Справа № 2/0306/1756/11 Головуючий у 1 інстанції:Луньова Т.М.
Провадження № 22-ц/0390/295/12
Категорія:19 Доповідач: Данилюк В. А.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Данилюк В А
суддів - Осіпука В.В., Завидовської-Марчук О.Г.
при секретарі Дуткіній Ж.П.
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_4 про тлумачення змісту правочинів за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся в суд з указаним позовом, покликаючись на такі обставини.
В листопаді 2008 року відповідач ОСОБА_3 взяла в нього в борг 10 000 доларів США строком на три місяці, зобов”язавшись сплатити винагороду за користування грошовими коштами 1000 доларів США щомісячно.
Крім того, в грудні 2008 року ОСОБА_3 позичила в нього 25 000 доларів США на 2 місяці зі сплатою щомісячної винагороди в сумі 1 500 доларів США та пізніше, повторно, в грудні 2008 року передав в позику ОСОБА_3 5 000 доларів США на 1 місяць, зі сплатою місячної винагороди в сумі 1 000 грн. На забезпечення виконання зобов”язань між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчені договори іпотеки, зокрема, договір іпотеки земельної ділянки Р.2488, посвідчений нотаріусом ОСОБА_4 5 листопада 2008 року, договір іпотеки земельної ділянки Р.2722, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 13 грудня 2008 року, договір іпотеки земельної ділянки за №Р.2771, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 21 грудня 2008 року. Просить витлумачити, чи являються зазначені договори змішаними договорами, чи містять зазначені договори елементи позики, хто виступав сторонами позики у зазначених договорах, що було предметом договорів позики, чи забезпечувалися договори позики, що було видом забезпечення позики, хто був сторонами у забезпеченні позик, яке майно виступало в якості забезпечення зобов»язань, чи вважається, що договори позики укладені і з якого часу.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В даному судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Заслухавши пояснення особи, яка бере участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких мотивів.
Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або двох сторін правочину суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
З тексту наявних в матеріалах цивільної справи копій договорів іпотеки земельних ділянок за Р. № 2488 від 5 листопада 2008 року, за Р. № 2722 від 13 грудня 2008 року, за Р. № 2771 від 21 грудня 2008 року вбачається, що ці договори укладені між ОСОБА_3, в подальшому іменованій як “Іпотекодержатель” та ОСОБА_2, в подальшому іменованому як “Іпотекодавець”. /а.с.5, 6, 8/
З пункту 1.1. договору іпотеки від 5 листопада 2008 року вбачається, що “Іпотекодержатель” /тобто ОСОБА_3/ надає “Іпотекодавцю” /тобто ОСОБА_2./ кредит /позику/ в сумі 10 000 доларів США, а іпотекодавець зобов”язується його повернути до 5 лютого 2009 року /а.с.5/.
З п.1.1 договору іпотеки від 13 грудня 2008 року вбачається, що “Іпотекодержатель” /тобто ОСОБА_3/ надає “Іпотекодавцю” /тобто ОСОБА_2./ кредит /позику/ в сумі 25 000 доларів США, а “Іпотекодавець” зобов”язується повернути позику до 14 лютого 2009 року/а.с.6/
З п. 1.1. договору іпотеки від 21 грудня 2008 року вбачається що “Іпотекодержатель” /тобто ОСОБА_3/ надає “Іпотекодавцю” /ОСОБА_2./ кредит /позику/ в сумі 5 000 доларів США, а “Іпотекодавець” зобов”язується повернути позику до 22 січня 2009 року /а.с.8/.
У зв”язку з тим, що договори іпотеки від 5 листопада 2008 року, 13 грудня 2008 року, 21 грудня 2008 року були укладені з порушенням Закону, рішенням Ковельського міськрайонного суду від 29.10.2009 року їх визнано недійсними.
Крім того, як убачається з рішення апеляційного суду Волинської області від 31 березня 2011 року, у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» Українська страхова група», закритого акціонерного товариства «Фінансова група «Страхові традиції» про визнання договорів позики укладеними, повернення коштів, одержаних на виконання правочинів, визнаних судом недійсними, та відшкодування збитків відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю, а згідно зі ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином на підставі вищезазначених норм матеріального права та встановлених обставин справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що недійсний правочин не підлягає тлумаченню.
Доводи, якими обґрунтовується апеляційна скарга, є лише власним тлумаченням законодавства особою, яка її подала, і не спростовують законних та обгрунтованих висновків суду.
Рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 грудня 2011 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді