимог", клопотанні про поновлення строку позивачі просять визнати частково нечинними дозвіл на виконання будівельних робіт НОМЕР_2, акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_1 про затвердження цього акту і дозвіл Знам'янському бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (перша черга) ОСОБА_3, п. 10 рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_3про присвоєння окремої адреси побудованій автозаправній станції; визнати незаконними дії Знам'янського міськвиконкому по видачі Свідоцтва НОМЕР_10 від 31.08.05 про право власності по 1/2 частину приміщення автозаправної станції на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3, Свідоцтва про право власності на 1/2 частину автозаправної станції ОСОБА_3; зобов'язати Знам'янський міськвиконком погасити Свідоцтво НОМЕР_10 від 08.09.06 на 1/2 частини приміщення автозаправної станції на ім'я ОСОБА_3; визнати незаконними дії Знам'янського міськвиконкому по внесенню в Реєстр прав власності на нерухоме майно відомостей про власника ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_10 від 08.09.06 на приватну власність на 1/2 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1; зобов'язати Знам'янський міськвиконком скасувати відомості в Реєстрі права власників на нерухоме майно на ім'я ОСОБА_3 про право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 в м. Знам'янка; поновити строк для визнання частково нечинними дозволу на виконання будівельних робіт НОМЕР_2, акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_1 про затвердження цього акту і дозволу Знам'янському бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (перша черга) ОСОБА_3, так як тільки після отримання ОСОБА_3. Свідоцтва про право власності на 1/2 частину АЗС ОСОБА_7 заявникам позову стало відомо про наявність спору про право власності між ними та ОСОБА_3, який з моменту побудови та введення АЗС в експлуатацію не мав відношення до діяльності АЗС, кошти у побудову не вкладав, документацію не виготовляв, забезпечення роботи АЗС не здійснював, прибутку не отримував, податкові платежі не здійснював.
30.10.06 позивачі подали "доповнення до адміністративного позову", у якому просять визнати недійсними Свідоцтво про право власності на нерухоме майно 1/2 частини приміщення автозаправної станції ОСОБА_3, видане виконавчим комітетом Знам'янської міської ради 31.08.05 НОМЕР_10 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно 1/2 частини приміщення автозаправної станції ОСОБА_3, видане виконавчим комітетом Знам'янської міської ради 08.09.06 за НОМЕР_10, реєстраційні посвідчення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 нежитлового приміщення автозаправної станції по АДРЕСА_1,НОМЕР_10 та НОМЕР_12, які видані Знам'янським міжміським комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації на підставі Свідоцтва про право власності ОСОБА_3; притягнути в якості співвідповідача Знам'янське міжміське комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації".
Фактично за час судового провадження позивачі змінили предмет позову, що є їх правом за ст. ст. 49, 137 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звертаючись із вимогою про притягнення в якості співвідповідача Знам'янське міжміське комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" заявники позову не зазначили процесуальних норм, на підставі яких така вимога подана. Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює підстав та порядку, керуючись якими суд може притягнути в якості співвідповідача будь-яку особу.
Відповідач у письмових поясненнях, поданих суду 31.10.06, зазначив, що Тимчасовим положенням "Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" визначена видача свідоцтва про право власності, а не реєстраційне посвідчення, тому підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності, а не реєстраційне посвідчення, і при цьому враховувався факт відсутності подачі заяв названими підприємцями на заміну рішення виконкому НОМЕР_1 щодо видачі свідоцтва про право власності; оскільки об'єкт нерухомості - автозаправна станція розташована на земельній ділянці під одним поштовим номером і належить двом власникам -ОСОБА_2 та ОСОБА_3, видача свідоцтва про право власності видано із визначенням ідеальної частки кожного співвласника.
У письмових запереченнях, що надійшли до господарського суду 31.10.06, на змінені позовні вимоги підприємець ОСОБА_3 вважає вимоги підприємця ОСОБА_1 заявленими безпідставно, по надуманих мотивах, без зазначення конкретних прав та охоронюваних законом інтересів, які порушені відповідачем, без звернення уваги на найменування особи, якою видавався дозвіл на виконання будівельних робітНОМЕР_13; згідно п. п. 1, 3 ст. 357 Цивільного кодексу України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників або законом, тому реєстратор міськвиконкому діяв правильно.
У судовому засіданні представники позивачів просять суд визнати вимоги поданими правомірно і задовольнити позов у повному обсязі за вимогами, викладеними у заяві, наданій 27.10.06; представники відповідача (у судовому засіданні 17.10.06) та третіх осіб, вважаючи відсутніми підстави для задоволення вимог, просять у позові заявникам відмовити.
Так заява про відмову від позову господарському суду не надавалася, у судовому засіданні розглядаються позовні вимоги у повному обсязі.
З урахуванням строку вирішення адміністративної справи, встановленого ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України та норми ч. 4 ст. 128 цього Кодексу, господарський суд вирішив спір по суті у судовому засіданні 01.11.06 за відсутності представника відповідача
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін та третіх осіб у судовому засіданні господарський суд встановив наступне:
Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради 12.12.1995 р. здійснена державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 08.08.2000 р. - державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
За результатами розгляду клопотання підприємця ОСОБА_2 рішенням НОМЕР_8 виконавчий комітет Знам'янської міської ради надано першому у тимчасове короткострокове користування на умовах оренди строком на три роки земельну ділянку площею 4750 кв. м. для будівництва автозаправної станції по вул. Дзержинського.
02.11.1998 виконкомом Знам'янської міської ради з підприємцем ОСОБА_2 укладений договір на оренду землі, зареєстрований у книзі запису договорів на право тимчасового користування землею НОМЕР_14, згідно умов якого в оренду строком на три роки передається земельна ділянка угідь 4750 кв. м. у м. Знам'янка по вул. Дзержинського для будівництва автозаправної станції.
Рішенням НОМЕР_9 виконавчим комітетом Знам'янської міської ради за результатами розгляду заяви дозволено підприємцю ОСОБА_1 введення в експлуатацію АЗС на розі вулиць Фрунзе і Дзержинського у дві черги із зобов'язанням його внести зміни у проектно-кошторисну документацію на будівництво АЗС, у якій передбачити введення в експлуатацію АЗС у дві черги.
11.06.1998 р. рішенням виконавчого комітету Знам'янської міської радиНОМЕР_15, після розгляду заяв підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_1, погоджено таким суб'єктам місце розташування будівництва об'єктів автосервісу, у тому числі АЗС, на розі вулиць Фрунзе та Дзержинського біля території ІНФОРМАЦІЯ_1 розміром 90х50 м. і зобов'язано таких осіб замовити проектну документацію із погодженням її у відділі архітектури та містобудування.
30.09.1998 р. забудовники - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву і розписалися у формі заяви на виконання будівельних робіт на ім'я начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Знам'янка.
02.10.1998 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Знам'янка забудовникам -ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виданий дозвіл на виконання будівельних робіт по будівництву автозаправної станції по НОМЕР_2.
Розпорядженням НОМЕР_16 виконавчий комітет, розглянувши клопотання підприємця ОСОБА_1 про призначення державної технічної комісії по прийняттю в експлуатацію першої черги автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського, створив комісію у складі начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Знам'янського міськвиконкому - голови комісії, членів комісії - начальника самостійної державної пожежної інспекції в м. Знам'янці, головного інженера проекту, начальника відділення державної автомобільної інспекції, державного головного інспектора охорони праці, підприємця ОСОБА_1, підприємця ОСОБА_3, голови правління ВАТ "Будсервіс", начальника державної інспекції з енергозбереження, головного санітарного лікаря Знам'янського району із призначенням дати і часу роботи такої комісії.
22.04.1999 р. Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації видало технічний паспорт на жилий будинок (домоволодіння) у м. Знам'янка по вул. Фрунзе, АЗС "Конон" із зазначенням власника (користувача) ОСОБА_2.
25.05.1999 р. технічна комісія, призначена розпорядженням НОМЕР_16 склала та її члени підписали акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта - першої черги нового будівництва автозаправної станції у м. Знам'янці по вул. Фрунзе, Дзержинського до експлуатації.
