Справа № 2/0312/716/11
провадження № 22-ц/0390/269/12 Головуючий у 1 інстанції:Федонюк С.Ю.
Категорія: 44 Доповідач: Здрилюк О. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.02.2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області:
головуючого - судді Здрилюк О І,
суддів - Стрільчука В.А., Веремчук Л.М. ,
при секретарі Сіліч Ю.Л. ,
з участю пр-ка позивача – ОСОБА_1,
пр-ка відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням за апеляційними скаргами відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та заявою відповідача ОСОБА_2 про приєднання до апеляційних скарг на рішення Нововолинського міського суду від 08 грудня 2011 року ,
В С Т А Н О В И Л А:
18.07.2011 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Після уточнень (а.с.72, 107), свої позовні вимоги мотивує тим, що вона та відповідачі зареєстровані в будинку АДРЕСА_1, який відноситься до державного житлового фонду.
В будинку фактично проживає лише вона. Відповідачі без поважних причин не проживають більше 11 років, не приймають участі в утриманні будинку, оплаті житлово-комунальних послуг. Їх реєстрація перешкоджає їй використати своє право на приватизацію житла.
Оскільки відповідачі не проживають в спірному будинку понад шість місяців без поважних причин, просила визнати їх такими, що відповідно до вимог ст.ст.71, 72 ЖК України втратили право на користування спірним будинком.
Рішенням Нововолинського міського суду від 08 грудня 2011 року позов задоволено.
ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано такими, що втратили право на користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також в заяві про приєднання до апеляційних скарг відповідач ОСОБА_2 просять скасувати це рішення та ухвалити нове – про відмову в позові.
Вважають, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 апеляційні скарги та заяву про приєднання до апеляційних скарг підтримала та просить їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 просить апеляційні скарги та заяву про приєднання до апеляційних скарг відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги та заява про приєднання до апеляційних скарг підлягають до часткового задоволення, а рішення суду в частині позовних вимог щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – до скасування з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.
Задовольняючи позов щодо всіх відповідачів, суд першої інстанції виходив з того, що вони понад шість місяців без поважних причин відсутні за місцем своєї реєстрації і не належать до переліку осіб, за якими відповідно до вимог ст.71 ЖК України зберігається житло понад зазначений строк, а тому втратили право на користування будинком АДРЕСА_1.
Колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини знайшли своє підтвердження лише щодо відповідача ОСОБА_2, в зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вона втратила право на користування спірним будинком на підставі вимог ст.ст.71, 72 ЖК України і в цій частині рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального права та не підлягає до скасування.
Разом з тим, такі висновки суду щодо відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору – судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім’ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном – протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Статтею 72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Таким чином, виходячи з аналізу зазначених правових норм, член сім’ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням з підстав відсутності понад шість місяців у цьому жилому приміщенні до часу звернення з позовом, якщо він був відсутній протягом цього строку підряд без поважних причин і саме ці факти повинні бути встановлені судом при вирішенні спору згідно з вимогами ст.214 ЦПК України.
Із довідки з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію, а також з особового рахунку квартиронаймача вбачається, що позивач є наймачем будинку АДРЕСА_1, а відповідачі зареєстровані за вказаною адресою (а.с.5, 8, 20, 21).
Із копій повторно виданих 27.02.2003 року свідоцтв про народження вбачається, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 є дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_2, шлюб між якими розірвано 05.09.1997 року (а.с.22, 22а, 61).
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вибули з України в Німеччину з матір’ю ОСОБА_2 у 2003 році, будучи неповнолітніми.
Із поданих апеляційному суду перекладів сертифіката про проходження курсу від 08.04.2011 року та свідоцтва від 07.08.2009 року вбачається, що ОСОБА_5 з 28.09.2010 року по 03.09.2011 року приймав участь у допрофесійній програмі навчання «BvB» в освітньому закладі з економіки в Нижній Саксонії, а ОСОБА_6 з 06.08.2009 року (ще до досягнення повноліття) відвідує Технічну гімназію за спеціальністю «Економіка» і випускний іспит здаватиме в липні 2012 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані відповідачі відсутні в спірному будинку понад шість місяців підряд до дня звернення в суд з позовом з поважних причин, в зв’язку з чим жиле приміщення за ними зберігається до закінчення навчання, а тому в позові про визнання їх такими, що втратили право на користування будинком АДРЕСА_1 до задоволення не підлягають.
Покликання представника позивача на те, що подані апеляційному суду вищезазначені переклади є неналежними доказами – не заслуговують на увагу і приймаються апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України як такі, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Із матеріалів справи вбачається, що вказані відповідачі особисто участі в судових засіданнях не приймали і повноважень на представництво їх інтересів будь-кому не надавали.
Із надісланих суду першої інстанції письмових заяв вбачається, що вказані відповідачі не погоджувались із позовними вимогами, однак суд першої інстанції, маючи адреси перебування цих відповідачів на даний час /вказані на відповідних конвертах/ (а.с.58, 59, 71, 92, 94, 99, 132), жодних дій щодо роз’яснення прав та обов’язків цим відповідачам у передбаченому процесуальним законодавством порядку не здійснив.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову щодо відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 суперечать встановленим обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права, що згідно зі статтею 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду щодо цих відповідачів і ухвалення в цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, на підставі ст.ст.71, 72 ЖК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційні скарги відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 та заяву відповідача ОСОБА_2 про приєднання до апеляційних скарг – задовольнити частково.
Рішення Нововолинського міського суду від 08 грудня 2011 року в даній справі в частині позовних вимог щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення.
В позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 – відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції – залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили. .
Головуючий:
Судді: