Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/287/12 Головуючий у суді І-ї інстанції  Галицький В.В.

Категорія - ч.1 ст.367 КК        Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бабич О. П.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 14.02.2012 року   колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду  Кіровоградської області у складі:

                                                      головуючого - судді  Борща В.С.,

                                                     суддів Бабича О.П., Новіцького Е.Й.,

                                                      за участю прокурора відділу прокуратури                                                                                          Кіровоградської області Єрьоменка А.В.,

          розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград кримінальну справу за апеляцією  прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Вільшанського районного суду  Кіровоградської області від 22 грудня 2011року, якою кримінальна справа по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого,  одруженого, раніше не судимого, який проживає по АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, направлена на додаткове розслідування.

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що працюючи оперуповноваженим з боротьби з незаконним обігом наркотиків кримінальної міліції Вільшанського РВ УМВС України в Кіровоградській області, вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_5, його дружина ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7, відповідно до державних актів на право приватної власності на землю, мають земельні наділи загальною площею 18,48 га, які розташовані на території Вільшанської селищної ради поряд із земельними ділянками, які орендує приватний підприємець ОСОБА_8, і який є племінником ОСОБА_5. Не маючи змоги власними силами обробляти свої земельні ділянки, ОСОБА_5 навесні 2010 року звернувся з проханням до ОСОБА_8 засіяти його земельну ділянку, земельні ділянки його дружини та доньки і потім зібрати врожай. На вказану пропозицію останній погодився. При цьому, ніякого договору оренди земельних ділянок ОСОБА_5 з ОСОБА_8 не укладав. Зазначені земельні ділянки, а також інші орендовані землі навесні 2010 року ОСОБА_8 засіяв насінням соняшнику.

11.09.2010 року орендованим ОСОБА_8 комбайном та автомобілем "КАМАЗ" під керуванням водія ОСОБА_9 було зібрано насіння соняшнику на земельних ділянках, які належали ОСОБА_5 та членам його родини, та вивантажено на автомобіль. В   цей  же  день  про  збирання врожаю стало відому приватному підприємцю ОСОБА_10 і, оскільки, він вважав, що йде збирання врожаю, який належить ОСОБА_8, а у останнього була фінансова заборгованість перед ОСОБА_10 і згідно рішення суду було накладено арешт на врожай 2010 року, який належав ОСОБА_8 і той не мав права його збирати без дозволу відділу ДВС Вільшанського районного управління юстиції, то ОСОБА_10 звернувся до Вільшанського РВ УМВС України в області з відповідною заявою. Прийнявши заяву, працівники Вільшанського РВ УМВС України в області ОСОБА_4 та ОСОБА_11, встановивши місцезнаходження автомобіля "КАМАЗ", на який було навантажено насіння соняшнику, зібране з земельних ділянок ОСОБА_5 та членів його сім'ї, доставили його до зазначеного райвідділу міліції. В подальшому, в порушення ст.ст. 79, 85, 97, 190, 191 КПК України, ст. 10 Закону України «Про міліцію», п. 5 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства та суду, затвердженої спільним наказом №51/401/649/471/23/123 від 27.08.2010 року, ОСОБА_4 який відповідно до розстановки нарядів від 11.09.2010 року, входив до складу слідчо-оперативної групи, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, тобто не провівши належним чином перевірки за заявою ОСОБА_10 щодо встановлення дійсного власника зерна насіння соняшнику, а саме ОСОБА_5, хоча повинен був та міг встановити, передає на зберігання ОСОБА_10 насіння соняшнику вагою 18990 кг, про що останній пише збережну розписку, тобто фактично вилучає вказане насіння соняшнику без складання будь-якого протоколу. Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов'язки через неналежне ставлення до їх виконання       ОСОБА_4 12.09.2010 року, маючи реальну можливість провести огляд місця події - поля, на якому насіння соняшнику було скошене, та усвідомлюючи, що кримінально-процесуальним законом на нього покладено такий обов'язок та те, що проведення вказаної слідчої дії допомогло би встановити дійсного власника насіння соняшнику, не провівши ніяких перевірочних дій, повідомив керуючому ТОВ «ТК Урожай»  ОСОБА_12, що ОСОБА_10 являється власником насіння соняшнику та дозволив останньому оформити вказане насіння на власний особовий рахунок на ТОВ «ТК Урожай».

Вказані протиправні дії ОСОБА_4 спричинили настання істотної шкоди, а саме завдали матеріальних збитків третій особі - ОСОБА_5, який є власником вказаного насіння соняшнику на суму 45474 грн. та завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів.

Повертаючи  справу на додаткове розслідування, суд задовольнив клопотання захисника-адвоката підсудного, вказуючи у постанові на неповноту та однобічність досудового слідства, яка  не може бути усунена в ході судового розгляду, в тому числі в порядку ст. 315-1 КПК України. Зокрема, вказав на невідповідність пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення фактичним обставинам справи, оскільки при обвинуваченні його у злочині, яким заподіяно істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету правоохоронних органів, слідством не конкретизовано, якими конкретними діями така шкода заподіяна, що є порушенням права обвинуваченого на захист.

Крім того в постанові зазначено, що показання підсудного і свідків суперечать матеріалам справи і це є підставою для їх більш детальної перевірки, у результаті якої необхідно встановити інших осіб, які мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності.

