Справа №752/10179/25

Провадження №2-о/752/292/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

13 червня 2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну прізвища та по батькові усиновленої дитини шляхом внесення змін до актового запису про народження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну прізвища та по батькові усиновленої дитини шляхом внесення змін до актового запису про народження, заінтересована особа ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження у справі за вказаною заявою, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про:

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;

4) усиновлення;

5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі;

7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність;

8) визнання спадщини відумерлою;

9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;

12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та усиновлення (п. 4, 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 та від 18.01.2024 №560/17953/21.

Таким чином, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №161/853/19, від 18.12.2019 у справі №370/2598/16-ц, від 18.01.2024 у справі №560/17953/21.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суд мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2018 у справі №320/948/18 та від 29.05.2019 у справі №398/4017/18.

Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , заявник звернувся до суду із вказаною заявою з метою зміни прізвища та по батькові усиновленої ним дитини шляхом внесення змін до актового запису про народження та відомостей про нього як батька усиновленої дитини.

Водночас, обґрунтування вказаної заяви зводяться заявником до того, що при зверненні до суду із заявою про усиновлення дитини він не вказав клопотання на підставі ч. 3 ст. 314 ЦПК України про зміну запису про батька усиновленої дитини та зміну запису прізвища та по батькові усиновленої дитини.

Як вбачається із змісту копії рішення (описової та резолютивної частин) від 06.09.2024 по справі №752/13312/24, заявник ОСОБА_1 просив визнати його усиновлювачем дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про оголошення заявника усиновлювачем вказаної дитини.

Разом з тим, ч. 3 ст. 314 ЦПК України встановлено, що за клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками.

Також, відповідно до ст. 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Право на зміну прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена, передбачене у ст. 231 СК України, при цьому частиною 4 цієї статті передбачено, що про вказані зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Таким чином, питання зміни прізвища, по батькові усиновленої дитини та зміни відомостей про батька усиновленої дитини вирішується саме під час вирішення питання щодо усиновлення дитини під час ухвалення судового рішення по справі, а не окремою заявою поданою в порядку окремого провадження.

Враховуючи, що судове рішення про усиновлення не містить інформації про внесення відповідних змін до актового запису про народження відносно прізвища та по батькові усиновленої дитини та заявника як її батька, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику наступне.

Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793, зміни в актовий запис про народження вносяться лише відповідно до рішення суду про усиновлення.

Заявник має право отримати нове свідоцтво про народження усиновленої дитини на підставі ухваленого судового рішення по справі про усиновлення.

Разом із тим, відповідно до положень СК України та вищезазначених Правил передбачена можливість зміни прізвища дитини її батьками шляхом внесення змін в актовий запис цивільного стану. Таким чином, заявником наразі не вичерпані усі можливі встановлені законодавством способи зміни прізвища усиновленої дитини у позасудовому порядку, зокрема, шляхом звернення до відповідного відділу ДРАЦС.

Крім того, у випадку відмови відповідного відділу ДРАЦС вчинити дії щодо внесення змін до актового запису про народження або у видачі нового свідоцтва, заявник має можливість звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на підставі п. 19 ч. 1 ст. 4, п. 1ч. 1 ст. 19 КАС України в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи те, що ЦПК України не передбачає вирішення вимог, про які просить заявник, у порядку окремого провадження, окремо від провадження про усиновлення дитини, то вимоги заяви підлягають розгляду виключно в позовному провадженні та в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд вважає відмовити у відкритті провадження у справі за вказаною заявою з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 186, 260-261, 293-294, 354-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зміну прізвища та по батькові усиновленої дитини шляхом внесення змін до актового запису про народження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. Б. Кокошко