Справа № 2-940/12

Провадження № 2/1805/940/2012

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року                                                                         

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

                                                 головуючого – судді Грищенко О.В.

                                                 при секретарі –Страшенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства „Шляхрембуд” про стягнення трьох відсотків річних та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 07.12.2009 року між ним та відповідачем укладено договір про поворотну фінансову допомогу, відповідно до умов якого КП „Шляхрембуд” отримало грошові кошти в розмірі 572032 грн. 98 коп. з умовою їх повернення позивачу в строк до 01.03.2010 року. Оскільки відповідач не виконав умови договору, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.08.2011 року з нього на користь позивача було стягнуто основний борг в сумі 175032 грн. 98 коп., пеня в розмірі 65745 грн. 08 коп. та фінансові санкції за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 21249 грн. 54 коп. та 3% річних в розмірі 10973 грн. 86 коп. Позивач отримав суму боргу за рішенням суду лише після проведення ДВС виконавчих дій з примусового виконання рішення суду 17.11.2011 року. Тому вважає за необхідне заявити вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 12041 грн. 30 коп. та трьох відсотків річних в сумі 2330 грн. 58 коп.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, але представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, від відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення розгулу справи у зв’язку з тривалою хворобою його представника. Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем є не фізична особа, хвороба якої перешкоджає участі у розгляді справи, а підприємство, тому хвороба одного з працівників підприємства не може, на думку суду, бути визнана поважною причиною повторної неявки в судове засідання, і суд вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 07.12.2009 року між ОСОБА_1 та відповідачем укладено договір про поворотну фінансову допомогу, відповідно до умов якого КП „Шляхрембуд” отримало грошові кошти в розмірі 572032 грн. 98 коп. з умовою їх повернення позивачу в строк до 01.03.2010 року. Оскільки відповідач не виконав умови договору, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11.08.2011 року з нього на користь позивача було стягнуто основний борг в сумі 175032 грн. 98 коп., пеня в розмірі 65745 грн. 08 коп. та фінансові санкції за прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 21249 грн. 54 коп. та 3% річних в розмірі 10973 грн. 86 коп. (а.с.7).

Позивач отримав суму боргу за рішенням суду 17.11.2011 року, згідно з платіжним дорученням (а.с.8).

Відповідно до ст..611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, ст..3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”,  розмір   пені,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, прийнято ряд постанов та сформульовано обов’язкові для усіх судів України правові позиції. Зокрема, Верховний Суд України зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки належним виконанням зобов’язання є виконання, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання (ст. 599 ЦК України) (постанова від 20.12.2010 р. № 3-57гс10).

Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов’язання.

          Таким чином, суд вважає, що право позивача на своєчасне отримання грошових коштів за договором порушене і підлягає захисту. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути за кожен день прострочення виконання зобов’язання в сумі боргу 175032,98 грн. за період з 09.06.2011 по 17.11.2011 року (162 дні) в розмірі подвійної  облікової  ставки  НБУ (розмір облікової ставки НБУ, що діяла в цей період –7,75%; розмір подвійної облікової ставки НБУ в день –0,042%) пеню в сумі 12041 грн. 30 коп.

          Крім того, за цей же період (162 дні) необхідно стягнути 3% річних від вказаної суми боргу (175032,98 грн.) в сумі 2330 грн. 58 коп.

          Судові втирати у виді сплаченого позивачем судового збору в сумі 214 гривень 60 коп. необхідно стягнути на його користь з відповідача.
          Керуючись  ст. ст.526, 611 ЦК України, ст..3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. ст.  10, 11, 57-60, 88, 212-215,224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Шляхрембуд” на користь ОСОБА_1 три відсотки річних у розмірі 2330 гривень 58 коп., та пеню в розмірі 12041 гривня 30 коп. та судові витрати в сумі 214 гривень 60 коп. сплаченого судового збору.

Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії  заочного рішення суду має право подати до Зарічного районного суду м. Суми заяву про його перегляд.           

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особою, яка була присутня при оголошенні рішення суду протягом 10 днів з дня його оголошення а особою, яка не брала участі в розгляді справи, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлений 14 березня 2012 року.

Суддя                                                             О.В.Грищенко