24.06.1999 р. виконавчий комітет Знам'янської міської ради, розглянувши акт, представлений державною технічною комісією, керуючись Державними будівельними нормами України А.З.1-3-94 та ст. 30 п. 6 п/п 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішенням НОМЕР_1 затвердив такий акт державної технічної комісії, дозволив підприємцямОСОБА_2 та ОСОБА_3 експлуатувати першу чергу АЗС, побудованих відкритим акціонерним товариством "Будсервіс" на замовлення підприємців ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зобов'язав Знам'янське бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (перша черга) підприємцямОСОБА_2 і ОСОБА_3
Пунктом 10 рішення НОМЕР_3 виконавчий комітет Знам'янської міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_3 про присвоєння окремої адреси приміщенню автозаправної станції на розі вулиць Фрунзе, Дзержинського, керуючись п. б п/п 10, ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" присвоїв окрему адресу приміщенню автозаправної станції на розі вулиць Фрунзе, Дзержинського, побудованої ВАТ "Будсервіс" по замовленню підприємців ОСОБА_1 і ОСОБА_3: АДРЕСА_1.
Посилаючись на рішення НОМЕР_1 виконавчий комітет Знам'янської міської ради 31.08.05 видав Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно НОМЕР_18, у якому зазначив двох власників приватної спільної часткової власності - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та визначення часток кожного з них - 1/2 у майні автозаправної станції; 28.09.05р. видав ОСОБА_2 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10 НОМЕР_17, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.09.05, про право власності на 1/2 частки у спільній приватній власності нежитлового приміщення загальною площею 60,7 кв. м. автозаправної станції, металевих ємкостей, Б1, Б2, Б3, Б4, Б5 у АДРЕСА_1, 08.09.06 - Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10 НОМЕР_19, зареєстроване в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 08.09.06, на іншу 1/2 частину зазначеного майна ОСОБА_3
Знам'янське міжміське комунальне підприємство бюро технічної інвентаризації внесло запис у реєстрову книгу за НОМЕР_10/2 і видало три реєстраційні посвідчення, що в цілому будинок (домоволодіння) АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі спільної часткової приватної власності, Свідоцтва про право власності НОМЕР_10, виданого виконавчим комітетом Знам'янської, міської ради від 31.08.05 згідно рішення виконкому міської ради НОМЕР_1; на 1/2 (будинку) домоволодіння як права приватної спільної часткової власності ОСОБА_2; на 1/2 (будинку) домоволодіння як права приватної спільної часткової власності ОСОБА_3
По нотаріально посвідченому договору купівлі-продажу частки нежилого приміщення автозаправної станції від 09.09.06 ОСОБА_3 продав 1/2 частини майна, переліченого у п. 1.1. такого договору, товариству з обмеженою відповідальністю "Марсель".
Приватні підприємціОСОБА_1та ОСОБА_2 звернулися до господарського суду з адміністративним позовом як власники автозаправної станції (перша черга).
Право власності підприємця ОСОБА_2 на майно автозаправної станції жодною особою не оспорено.
Докази наявності права власності на майно автозаправної станції підприємця ОСОБА_1 відсутні як і докази того, що така особа здійснила захист свого права власності в порядку, передбаченому нормами Закону України "Про власність", Глави 29 Цивільного кодексу України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, про що вказано у ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Господарський суд у ході судового провадження не встановив порушень виконавчим комітетом Знам'янської міської ради прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, державна реєстрація якого як суб'єкта підприємницької діяльності здійснена 08.08.00, тобто у періоді, який передував державній реєстрації такого суб'єкта господарювання. До 08.08.00, тобто до введення першої черги автозаправної станції в експлуатацію, господарська діяльність ОСОБА_1 як підприємця не здійснювалося, докази наявності у підприємця ОСОБА_1 права власності (права часткової власності) на спірний об'єкт після 08.08.00 господарському суду не надавалися.
Порушення прав підприємця ОСОБА_1 після здійснення державної реєстрації його підприємницької діяльності як власника (чи співвласника майна) майна АЗС у позові та письмовими доказами не доведені.
Його звернення із адміністративним позовом, за яким порушено дане провадження, визнане безпідставним.
