Справа № 1805/3731/2012

Провадження № 4/1805/198/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 року

Зарічний райсуд м. Суми в складі: головуючого судді Грищенко О.В., секретаря Страшенко І.В.,

з участю прокурора Зражевського А.Д.,

захисника ОСОБА_1 –представника скаржника,

слідчого Лук’яненка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Сумської області від 15.02.2012  року про порушення  кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ст. 365 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову прокурора Сумської області від 15.02.2012 року про порушення  кримінальної справи  відносно нього за ознаками злочину, передбаченого  365 ч.3 КК України. Вважає, що кримінальна справа порушена всупереч вимогам кримінально-процесуального та кримінального законодавства України, без наявності приводів і підстав. Просить скасувати  зазначену постанову.

Вказану скаргу в судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник підтримали,  пояснивши, що на момент порушення кримінальної справи у прокурора не було законних приводів і підстав, а тому постанова винесена необґрунтовано, просили скасувати оскаржувану постанову.

Представник прокуратури скаргу не визнав.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали кримінальної справи, вважає, що дана скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 15.02.2012 року прокурор Сумської області Василенко О.А. виніс постанову про порушення кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ст. 365 ч.3 КК України.

Приводом для порушення кримінальної справи стало повідомлення ПАТ „Сумигаз” щодо протиправних дій колишнього голови правління товариства ОСОБА_2

          Підставою для прийняття такого процесуального рішення, як зазначено в самій постанові, стало те, що в матеріалах перевірки містяться достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 365 ч.3 КК України.

 Відповідно до ст.. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти такі питання: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи, чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ст..94 ч.2 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст..98 КПК України).

В судовому засіданні на підставі вивчення матеріалів справи та матеріалів перевірки, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи, встановлено наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, голова правління ВАТ „Сумигаз” ОСОБА_2, діючи з перевищенням влади та службових повноважень, з метою приховання укладення договору купівлі-продажу та ухилення від проведення обов’язкових тендерних процедур закупівлі товарів за державні кошти, 22.01.2008 року одноособово уклав від імені товариства удаваний право чин –договір оренди легкового автомобіля з правом викупу, за яким ЗАТ „СПМК-9” передало в користування, а в подальшому у власність ВАТ „Сумигаз” легковий автомобіль „VOLKSWAGEN” за вартістю 480 тис. грн.., що вище ринкової вартості на 217 248,5 грн.  Внаслідок цих дій ОСОБА_2 підприємству заподіяно збитки на суму 217 248,5 грн., що в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, і є тяжкими наслідками.

Згідно з вимогами кримінально-процесуального закону при винесенні постанови про порушення кримінальної справи повинно бути враховано не лише наявність в події, що стала відома органу досудового слідства, ознак злочину, та достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину, але й наведено обґрунтовані підстави для порушення кримінальної справи, а фактичні дані повинні бути піддані всебічній оцінці. При прийнятті рішення про порушення кримінальної справи необхідно перевіряти законність джерел, на підставі яких отримані фактичні дані, що свідчать про наявність ознак складу злочину.

В оскаржуваній постанові не наведено будь-яких даних, що свідчили б про те, що ОСОБА_2, діючи від імені товариства „Сумигаз”, будучи на той час головою правління,  при укладенні договору оренди автомобіля вийшов за межі передбачених Статутом товариства повноважень. Натомість, в оскаржуваній постанові є лише посилання на порушення ОСОБА_2 норм нормативних актів, у тому числі Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ”. Але таке посилання, на думку суду, є безпідставним, оскільки вказані нормативні акти не підлягають застосуванню у даному випадку у зв’язку з тим, що їх дія не поширюється на правовідносини, що виникли. Орган досудового слідства вважав, що автомобіль „VOLKSWAGEN” був придбаний за державні кошти, але саме цей факт при прийнятті рішення про порушення кримінальної справи не перевірявся. Крім того, висновки органу досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи не повинні ґрунтуватися на припущеннях. В той же час з постанови вбачається, що ОСОБА_2 уклав від імені товариства удаваний правочин –договір оренди автомобіля, з метою приховання укладення договору купівлі-продажу автомобіля. Органом досудового слідства не виявлено даних про те, що зазначений договір у встановленому законом порядку визнаний недійсним, а саме удаваним, тобто цей висновок органу досудового слідства ґрунтується лише на припущеннях.   

Згідно із ст.. 94 ч. 2 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відповідно до ст.. 236-7 КПК України суд за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, своєю мотивованою постановою: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення кримінальної справи і виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

           На підставі викладеного, суд вважає, що при порушенні кримінальної справи не були дотримані вимоги ст.ст.. 94, 97, 98 КПК України, тому  скарга підлягає задоволенню, а постанова прокурора Сумської області від 15.02.2012  року  про порушення  кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ст. 365 ч.3 КК України –скасуванню. В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ст. 365 ч.3 КК України необхідно відмовити за відсутністю в його діях складу злочину.

          Керуючись ст.. ст.. 27,94, 97, 98, 116, 236-7 -236-8 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову прокурора Сумської області від 15.02.2012  року про порушення  кримінальної справи  відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ст. 365 ч.3 КК України.  В порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого  ст. 365 ч.3 КК України необхідно відмовити за відсутністю в його діях складу злочину.

Копію постанови направити прокурору, органу, який порушив кримінальну справу, органу, в провадженні якого вона перебуває, особі, яка подала скаргу.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Зарічний райсуд м. Суми протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя