Справа №1-14/11

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

          21 лютого 2012 року                                                                                м.Калуш

                    Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі:           головуючого-судді                    Гриніва М.А.

                    секретаря                                        Ониськіва О. Г.,

з участю:           прокурора                                         Бахура В.В.

з участю:           прокурора                                        Бахура В.В.

                    потерпілих                                         ОСОБА_1, ОСОБА_2

                    захисників                                         ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Коломия, жителя АДРЕСА_2, із вищою освітою, одруженого, на утриманні  двоє дітей, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, громадянина України у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, суд –

в с т а н о в и в:

підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скоїли напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з  проникненням у житло.

Злочин було скоєно при наступних обставинах:

      29 січня 2005 року, приблизно о 23 год., підсудний ОСОБА_5 за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_6, з метою вчинення розбійного нападу, підійшли до будинку  в АДРЕСА_3 області, в якому проживають потерпілі ОСОБА_1, 1953 р.н., ОСОБА_2, 1949 р.н., ОСОБА_7,  1972 р.н., постукали в двері  будинку і коли їм відкрили двері, заштовхали потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в середину приміщення і проникли в будинок. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6, застосовуючи до потерпілих психологічне насильство, демонстрував пістолет, а ОСОБА_5 в свою чергу, погрожуючи їм словесно вбивством та нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, вимагав у них гроші. Перебуваючи під впливом психологічних погроз застосування фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я, ОСОБА_1 провела  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в кімнату, в якій спав її син ОСОБА_7 і де знаходились гроші. Зайшовши в кімнату до ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, демонструючи реальність приведення у виконання своїх погроз, стали застосовувати до ОСОБА_7 насильство, наносячи йому тілесні ушкодження та вимагаючи передати їм гроші. Під впливом психологічного та фізичного насильства з боку нападників, усвідомлюючи, що невиконання їх вимог може призвести до спричинення їй та членам сім'ї небезпечного для життя та здоров'я насильства, ОСОБА_1 із шафи, в якій зберігала гроші, взяла 700 доларів США та передала їх ОСОБА_6 Крім того, ОСОБА_5 відкрито викрав з стола в кімнаті ОСОБА_7 мобільні телефони: "Нокіа-5110" вартістю 150 гривень та "Нокіа-3510" вартістю 450 гривень. Довівши свій злочинний намір до кінця,  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з місця події скрились.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завдали потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 4310 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину визнав повністю і пояснив, що  29.01.2005 р. за попередньою змовою із підсдним ОСОБА_6 скоїли напад на будинок потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 і за допомогою насильства  заволоділи їхнім майном  в сумі 700 доларів США та двома мобільними телефонами. Даний злочин було скоєно при обставинах, зазначених у обвинувальному висновку.

У скоєному чистосердечно розкаюється і просить звільнити його від відбування покарання у зв’язку із тяжкою хворобою, застосувавши ч. 2 ст. 84 КК країни.  

Свою вину у скоєному підсудний ОСОБА_6 визнав повністю і пояснив, що із підсудним ОСОБА_5 29.01.2005 р. за попередньою змовою між собою з метою вчинення розбійного нападу проникли у будинок АДРЕСА_1 Івано-Франківської області, де проживають потерпілі, і застосовуючи насильство, зокрема ОСОБА_5 наносив потерпілим тілесні ушкодження, а він демонстрував пістолет, внаслідок чого забрали у потерпілих 700 доларів США, два мобільні телефони і з місця події втекли.

У скоєному чистосердечно розкаюється і просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд вважає, що їх вина повністю доведена зібраними по справі доказами:

