04.08.2011

                                                                                                              Справа № 2- 703                                                                                                                                 

                                                                                                                             2011 р.                                                      

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

04 серпня 2011  року  Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді                             Зайцева Л.М.

при секретарі                                      Кустовій О.О.,

за участю  позивачки                          ОСОБА_1,

представника позивачки                    ОСОБА_2,

відповідача                                         ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди,  у якому просить суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позову позивачка ОСОБА_1  посилається на те, що вона перебувала з 17 листопада 1973 року по 16 вересня 2010 року в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюб розірваний рішенням Старобільського районного суду від 16 вересня 2010 року. Після розірвання шлюбу ними було поділено спільно нажите подружжям майно.

Після винесення ухвали про поділ спільно нажитого майна подружжя від 09 листопада 2010 року, відповідач ОСОБА_3 почав її переслідувати, та різними способами намагався їй нашкодити, почав надокучати її родичам, сім'ям - ОСОБА_4 та Кризьким, при цьому по всякому ображати її та навіть погрожувати, в зв'язку з чим вона змушена була звернутися з відповідною заявою до органів міліції.  В березні місяці вона отримала поштою повістку та позовну заяву від 1 березня 2011 року за цивільним позовом ОСОБА_3 до неї «про витребування майна від особи, яка незаконно заволоділа ним». З позовними вимогами вона категорично не погодилась, оскільки: позов було пред'явлено не обґрунтовано, та щоб просто нашкодити їй. Таким чином, вона неодноразово була змушена відвідувати судові засідання, що довести свою правоту, після чого відповідач подав заяву про залишення даної цивільної справи без руху. Звинувачення людини в суді це не просто слова, а руйнування репутації людини та нанесення їй тяжкої образи. Також за даний час переслідування їй відповідачем, та розгляду судом справи про витребування майна від особи, яка незаконно заволоділа ним,- вона зазнала тяжких моральних страждань. Вона завжди сумлінно стежила за своєю репутацією, дотримувалась слова і це її принципова позиція. Тому їй було дуже боляче, коли її звинуватили в тому, чого вона не робила. І навіть, після того як стало зрозуміло, що нанесення даної шкоди переслідуванням та необгрунтованим цивільним позовом до суду, замість того, щоб вибачитись, відповідач почав, ще більше її переслідувати та навіть приїжджати до неї на роботу, та привселюдно ображати. Вона працює і повинна була просити дозволу у керівництва на поїздку на судове засідання, пред'являючи повістку до суду. З часом почала помічати, що ставлення колективу до неї змінилося в гірший бік. Адже тільки суд вважає людину невинуватою, доки її винуватість не буде доведено в суді. Люди ж роблять свої оцінки дуже швидко. Тому, коли протягом даного суду вона періодично змушена була  йти до суду,  її практично почали сприймати як «злочинницю». Та той, факт, що вона викликалась до суду, її  роботу мав виконувати хтось інший і це теж було чинником, що негативно вплинув на відношення до неї, спричинив роздратування та осуд керівництва. За весь цей час, негативних дій відповідача, по відношенню до неї, вона відчула значне погіршення мого здоров'я, від дій відповідача, майже не спала ночами, постійно відчувала головну біль, що змушувало її не одноразово звертатися до лікарні. Відповідно до норм ст.23 Цивільного кодексу України вона має право на відшкодування мені моральної шкоди на підставі пунктів 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України і оцінює її в розмірі 10 000 гривень.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі і підтвердила доводи, викладені в позові.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_5 позов підтримала в повному обсязі і підтвердила доводи, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов  не визнав і пояснив, що позивачку він не ображав, не скандалив з нею, а між вони розлучилися і між ними були спори у суді.

Вислухавши пояснення  сторін, допитавши свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов є не обґрунтованим і таким, що не підлягає  задоволенню  з наступних підстав:

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 пояснили суду, що сторони розірвали шлюб і у суді були справи про розподіл майна і витребування майна.

Пояснення вказаних свідків у суду сумніву не викликають, але суд не бере їх до уваги, як підставу для задоволення позову з причин, викладених нижче.

Як вбачається з пояснень сторін і з матеріалів справи,  сторони раніш перебували в зареєстрованому шлюбі з 17.11.1973 року, що  підтверджується копією свідоцтва про шлюб. (а.с.6).

Рішенням Старобільського районного суду від 16 вересня 2010 року шлюб між ними розірваний. (а.с.7).

З пояснень сторін і свідків у суді вбачається, що у суді була справа про розподіл майна за позовом позивачки до відповідача, яка розглянута судом. Між ними була укладена мирова угода, яка затверджена ухвалою Старобільського районного суду від 09.11.2010 року. (а.с.11).

Крім того, відповідач ОСОБА_3 також звертався до суду з позовом до ОСОБА_1  про витребування майна. (а.с.12-13) і  ухвалою суду від 05.04.2011 року його позов було залишено без розгляду за його заявою.

Суд вважає, що в даному випадку мають місце інши цивільно-правові відносини, про які не заявлено в позові.

Таким чином, суд достовірно встановив, що фактично між сторонами були цивільно-правові відносини, які виникають з сімейного законодавства про розподіл майна і витребування майна, які розглядалися судом.

Крім того, як вбачається з копій постанов про відмову в порушенні кримінальних справ від 31.03.2011 року, 19.08.2010 року, 21.10.2010 року, 20.06.2011 року (а.с.8-10, 29) підставами для звернення до Старобільського РО УМВС були сварка з родичами стосовно розподілу майна (а.с.8);  вияснення відносин у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 забрав речі і документи ОСОБА_1 (а.с.9);  звернення до міліції у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не повертає речі ОСОБА_1 (а.с.10);  звернення ОСОБА_3 до міліції у зв’язку з тим, що до нього додому приїжджають родичі ОСОБА_1 і требуєть речі, провокують його на конфлікти (а.с.29).

Таким чином, суд вважає, що сторони діяли відповідно до вимог цивільно-процесуального і кримінально-процесуального законодавства, що не заборонено законом.

Судова практика визнає, що громадяни мають право звертатися до суду, коли вважають, що їх права порушені. В даних випадках сторони зверталися до суду, до міліції і вважали, що їх права порушені.

Тому суд вважає, що звернення до суду з позовами, а також до міліції з заявами про виниклі випадки, не є підставою вважати, що цими діями позивачці була спричинена моральна шкода.

Сами факти звернення позивачки ОСОБА_1 до лікаря 21.01.2011 року, 15.03.2011 року, 17.05.2011 року (згідно довідки поліклініки- а.с.15) ) не є підставою вважати, що позиачці була спричинена моральна шкода. Крім того з цієї довідки вбачається, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку у лікаря з рядом захворювань.

У зв’язку з вищевикладеним, суд в задовленні позову відмовляє за необгрунтованістю.

На підставі ст.ст.11, 15-16, 23, 1166 ЦК України,  керуючись     ст.ст. 10-11,   209-210, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя                                                              Л.М.Зайцев