Спір підлягає розгляду по суті за позовом підприємця ОСОБА_2.
Подаючи позов про визнання частково недійсними акту державної технічної комісії про готовність об'єкта до експлуатації, дозволу на виконання будівельних робіт НОМЕР_2 підприємець ОСОБА_2 не врахував того, що такі акт та дозвіл не є ні рішенням, ні дією виконавчого комітету Знам'янської міської ради.
Перелік актів органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування містить ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до ч. 6 названого Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення на своїх засіданнях більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, яке підписується сільським, селищним, міським головою, головою районною у місті ради.
Згідно п. 3.2 Державних будівельних норм України "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення ДБН А.3.1-3-94", затверджених наказом Держкоммістобудування УкраїниНОМЕР_20, введених в дію з 01.01.1995 р., державні технічні комісії призначаються районними, районними міста Києва, Севастопольською міською державними адміністраціями та виконавчими органами міст обласного підпорядкування. Тобто, актом виконавчого органу місцевого самоврядування є рішення про призначення державної технічної комісії.
Акт державної технічної комісії, як то визначено у п. 3.9 Основних положень ДБН А.3.1-3-94, є результатом роботи державної технічної комісії і такий акт, відповідно до п. 3.10 затверджується органом, який призначив цю комісію.
Дозвіл на виконання будівельних робіт НОМЕР_2, як додаток 6 до ДБН А.3.1.-2-93, підписаний начальником інспекції Держархбудконтролю, скріпленого печаткою відділу архітектури та містобудування виконавчого комітету Знам'янської міської ради, також не є рішенням виконавчого комітету Знам'янської міської ради у розумінні ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ні дією міського голови м. Знам'янка.
Звертаючись до господарського суду з вимогами визнати недійсним дозвіл на виконання будівельних робіт НОМЕР_2 в тій частині, що забудовнику ОСОБА_3 дозволено виконання будівельних робіт по будівництву автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського в м. Знам'янка, позивачі не врахували тієї обставини, що дозвіл оформлювався за однією заявою, підписаною як забудовниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Позовна заява не містить доведеність тієї обставини, що включення підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до складу державної технічної комісії, підписання заяви як забудовниками не свідчить про наявність у таких осіб права власності на автозаправну станцію, що будується та/або інше майно.
До створення майна - об'єкта нерухомості особи, якими здійснюється різного роду діяльність щодо створення такого майна ще не являються власниками майна - об'єкта нерухомості.
Факт порушення виконавчим комітетом Знам'янської міської ради прав і охоронюваних законом інтересів підприємця ОСОБА_2 як особи, що вважає себе власником нерухомого майна, актом державної технічної комісії, дозволом на виконання будівельних робіт, у яких підприємець Лимаренко зазначений як забудовник, не доведений.
За ч. 1 ст. 2 Закону України "Про власність", ст. 86 Цивільного кодексу України, чинного до 01.01.04, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна до 07.02.02 повинна була здійснюватися відповідно до вимог Інструкції "Про прядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб", затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998 р. № 121, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за № 399/2839 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до ч. 1.3, ч. 1.4, 1.6 Інструкції державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України; державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації; державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності.
Порядок здійснення реєстрації права власності, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна врегульований ч. 2 та ч. 4 Інструкції
Докази того, що підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували право власності (право спільної часткової власності) на майно автозаправної станції в порядку, встановленому такою Інструкцією відсутні.
Господарський суд, враховуючи те, що затвердження акту державної технічної комісії входить до повноважень виконавчого комітету Знам'янської міської ради за п. 3.10 Основних положень ДБН А.3-3-94, прийшов до висновку про відсутність у позивачів, зокрема у підприємця ОСОБА_2, підстав для подання вимог про визнання нечинним п. 1 рішення НОМЕР_1
Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в Україні та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України.
Тобто рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради НОМЕР_1 в частині затвердження акту державної технічної комісії прийнято ним законно і у межах повноважень. Іншого у позовній заяві та представниками позивачів у судовому засіданні не доведено.
Позов про визнання нечинним п. 1 рішення відповідача НОМЕР_1 задоволенню господарським судом не підлягає.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення своїх прав і охоронюваних законом інтересів підприємець ОСОБА_2, як це свідчить з його письмових пояснень та клопотань, дізнався після того, як при зверненні до виконавчого комітету Знам'янської міської ради ним було одержано Свідоцтво про право власності від 28.09.05, довідавшись про те, що 31.08.05 підприємцю ОСОБА_1 за його заявою було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10, у якому зазначено, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками майна автозаправної станції і їм належати по 1/2 частині у такому майні. Зважаючи на такі доводи господарський суд прийшов до висновку, що встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у один рік, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, не заявником позову додержаний.
Господарський суд прийшов до висновку, що строк для захисту порушених прав та інтересів підприємця ОСОБА_2 не пропущений.
Посилання відповідача на пропуск строку, встановлено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним, так як у такій процесуальній нормі не йдеться про встановлення будь-яких строків.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Виконавчий комітет Знам'янської міської ради таку процесуальну норму не врахував.
У своїх запереченнях відповідач не виклав правових підстав для прийняття рішення НОМЕР_1 щодо надання дозволу експлуатувати першу чергу автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського в м. Знам'янці згідно з діючим "Положенням", із зобов'язанням Знам'янського бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення на автозаправну станцію (перша черга) підприємцямОСОБА_2 і ОСОБА_3
Законодавством України виконавчий комітет міської ради не наділений повноваженнями надавати дозвіл на експлуатацію побудованого (новоствореного) об'єкта нерухомості.
Видача названого дозволу, станом на час, коли приймалося рішення НОМЕР_1 здійснювалася Комітетом по нагляду за охороною праці в порядку, встановленому Положенням "Про порядок видачі дозволів Комітетом по нагляду за охороною праці України", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці 04.06.1999 р. № 103, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.1999 р. за № 690/3983.
За ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Господарський суд задовольняє позов в частині визнання нечинним п. 2 рішення відповідача про надання дозволу підприємцю ОСОБА_3 експлуатувати першу чергу автозаправної станції.
Підпункт 10 пункту "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", посилання на який місить назване рішення виконкому, до відання виконавчих органів місцевих ради відносить облік та реєстрацію відповідно Закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Облік та реєстрація нерухомого майна незалежно від форм власності до 07.02.02 здійснювалися відповідно до положень Інструкції "Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 р. за № 399/2839 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до вимог п. 2.1 Інструкції реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна проводить бюро технічної інвентаризації після закінчення будівництва і здачі об'єкта в експлуатацію на підставі правовстановлюючих документів.
Перелік правовстановлюючих документів містить додаток № 1 до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 р. № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.1996 р. за № 31/1056 (далі по тексту - Правила).
Рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради НОМЕР_1 не містить зазначення підстав та переліку правовстановлюючих документів, за якими підприємцю ОСОБА_3 Знам'янське бюро технічної інвентаризації повинне видати реєстраційне посвідчення.
До переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація об'єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до Правил у п. п. 7, 8 зазначені рішення місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо права власності на об'єкти нерухомого майна, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, що видаються органами державної влади, місцевого самоврядування, органами приватизації.
Згідно п. 5.4 Правил бюро технічної інвентаризації на підставі зібраних матеріалів, а також матеріалів, поданих заявником, складає мотивований висновок про те, кому належить об'єкт, подає його органу державної виконавчої влади або місцевого самоврядування, який виносить рішення щодо видачі заявнику свідоцтва про право власності.
Згідно п. 4.1 Інструкції оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку 11 місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування. Особи, яким видаються такі свідоцтва перелічені у підпункту а п. 4.1.
Порядок видачі реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документу, викладений у р. 2 Порядку. Докази наявності станом на день прийняття відповідачем рішення НОМЕР_1 від 24.06.1999 правовстановлюючого документа у підприємця ОСОБА_3 на майно (частину майна) автозаправної станції було відсутнім.
Правових підстав для зобов'язання Знам'янського бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (першу чергу) підприємцю ОСОБА_3 у виконавчий комітет Знам'янської міської ради не мав.
