Справа № 1-200/12

Провадження № 1/1805/200/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         14 березня 2012 року                                                                                              м. Суми                                                       

Зарічний районний суд м. Суми

у складі: головуючого  

судді                                            Грищенко О.В.

при секретарі                              Страшенко І.В.,

з участю прокурора                    Мороз А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого  в АДРЕСА_2 раніше судимого: 1) 16.09.2005 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст.. 185 ч.3, 104 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 3 міс., на підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс.; 2) 09.06.2006 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст.. 185 ч.3, 15 ч.2, 289 ч.2, 69, 70 ч.1, 71 КК України до позбавлення волі строком на  3 роки 8 міс., звільнений 16.04.2008 р. умовно-достроково, не відбутий строк покарання 1 рік 7 міс, 11 днів, судимість не знята і не погашена, -

за ст. ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29 січня 2012 року близько 21-00 год. ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого мешкання в квартирі свого дідуся ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1, скориставшись його відсутністю, з метою заволодіння чужим майном, діючи повторно, проник, вийшовши на суміжний балкон, через кватирку до кімнати дідуся і таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2 гроші в сумі 11 000 гривень. Після цього залишив приміщення аналогічним способом і розпорядився викраденим за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину в скоєнні злочину визнав повністю і пояснив, що 29 січня 2012 року близько 21-00 год. знаходився за місцем свого мешкання - в квартирі свого дідуся ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1. На той час йому потрібні були гроші для розрахунків за кредитами, і він звертався до свого дідуся ОСОБА_2 з проханням дати йому грошей, на що останній відмовив. Кімната дідуся замикається на ключ, тому доступу до неї він не мав і, скориставшись його відсутністю, проник через балкон, що є суміжним для двох кімнат, через кватирку до кімнати дідуся, де знайшов під тумбочкою гроші в двох пакунках, таємно викрав належні ОСОБА_2 гроші в сумі 11 000 гривень. Після цього залишив приміщення аналогічним способом і витратив викрадені гроші на власні потреби.

Таким чином суд вважає, що вина підсудного повністю доведена, і його дії кваліфікує за ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки він, маючи не зняту і не погашену у встановленому порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна –крадіжку, з проникненням до житла.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний вчинив тяжкий злочин відносно особи похилого віку, будучи раніше судимим за корисливі злочини, особу винного, який раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставини, що пом’якшують покарання, а саме: повне визнання підсудним своєї вини, сприянню розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди потерпілому, у тому числі, часткове відшкодування завданої шкоди в ході досудового слідства. Суд враховує також думку потерпілого, який в адресованій суду письмовій заяві просив суд суворо не карати підсудного. Ці обставини суд вважає такими, що дають підстави для застосування до підсудного вимог ст.. 69 КК України та призначення йому більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією закону, за яким він засуджується. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.  

Враховуючи викладене, суд вважає, що для виправлення підсудного та попередження нових злочинів необхідно і достатньо призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.. 69 КК України, строком на два роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 суд на підставі заяви цивільного позивача залишає без розгляду.

На підставі ст.93 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави для перерахування НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати в сумі 450 грн. 24 коп., які були витрачені на проведення експертизи. (а.с. 19).

Згідно із ст. 81 КПК України речові докази –мобільний телефон „Самсунг” імей: НОМЕР_1, а також гроші в сумі 1100 грн., що передані на зберігання потерпілому, залишити потерпілому  ОСОБА_2 (а.с.35).

Міру запобіжного заходу підсудному змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із зали суду. Строк відбування покарання підсудному відраховувати з дня фактичного затримання, тобто з 14 березня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави для перерахування НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати в сумі 450 гривень 24 коп., які були витрачені на проведення експертизи.

Речові докази –мобільний телефон „Самсунг” імей: НОМЕР_1, а також гроші в сумі 1100 грн., що передані на зберігання потерпілому, залишити потерпілому  ОСОБА_2 у власнсті.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на утримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.

Строк відбування покарання підсудному відраховувати з дня фактичного затримання, тобто з 14 березня 2012 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення.

  Суддя                                                  О.В.Грищенко