-          показаннями потерпілої ОСОБА_8, яка суду пояснила, що вона проживає в с. Ясень разом з своїм чоловіком ОСОБА_2 та двома синами ОСОБА_9, ОСОБА_7 29 січня 2005 року, приблизно о 21 год., вона разом з чоловіком лягли спати в літній кухні, а в будинку спав її син ОСОБА_7, а другого сина вдома не було. Приблизно о 23 год. вона прокинулась від того, що хтось стукав у вікно. Вона подумала, що це повернувся її син ОСОБА_10, тому пішла відкривати двері і в  будинок зразу забігли з криками та погрозами підсудний ОСОБА_5, житель с. Ясень, якого вона добре знає, оскільки він вчився в одному класі з її сином ОСОБА_10 та на той час невідомий їй мужчина підсудний ОСОБА_6, якого пізніше вона  впізнала в Рожнятівському РВ УМВС. ОСОБА_6 став зразу на дверях та витягнув пістолет, а ОСОБА_5 забіг в кімнату та почав погрожувати, що повбиває її та її чоловіка і після цього підійшов до неї та наніс їй удар кулаком в обличчя від якого вона впала, а він продовжував її побиття приблизно ще п»ять хвилин. Потім він підійшов до її чоловіка та почав бити його, чим вона скористалася, піднялась та намагалась втекти через  вікно.  Але  ОСОБА_5  побачивши  це, підбіг до  неї, стягнув  з підвіконника і  почав вимагати 1000 доларів США. Вона сказала, що не має стільки грошей, тоді ОСОБА_11 сказав, щоб вона давала скільки має. Оскільки вона була дуже перелякана та боялась, що підсудні можуть убити її, то разом із ними пішла по гроші до будинку. ОСОБА_6 відкрив двері ключем і вони зайшли в будинок, де побачила сина ОСОБА_12, який був побитий.  Вона пішла в кімнату, яка знаходиться навпроти вхідних дверей в будинок і там з тумбочки взяла 700 доларів США, з яких намагалась 100 доларів США сховати під подушку на ліжку, однак в цей час в кімнату зайшов ОСОБА_6 тримаючи в руках пістолет і побачивши це забрав у неї з рук 600 доларів США та витягнув з під подушки 100 доларів США які вона сховала. Потім він пішов в кімнату де був її син та ОСОБА_5, після чого підсудні  вийшли з будинку, сіли в автомобіль, який стояв біля воріт подвір"я і поїхав в невідомому напрямку. Син ОСОБА_12 розповів їй, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 забрали з кімнати два мобільні телефони.

До підсудного ОСОБА_6 ніяких претензій не має, так як він потерпілих не бив, тому просить не карати його суворо і не позбавляти волі, а підсудного ОСОБА_5 просить покарати суворо.

-          показаннями потерпілого ОСОБА_2, який дав суду показання, аналогічні показанням потерпілої ОСОБА_1 також наполягає на суворому покаранні підсудного ОСОБА_5, а підсудного ОСОБА_6 просить суворо не карати і не позбавляти волі.

-          показаннями потерпілого ОСОБА_13, який змінив прізвище, ім’я, та по-батькові з ОСОБА_7  про те, що 29.01.2005 р. спав у будинку, в якому проживає в с. Ясень Рожнятівського району. Біля 23.00 год. він прокинувся від стуку у двері, а коли відкрив їх, то побачив підсудного ОСОБА_5, який навчався з його братом ОСОБА_9 в одному класі, з яким був ще однин незнайомий мущина. ОСОБА_5 наніс йому удар в обличчя,  штовхнув у будинок, в якій зайшли також підсудні, де незнайомий мущина витягнув пістолет і передав ОСОБА_5, який перезарядив його і почав вимагати у нього гроші, які брат ОСОБА_9 винен йому. Так як брата не було, то ОСОБА_5 сам шукав гроші у будинку, після чого вдарив його, вибивши зуб і від удару він упав. Підсудні вийшли з будинку закривши двері на ключ, однак згодом повернулися із мамою ОСОБА_1 ОСОБА_5 знову почав його бити, однак перестав коли мама сказала, що віддасть гроші. Забравши із стола два мобільні телефони підсудні вийшли з будинку (т. 1 а.с. 47).   

-          показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що 29.01.2005 р. він знаходився у родичів в м. Калуш, а коли повернувся 30.01.2005 р. то брат розповів, що в ночі ОСОБА_5 з незнайомим їм мущиною вчинив розбійний напад на них, нанісши тілесні ушкодження, та забрав 700 доларів США і два мобільні телефони.

-          показаннями свідка ОСОБА_24., який суду пояснив,що 09.11.2005 р. в Надвірнянський РВ УМВС був доставлений житель м. Надвірна ОСОБА_6 у зв’язку з вчиненням дрібного хуліганства, за що судом йому було призначено стягнення 15 діб адміністративного арешту. В ході відбуття адміністративного стягнення було встановлено, що він причетний до вчинення розбійного нападу в Рожнятівському районі, про що він повідомив начальника ВКР Рожнятівського РВ УМВС ОСОБА_25, після чого ОСОБА_6 був доставлений у Рожнятівський РВ УМВС для подальшої перевірки його причетності до скоєного злочину.