Докази видачі Знам'янським бюро технічної інвентаризації реєстраційних посвідчень як підприємцю ОСОБА_3 так і підприємцюОСОБА_2 за формою, зазначеною у додатку № 6 до Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб господарському суду відсутні.
Реєстраційні посвідчення за НОМЕР_10/2 були видані Знам'янським міжміським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації, з посиланням на рішення Знам'янського міськвиконкому НОМЕР_1 від 24.06.1999 та на Свідоцтва про право власності, виданих у серпні 2005, вересні 2006 р., вже після видачі таких Свідоцтв як правовстановлюючих документів.
Зазначаючи як підставу рішення НОМЕР_1 виконавчий комітет Знам'янської міської ради видає 31.08.05 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно за НОМЕР_10, у якому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені як співвласники майна автозаправної станції із належністю кожному по 1/2 частині у такому майні, 28.09.05 - Свідоцтво про право власності на нерухоме майно НОМЕР_10 ОСОБА_2, 08.09.06 - Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3, у яких визначає частки таких осіб - по 1/2 кожного як приватної спільної часткової власності таких осіб на нежиле приміщення автозаправної станції по АДРЕСА_1.
У рішенні НОМЕР_1 не йшлося про видачу підприємцям конкретно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Свідоцтв про право власності з урахуванням частки кожного з них у спільному майні.
Докази того, що виконавчим Комітетом Знам'янської міської ради приймалося рішення про видачу підприємцю ОСОБА_3 Свідоцтва про право власності на нерухоме майно відсутні.
Документи в підтвердження того, що ОСОБА_3 має майно автозаправної станції у приватній спільній власності із ОСОБА_2відсутні.
Підприємцями ОСОБА_2та ОСОБА_3 не укладався договір про сумісну діяльність на підставі ст. 430 Цивільного кодексу Української РСР, чинного до 01.01.04.
Згода названих підприємців щодо володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності як учасників, а при відсутності згоди - рішення суду, про що передбачено ст. 113 Цивільного кодексу УРСР відсутні.
Докази наявності у відповідача підстав для твердження про те, що об'єкт нерухомості - автозаправна станція належить двом власникам -ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутні.
Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за № 157/6445, затверджене "Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" (далі по тексту - Тимчасове положення), яке діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.
Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування проводять згідно п. 6.1 Тимчасового положення.
Докази наявності документів та підстав для видачі підприємцю ОСОБА_3 Свідоцтв за НОМЕР_10 про право власності на нерухоме майно - приватної спільної часткової власності - 1/2 частини автозаправної станції уАДРЕСА_1відсутні.
Земельна ділянка, на якій у даний час розташований спірний об'єкт, ні у користування, ні у власність (часткову власність) підприємцю ОСОБА_3 в порядку, встановленому земельним законодавством не передавалася і право на неї ним не набувалося.
Документи в підтвердження того, що підприємець ОСОБА_3 як інвестор, що у встановленому законодавством України порядку отримав у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за його кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору господарському суду не подавалися.
Договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття-передавання цього об'єкта відсутні, як і документи, які в установленому законодавством порядку підтверджують право власності підприємця ОСОБА_3 на об'єкт нерухомого майна (його частину), крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення.
Глава 26 Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.04, встановлює право спільної власності.
Згідно з ст. 355, ст. 356, ч. ч. 1, 2 ст. 357, ч. ч. 1 ст. 358 такого Кодексу майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві власності (спільне майно); майно може належати особам на праві спільної часткової або праві спільної сумісної власності; право власності виникає з підстав, не заборонених законом; спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена сумісна власність на майно; власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю і суб'єктами такого права, крім інших, можуть бути фізичні особи; частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників; якщо розмір часток у праві спільної власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна; право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Виконавчий комітет Знам'янської міської ради, посилаючись на рішення НОМЕР_1, у якому не йшлося про спільну власність, прийнятого до набрання чинності викладених вище норм Цивільного кодексу України, у Свідоцтвах про право власності, виданих ОСОБА_3, з власної ініціативи визначив, що майно автозаправної станції є спільною власністю підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наявність у підприємця ОСОБА_3 права спільної часткової власності, визначив частки кожного з названих підприємців у праві спільної часткової власності, що не грунтується на нормах законодавства України і виходить за межі повноважень, якими виконавчий комітет міської ради наділений законом.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його частин, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Господарський суд визнає вимоги підприємця ОСОБА_1 про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради НОМЕР_1 про дозвіл підприємцю ОСОБА_3 експлуатувати першу чергу автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського в м. Знам'янці згідно з діючим "Положенням", зобов'язання Знам'янського бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (перша черга) підприємцю ОСОБА_3 обґрунтованими і задовольняє їх.
