Справа № 1904/233/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" лютого 2012 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі:
головуючої судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі Рудніцькій О.П.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в селищі Гусятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1звернулася до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно –земельну ділянку 2.87 га, що знаходиться на території Перемилівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області.
Позивачка вказує, що вона є спадкоємцем за заповітом зазначеного майна матері ОСОБА_3, яка померла 01.11.2008 року, яке належало померлій згідно Державного акту на право власності на землю серії ІІ –ТР № 009482, виданого Перемилівською сільською радою Гусятинського району від 29.11.1998 року. Спадкоємцем за законом є її рідна сестра ОСОБА_2, яка подала заяву про відмову від спадщини у користь позивача.
Посилаючись на те, що нотаріальною конторою її було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку із-за відсутності оригіналу Державного акту на право власності на землю, просила позов задовольнити.
В попередньому судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, зіславшись на доводи викладені у позові.
Відповідач в судове засідання не з’явилася проте надала суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутності посвідчену приватним нотаріусом Городоцького нотаріального округу Львівської області ОСОБА_4 реєстраційний № 197. Згідно заяви позов визнала та просила задовольнити.
Суд заслухавши пояснення позивача, врахувавши позицію відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що земельна ділянка площею 2.87 га для ведення сільського господарства розташована на території Перемилівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області належала ОСОБА_3 Даний факт підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки спірної земельної ділянки за № 225 від 01.02.2012 р., наданого управлінням Держкомзеу у Гусятинському районі.
ОСОБА_3 є мамою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вона на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким заповіла ОСОБА_1 належну її на праві власності земельну ділянку розміром 2.87 га розташовану на території Перемилівської сільської ради Гусятинськогоо району, що стверджується копією заповіту, посвідченого секретарем Перемилівської сільської ради Гусятинського району 30.08.2001 року, що зареєстровано в реєстрі за № 119.
01.11.2008 року ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть видане Переможненською сільською радою Горордоцького району Львівської області 03.11.2008 року серії 1-СГ № 157958, про що зроблено актовий запис за № 30 від 03.11.2008 року.
Після її смерті відкрилася спадщина на належне її майно, в тому числі за заповітом на належну її земельну ділянку площею 2.87 га для ведення сільського господарства, що знаходиться на території Перемилівської сільської ради Гусятинського району.
ОСОБА_1 звернулася у нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на земельну ділянку, проте їй відмовлено у видачі зазначеного свідоцтва.
Отже, дані обставини визнаються сторонами і відповідно до вимог ст. 61 ЦК України доказуванню не підлягають.
За нормами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, а тому вона не належить до осіб, які мають право на обов’язкову частку та не має права спадкування за законом.
ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої 01.11.2008 року матері ОСОБА_5 Інший спадкоємець ОСОБА_2 відмовилась від обов’язкової частини у спадщині, подавши заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини.
ОСОБА_1 важається такою, що прийняла спадщину, однак оформити право власності на спадкове майно, а саме, спірну земельну ділянку не має можливості.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, також у разі втрати ним документа, який засвідчує його власність.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до переконання, що за ОСОБА_1 слід визнати право власності на майно у порядку спадкування за заповітом після померлої 01.11.2008 року ОСОБА_5, а саме на земельну ділянку площею 2.87 га для ведення сільського господарства, що знаходиться на території Перемилівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області.
На підставі наведеного, ст. ст. 1223, 1270, 392 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 212, 215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом –задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно у порядку спадкування за заповітом після померлої 01.11.2008 року ОСОБА_3, а саме на земельну ділянку площею 2.87 га для ведення сільського господарства, що знаходиться на території Перемилівської сільської ради Гусятинського району Тернопільської області.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Гусятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:ОСОБА_6