-          показаннями свідка  ОСОБА_25, який суду пояснив, що 14.11.2005 р. отримав повідомлення від начальника ВКР Надвірнянського РВ УМВС ОСОБА_24. про те, що в них  під адміністративним арештом перебуває житель м. Надвірна ОСОБА_6, який може бути причетний до вчинення розбійного нападу на території Рожнятівського району. ОСОБА_6 був доставлений у Рожнятівський РВ УМВС, де потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2  впізнали його як особу, яка вчинила розбійний напд на їх будинок разом із ОСОБА_5

-          показаннями свідка ОСОБА_16, який суду пояснив, що 10.11.2005 р. був поміщений в ІТТ Надвірнянського РВ УМВС в камеру до  ОСОБА_6, який розповів йому, що входить до злочинного угрупування, займається вимаганням і що у нього є знайомий в Рожнятівському районі по кличці «ОСОБА_6». Також ОСОБА_6 розповів, що на початку 2005 р. із ним вчинив розбійний напад  на одну сім’ю, яка проживає неподалік смт. Перегінськ Рожнятівського району, при цьому він мав із собою пістолет, а на цю сім’ю їх навів ОСОБА_6.

-          показаннями свідка ОСОБА_17, яки суду пояснив, що під час відбуття покарання в місцях ув’язнення познайомився із підсудним ОСОБА_5, з яким після звільнення мав зустріч осінню 2033 р. в м. Яремча. Він допоміг ОСОБА_5 влаштуватися на відпочинок на приватній базі відпочинку «У ОСОБА_23», кілька разів бачив його у м. Надвірна. Після цього він ОСОБА_5 не бачив, із ОСОБА_6 його не знайомив і вважає, що вони н знайомі.  

-          протоколом огляду місця події від 31.01.2005 р., а саме житлового будинку АДРЕСА_1, з якого видно, що в одному із вікон друге і третє скло у першій рамі вибите, біля вікна знаходяться осколки скла синього кольору та частини підставки від декоративної вази. З місця події нічого не вилучено (т. 1 а.с. 18-20).

-          протоколом  від 14.11.2005 р. пред’явлення для впізнання, згідно якого  потерпіла ОСОБА_1 впізнала ОСОБА_6 скоїла розбійний напад на її будинок (т. 1 а.с. 64).

-          протоколом  від 14.11.2005 р. пред’явлення для впізнання, згідно якого  потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_6 скоїла розбійний напад на його будинок (т. 1 а.с. 67).

-          протоколом від 28.12.2005 р.  зводин віч-на-віч між  підсудним ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_1,  з якого видно, що потерпіла ОСОБА_1 підтвердила факт вчинення підсудними ОСОБА_6 і ОСОБА_5  розбійного нападу на її будинок, внаслідок якого вони викрали 700 доларів США та два мобільні телефони (т. 1 а.с. 237-239).

-          протоколом від 28.12.2005 р.  зводин віч-на-віч між  підсудним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_2,  з якого видно, що потерпілий ОСОБА_2 підтвердив факт вчинення підсудними ОСОБА_6 і ОСОБА_5  розбійного нападу на його будинок, внаслідок якого вони викрали 700 доларів США та два мобільні телефони (т. 1 а.с. 240-241).

-          протоколом від 26.08.2009 р.  зводин віч-на-віч між  підсудним ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_1,  з якого видно, що потерпіла ОСОБА_1 підтвердила факт вчинення підсудними ОСОБА_5 і ОСОБА_6 розбійного нападу на її будинок, внаслідок якого вони викрали 700 доларів США та два мобільні телефони (т. 3 а.с. 153-155).

-          протоколом від 26.08.2009 р.  зводин віч-на-віч між  підсудним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_2,  з якого видно, що потерпілий ОСОБА_2 підтвердив факт вчинення підсудними ОСОБА_5 і  ОСОБА_6  розбійного нападу на його будинок, внаслідок якого вони викрали 700 доларів США та два мобільні телефони (т. 3 а.с. 156-157).