Так як одним з основних принципів місцевого самоврядування є законність, про що зазначалося вище, господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача визнати незаконними дії виконавчого комітету Знам'янської міської ради по видачі Свідоцтв від 31.08.05 та 08.09.06 за НОМЕР_10 про право власності на 1/2 частину майна автозаправної станції на ім'я ОСОБА_3
Господарський суд враховує також ту обставину, що підприємець ОСОБА_3 не надав жодного доказу на підтвердження наявності у нього права власності на майно (або частину майна) автозаправної станції.
Правові підстави для задоволення вимог про зобов'язання відповідача погасити свідоцтво про право власності, виданого на ім'я ОСОБА_3 у господарського суду відсутні, так як відсутні норми, що регулюють порядок погашення виданих свідоцтва про право власності на нерухоме майно із визначенням органу, який здійснює таке погашення.
Звертаючись до господарського суду з вимогами визнати незаконними дії Знам'янського міськвиконкому по внесенню в Реєстр прав власності на нерухоме майно відомостей про власника ОСОБА_3, зобов'язати відповідача скасувати відомості в Реєстрі прав власників на нерухоме майно право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину майна у спільні власності позивачі не врахували того, що такі дії не входять по повноважень та компетенції виконавчого комітету міської ради, тому у судовому порядку відсутні підстави для зобов'язання останнього вчинити дії та для визнання незаконними таких дії.
У п. п. 1.3, 1.4, 1.12 Тимчасового положення встановлено, що державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ); державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюваних документів коштом особи, що звернулася до БТІ; рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно подаються документи, зазначені у р. 2 Тимчасового положення.
Унесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію право власності, про що зазначено у п. 3.7 Тимчасового положення.
У разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно. Іншого порядку скасування запису, ніж зазначений у п. 3.9 Тимчасового положення, не встановлено.
Виконавчий комітет Знам'янської міської ради не має право вносити в Реєстр прав власності відомостей про власника, не має повноважень щодо дій по скасуванню відомостей у Реєстрі прав власності та по погашенню Свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Пункт 5.6 Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна містить положення про те, що у разі, якщо суд винесе рішення про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, бюро технічної інвентаризації на підставі копії рішення суду, що набуло законної сили, проводить реєстрацію цього об'єкту.
Викладені вище позовні вимоги задоволенню господарським судом не підлягають.
Не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання недійсними Свідоцтв про право власності на 1/2 частину нерухомого майна автозаправної станції, видані ОСОБА_3, реєстраційних посвідчень Знам'янського міжміського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", видані підприємцю ОСОБА_3, які визнані недійсними.
Свідоцтво про право власності на спірну будівлю є правовстановлюючим документом, тобто документом, який підтверджує права певного суб'єкта на нерухоме майно та складений у порядку, передбаченого законодавством.
Тобто, саме свідоцтво не є рішенням (актом) суб'єкта владних повноважень.
Кодекс адміністративного судочинства України також не встановлює норми, на підставі яких правовстановлюючий документ можна визнати недійсним як дію суб'єкта владних повноважень, його посадових чи службових осіб.
Реєстраційне посвідчення, що видається комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації" є результатом дії проведення реєстрації, яку неможливо визнати недійсною з-за відсутності правових підстав.
При прийнятті рішення НОМЕР_3"Про розгляд заяв гр.ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про надання дозволу на будівництво, про присвоєння адрес будівлям та приміщенням і видачу свідоцтв про право власності", зокрема за результатами розгляду заяви ОСОБА_3, відповідач послався на підп. 10 п. "б" ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і присвоїв окрему адресу приміщенню автозаправної станції. Одним з основних принципів місцевого самоврядування, закріплених у ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є принцип законності.
