ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№  22/403

09.04.08

За позовом   Військової частини 1498

До         Товариства з обмеженою відповідальністю  „Мегапром”

про    розгляд скарги ТОВ „Мегапром” на неправомірні дії та бездіяльність ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві та про скасування постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження

                                                                                                     Суддя   Станік С.Р.

Представники:

Від стягувача      Васильєв О.С. –предст. (дов. б/н від 25.02.2008)

Від боржника     не зявився

Від ДВС              не зявився

                                    ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Боржник звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою на неправомірні дії та бездіяльність ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві та про скасування постанови про арешт майна божника і оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 було призначено розгляд скарги на 09.04.2008.

У судовому засіданні 09.04.2008 представник стягувача повідомив суд про повне стягнення з боржника коштів, відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 04.06.2007, виданого на Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 по справі 22/403 та закриття виконавчого провадження, в рамках якого винесено постанову про арешт божника і оголошення заборони на його відчуження, яка оскаржується, у зв’язку з чим просив суд у задоволенні скарги відмовити.

В судове засідання 09.04.2008 скаржник (боржник) та ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві своїх представників не направили.  Про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 31.03.2008 не виконали, витребуваних судом документів не надали. Про проведення судового засідання 09.04.2008 скаржник (боржник) та ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві були повідомлені належним чином, через канцелярію Господарського суду міста Києва на час розгляду скарги ніяких заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону N 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 1212 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Скарга ТОВ „Мегапром” мотивована вчиненням посадовими особами ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві, а саме державним виконавцем Серга Н.І. та начальником ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І. незаконних дій при примусовому виконанні Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 по справі 22/403 про стягнення з  ТОВ „Мегапром” на користь Військової частини 1498 суми 36 849,41 грн. Скарга ґрунтується на тому, що посадові особи ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві не мали законного права виносити постанову про арешт божника і оголошення заборони на його відчуження, так як на час прийняття рішення про вчинення даної дії Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 по справі 22/403 не набрало законної сили, оскільки  ТОВ „Мегапром” –відповідачем по справі 22/403 зазначене рішення оскаржувалося в апеляційному порядку та взагалі, ТОВ „Мегапром” не отримувало постанови про відкриття виконавчого провадження.

Дослідивши додані до скарги матеріали та матеріали справи 22/403 суд встановив, що Рішення Господарського суду міста Києва по справі 22/403 було підписано та направлено сторонам по справі 23.05.2007.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У зв’язку з тим, що Рішення від 23.05.2007 справі 22/403, в порядку визначеному
ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили Господарським судом міста Києва  було видано відповідний Наказ від 04.06.2007.

Відповідно до дати на штампі канцелярії  Господарського суду міста Києва, апеляційна скарга на Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 по справі 22/403, яка наявна в матеріалах справи, подана ТОВ „Мегапром” до суду 13.06.2007, тобто з пропущенням 10-денного строку, встановленого ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно доданої скаржником до скарги належним чином засвідченої копії ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2007 по справі 22/403,
ТОВ „Мегапром” відновлено строк на подання апеляційної скарги.

Відповідно до оскаржувальної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.09.2007, затвердженої начальником ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві,  завірена належним чином копія якої знаходиться в матеріалах справи, встановлено, що у добровільному порядку рішення суду боржником не виконано. З метою забезпечення виконання рішення суду накладено арешт на майно, що належить ТОВ „Мегапром”.

Ст. 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, як, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

Частиною 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” встановлює у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення. Відповідно до ст. 32 Законом України „Про виконавче провадження” за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд або інший орган, який видав виконавчий документ.

Абзац 6 ч.3 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” наділяє державного виконавця при здійсненні виконавчого провадження правом накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 55 Закону України „Про виконавче провадження” встановлює, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 по справі 22/403 у встановленому законодавством порядку набрало законної сили про що було видано Наказ від 04.06.2007, який  згідно зі ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” є виконавчим документом. На підставі Наказу від 04.06.2007 відкрито виконавче провадження, в рамках якого державним виконавцем ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві Серга Н.І. проведено виконавчі дії в порядку передбаченому Законом України „Про виконавче провадження”, а саме постановою  від 10.09.2007, затвердженою начальником ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві Костенком Л.І. накладено арешт на майна скаржника –ТОВ „Мегапром” та оголошено заборону на його відчуження

Однак, скаржник –ТОВ „Мегапром” стверджуючи, що йому не було відомо про проведення виконавчих дій, оскільки він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, не надав суду доказів звернення до ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві в порядку передбаченому ст. 32 Законом України „Про виконавче провадження”, з заявою про відкладення виконавчих дій після того, як йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, з підтвердженням факту несвоєчасного одержання чи взагалі неодержання постанови про відкриття виконавчого провадження, а також не надано доказів звернення до ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві з повідомленням про оскарження в апеляційному порядку Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007, яке на час його оскарження, у встановленому законом порядку вже набрало сили та знаходилося на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби, у зв’язку з чим, твердження скаржника, щодо відсутності у посадових осіб ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві права вчиняти виконавчі дії по примусовому стягненню з ТОВ „Мегапром” 36 849,41 грн. на виконання Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2007 по справі 22/403, яке не набрало законної сили  не доведено наданими скаржником доказами. Таким чином, вимога скаржника –ТОВ „Мегапром” щодо визнання неправомірними дії та бездіяльність ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві та  про скасування постанови про арешт майна божника і оголошення заборони на його відчуження є незаконною та необґрунтованою, а тому такою що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю  „Мегапром” на неправомірні дії та бездіяльність ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві та про скасування постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження –відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам та ДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві.

Суддя                                                                                                    С.Р.Станік