Аналізуючи в сукупності зібрані по справі докази суд вважає, що  вина підсудних ОСОБА_18 та ОСОБА_6 у нападі з метою заволодіння чужим майном з погрозами застосування насильства небезпечного для життя здоров’я потерпілих, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло доведена повністю, а їх злочинні дії слід кваліфікувати за ст. 187 ч. 3 КК України.

Суд не бере до уваги показання свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 в тій частині, що підсудний ОСОБА_6 не міг скоїти даного злочину, так як в цей час перебував у знайомих в м. Надвірна на святкуванні дня народження, так як ці їхні показання повністю спростовані показаннями потерпілих ОСОБА_22, ОСОБА_2, ОСОБА_13, а також показаннями підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які визнали свою вину у скоєнні даного злочину.

Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_5  та ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винних, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

В якості пом’якшуючих покарання обставин підсудному ОСОБА_5 суд враховує, що він повністю визнав свою вину у скоєному чистосердечно розкаюється, його важкий стан здоров’я.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують його особу суд враховує, що він не працює.

При таки обставинах суд вважає, що підсудному ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Як видно із висновку № 27 від 10.02.2012 р. комісійної судово-медичної експертизи на даний час у ОСОБА_5 мається захворювання –низько диференційована аденокарцинома (рак) тіла шлунку рТ4рN1M0G3. Стан після комбінованого (хірургічне +3 курси поліхіміотерапія). Прогресування хвороби. Метастази в печінку (стадія 4). Клінічна група 4. Асцит. Кахексія. Анемія. Больовий синдром .

Згідно Переліку захворювань, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та міністерства охорони здоров’я України від 18.01.2000 р. дана хвороб є типом захворювання, яке дає підстави для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання.

Підсудний ОСОБА_5 захворів на тяжку хворобу після вчинення злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 КК України особа, яке після вчинення злочину захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.

З урахуванням тяжкості вчинення злочину, наявності ряду обставин, що пом’якшують покарання, поведінки підсудного після скоєного, а також характеру захворювання і можливого настання негативних наслідків суд приходить до переконання, що хвороба, якою хворіє ОСОБА_5, є перешкодою для відбування ним покарання в місцях позбавлення волі, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з підстав, викладених у ч. 2 ст. 84 КК України.

Запобіжний захід утримування під вартою слід змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу,звільнивши його з-під варти із зали суду.

Зарахувати в час відбуття покарання період перебування під вартою з 23.08.2009 р. по 21.02.2012 р. (т. 3 а.с. 144).

В якості пом’якшуючих покарання обставин підсудному ОСОБА_6 суд враховує, що він повністю визнав свою вину, у скоєному чистосердечно розкаюється, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують його особу суд враховує, що він не працює, однак позитивно характеризується по місцю проживання, його стан здоров’я.

Суд також враховує думку потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1, які просять н призначати йому суворого покарання.

Суд також враховує те, що підсудний ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у скоєному, чистосердечно розкаюється, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, що пом’якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, зокрема, що він позитивно характеризується по місцю проживання, його стан здоров’я суд вважає за доцільне застосувати ст. 69 КК України і перейти до іншого  виду основного покарання, не передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України –обмеження волі, а також не призначати додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Запобіжний захід підписку про невиїзд слід залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

Зарахувати в час відбуття покарання період перебування під вартою з 14.11.2005 р. по 17.01.2007 р. (т. 1 а.с. 92), що відповідно до ст. 72 КК України становить 2 роки 4 місяці 6 днів обмеження волі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

         засудив:

 ОСОБА_5 визнати винним за ст. 187 ч. 3 КК України та призначити покарання 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Зарахувати в час відбуття покарання період перебування під вартою з 23.08.2009 р. по 21.02.2012 р. (т. 3 а.с. 144).

На підставі ст. 84 ч. 2 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування основного покарання.

Запобіжний захід утримування під вартою змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу,звільнивши його з-під варти із зали суду.

ОСОБА_6 визнати винним за ст. 187 ч. 3 КК України та із застосування ст. 69 КК України призначити покарання 2 (два) роки 4 (чотири) місяці 6 (шість) днів обмеження волі без конфіскації майна.

Зарахувати в час відбуття покарання період перебування під вартою з 14.11.2005 р. по 17.01.2007 р. (т. 1 а.с. 92).

Запобіжний захід підписку про невиїзд залишити без зміни до вступу вироку у законну силу.

Вирок може бути оскаржений  до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з часу проголошення.

                                                            Головуючий