Та норма, яка зазначена у рішенні НОМЕР_3, у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" відсутня.
Повноваження органів місцевого самоврядування визначаються відповідно до ст. 40 названого Закону.
Віднесення до повноважень виконавчого комітету міської ради присвоєння адрес об'єктам нерухомості, зміна таких адрес у законодавстві відсутнє.
Пункт 2.8 Інструкції про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, містив положення, за яким, якщо в правовстановлюваному документів не вказана адреса, тому що об'єкт нерухомості взагалі не має її, то зацікавлена особа звертається до органу місцевого самоврядування, який присвоює цьому об'єкту адресу відповідно до місця розташування.
Така редакція у тимчасовому Положенні про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, чинне на дату прийняття виконавчим комітетом Знам'янської міської ради рішення НОМЕР_3за результатами розгляду заяви підприємця ОСОБА_3, відсутня.
Позивачі вважають, що так як підприємець ОСОБА_3 ніякого відношення до майна автозаправної станції, збудованої на розі вулиць Фрунзе і Дзержинського не мав і не має, то прийняттям рішення про присвоєння автозаправній станції адреси за заявою підприємця ОСОБА_3 порушує їх право як власників щодо володіння, користування та розпорядження майном.
Відповідач не виклав заперечень із посиланням на наявність у нього права та повноважень приймати зазначене вище рішення про присвоєння адреси об'єкту нерухомості.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, згідно п. 1, п. 2 ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", такі власні (самоврядні) повноваження як підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту та підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері містобудування, планування і забудову територій, розміщення архітектурних об'єктів визначені у законах України "Про основи містобудування", "Про планування і забудову територій", "Про архітектурну діяльність".
Прийняття виконавчим комітетом самостійно рішення про присвоєння об'єкту нерухомості, який був побудований на розі вулиць, конкретної адреси, в тому числі за заявою особи, яка не підтвердила свого права на приміщення автозаправної станції, не віднесено до його повноважень.
Позов про визнання такого рішення відповідача нечинним підлягає задоволенню господарським судом.
Так як позов задоволений господарським судом частково, то за ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у сумі 1 грн. 70 коп. покладаються на позивача, вимоги якого розглядалися, 1 грн. 70 коп. повертаються йому із Державного бюджету.
Судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено п. 2 ч. 3 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, може бути повернути ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ч. 3 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163, ч. ч. 1-4 ст. 254, ст. 258, п. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Адміністративний позов підприємця ОСОБА_2 задовольнити частково.
2. Визнати нечинними рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради НОМЕР_1 про дозвіл підприємцю ОСОБА_3 експлуатувати першу чергу автозаправної станції по вул. Фрунзе, Дзержинського в м. Знам'янці згідно з діючим "Положенням", про зобов'язання Знам'янського бюро технічної інвентаризації видати реєстраційне посвідчення про право власності на автозаправну станцію (перша черга) підприємцю ОСОБА_3, пункт 10 рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради НОМЕР_3 про присвоєння окремої адреси приміщенню автозаправної станції на розі вулиць Фрунзе, Дзержинського, побудованої ВАТ "Будсервіс" по замовленню підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_3: АДРЕСА_1 за позовом підприємця ОСОБА_2.
3. Визнати незаконними дії виконавчого комітету Знам'янської міської ради по видачі Свідоцтв від 31.08.05 та 08.09.06 за НОМЕР_10 про право власності на 1/2 частину майна автозаправної станції у АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3
4. Присудити з державного бюджету на користь приватного підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2; і. н. НОМЕР_17) 1 грн. 70 коп. судового збору.
5. Виконавчий лист про стягнення судового збору видати за заявою позивача після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Після одержання заяви позивача про видачу виконавчого листа направити виконавчий лист про стягнення судового збору до державної податкової адміністрації у Кіровоградській області.
7. У задоволенні позову в іншій частині підприємцю ОСОБА_2 відмовити.
8. Підприємцю ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
|
Суддя |
|
Н. В. Болгар |
03.11.06 12:50