Також суд вказує, що не було допитано ОСОБА_13, який за твердженнями підсудного, давав вказівки щодо дій, пов’язаних з перевіркою заяви ОСОБА_10 та вирішення питань, пов’язаних з зазначеним насінням соняшника, а також не вжито заходів по встановленню його місцезнаходження і поверненню потерпілим.

У зв’язку з наведеною неповнотою суд у постанові вказує на необхідність проведення ряду  відповідних слідчих дій.

Прокурор у апеляції вказує на необґрунтованість постанови суду.  При цьому зазначає, що обставини, якими суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення, фактично органом досудового слідства перевірялися і всі можливі слідчі дії з цього приводу проводилися. Зокрема, зазначає, що прийнятими заходами встановити особу, яка відбирала розписку у ОСОБА_10 про прийняття ним на збереження насіння соняшника, не вдалося. Водночас стверджує, що підсудному не ставиться в вину відбирання цієї розписки. ОСОБА_4 обвинувачують у тому, що він незаконно, без складання будь-яких документів, вилучив насіння соняшника та в подальшому безпідставно передав його на особовий рахунок ОСОБА_10. Також прокурор вважає, що не встановлення слідчим місця знаходження насіння соняшника лише підтверджує вину ОСОБА_4 у заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, яке і сталося у результаті його недбалих дій, і ця обставина не може бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Разом з тим зазначає, що версія ОСОБА_4 щодо надання йому начальником Вільшанського РВ УМВС в Кіровоградській області вказівок про розпорядження насінням соняшника, перевірялася досудовим слідством. Були допитані свідки, у тому числі керівник даного відділу міліції, які заперечили таку надання підсудному таких вказівок. Крім цього слідчим приймалися заходи ля усунення протиріч у показаннях свідків шляхом проведення очних ставок і за можливості такі були усунені. Обвинувачений же в ході досудового слідства відмовився від проведення очних ставок за його участю.

Щодо неконкретності обвинувачення, про яке йдеться в постанові суду, то прокурор вважає такий висновок надуманим, оскільки ОСОБА_4 обвинувачують у вчиненні службової недбалості, що виразилася у незаконному вилученні та передачі майна громадян, що мало наслідком позбавлення їх права власності на таке майно. Недотримання ОСОБА_4 норм Законів, зазначених у обвинуваченні, позбавило права громадян на належне їм майно, що і є підривом авторитету правоохоронних органів.

Тобто, органом досудового слідства, у відповідності до вимог ст. 64 КПК України, встановлені всі обставини у справі і вона може бути розглянута судом.

Тому просить скасувати постанову суду, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав  апеляцію,   перевіривши матеріали справи та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Відповідно  ст.22 КПК України органи дізнання та досудового слідства зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, що не було виконано при розслідуванні справи.

Так, у ході судового розгляду справи встановлено, що органами досудового слідства не досліджені в повній мірі обставини, які мають істотне зазначені для правильного вирішення справи, які суд навів у постанові. Зокрема,  відсутні дані кому саме, згідно реєстрів Вільшанького РВ УМВС, офіційно було доручено здійснювати перевірку заяви ОСОБА_15, та хто персонально був відповідальний за результати такої перевірки. Оскільки з огляду на результати службової перевірки,  перевірку заяви ОСОБА_10 начальник райвідділу ОСОБА_13 доручив начальнику  СДІМ райвідділу ОСОБА_16, а останній –дільничному інспектору  ОСОБА_14.. Тому є незрозумілим, яку роль у цій перевірці мав здійснювати ОСОБА_4, та які обов’язки щодо цього покладалися на нього.  

Крім вказаної неповноти та однобічності досудового слідства,  суд першої інстанції, задовольняючи клопотання захисника підсудного,  обґрунтовано вказав ще й на  істотне порушення кримінально-процесуального закону, яке вбачається у неконкретності пред’явленого ОСОБА_4 обвинуваченні, що в сукупності з виявленою неповнотою  не дало можливості суду повно і всебічно з’ясувати обставини справи, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Окрім мотивів, викладених районним судом у постанові, колегія суддів звертає увагу ще й на те, що орган досудового слідства, пред’явивши           ОСОБА_4 обвинувачення по ч. 1 ст. 367 КК України,  належним чином не сформулював у постанові про притягнення його в якості обвинуваченого і, відповідно, у обвинувальному висновку, у чому саме виразилося невиконання або неналежне виконання ним своїх службових обов’язків, з яких підстав в даному конкретному випадку такі обов’язки лежали на ньому, у чому проявилося несумлінне ставлення до їх виконання Також, як зазначив суд першої інстанції,   не конкретизовано якими конкретними діями заподіяна шкода  у вигляді підриву авторитету  правоохоронних органів.

Водночас, суд правомірно вказав на невідповідність пред’явленого підсудному обвинувачення, фактичним обставинам справи, яка  виявилася в результаті допиту  у судовому засіданні свідків, зокрема     ОСОБА_10, який заявив, що ОСОБА_4 у нього розписки про передачу на відповідальне зберігання насіння соняшника не відбирав та не передавав  йому на зберігання вказане насіння.

За таких обставин, та з огляду на невизнання обвинуваченим своєї вини, у суду були всі підстави задовольнити клопотання захисника про повернення справи на додаткове розслідування, для усунення неповноти і неправильності досудового слідства,  та забезпечення ОСОБА_4 права на захист від конкретного обвинувачення зі стадії досудового слідства.

На підставі вище наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцією прокурора залишити без задоволення, а постанову Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2011 року про повернення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4  прокурору для проведення додаткового розслідування - без зміни.

Судді: