Справа №1-993/11                                                  Головуючий у І інстанції Квятковський М.С.

Провадження № 11/0390/76/12                              Доповідач Міліщук С.Л.

Категорія: ч.1 ст.115 КК України

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 року                                                                                   місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –судді Міліщука С.Л.,

суддів –Хлапук Л.І., Борсука П.П.,

з участю прокурора –Старчука В.М.,

представника потерпілої –ОСОБА_1

захисника –ОСОБА_2,

засудженого –ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду від 01 грудня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_2, зареєстрований в АДРЕСА_1, громадянин України, із середньою освітою, одружений, маючий на своєму утриманні малолітню дитину, непрацюючий, раніше несудимий,

засуджений за ч.1 ст.115 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком в законної сили залишено попередній –утримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 постановлено рахувати з часу його затримання –ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь:

- ОСОБА_4 –в рахунок відшкодування: матеріальної шкоди –10233 грн.; моральної шкоди –80000 грн.; витрат пов’язаних з оплатою юридичної допомоги –3500 грн;

- Луцької міської клінічної лікарні –952 грн. - витрати пов’язані із стаціонарним лікуванням потерпілого;

- держави –судові витрати в розмірі 830 грн. 68 коп., які були пов’язані з проведенням судових експертиз.

Вироком вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 року, близько 00 год. 10 хв., знаходячись у дворі будинку № 12 на пр. Відродження у м. Луцьку, та перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, бажаючи помститись за попередній конфлікт, з метою вбивства взяв із салону свого автомобіля «ВАЗ 2106», д.р.з. НОМЕР_1, припаркованого у вказаному дворі, ніж господарсько-побутового призначення, та під час бійки із ОСОБА_5, умисно наніс останньому чотири удари в ділянку грудної клітки та живота, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: двох непроникаючих колото-різаних ран грудної клітки зліва по задньо-боковій поверхні, проникаючої колото-різаної рани лівої здухвинної ділянки, внутрішньочеревної гематоми навколо сечового міхура; проникаючої колото-різаної рани передньої поверхні грудної клітки з пошкодженнями перикарду та передсердя, що супроводжувалось зовнішньою та внутрішньою кровотечею, що призвело до гострої крововтрати, розвитку геморагічного шоку в наслідок чого наступила смерть потерпілого.

В апеляції ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації своїх дій, зазначає про призначення йому надто суворого покарання. При цьому посилається на те, що судом не в повній мірі враховано наявні у нього обставини, що пом’якшують покарання, а також протиправну поведінку потерпілого, який фактично розпочав бійку. Просить вирок суду змінити та призначити йому більш м’яке покарання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляцію, прокурора і представника потерпілої, які її заперечили, перевіривши матеріали кримінальної справи за доводами апеляції, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вчинення ОСОБА_3 умисного вбивства ОСОБА_5 за обставин зазначених у вироку, підтверджується зібраними у справі та дослідженим в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч.1 ст.115 КК України, що ніким не оспорюється.

Посилання засудженого ОСОБА_3 про призначення йому надто суворого покарання у зв’язку з неврахуванням в повній мірі наявних у нього обставин, що пом’якшують покарання, а також протиправної поведінки потерпілого є безпідставними.

Як вбачається з вироку, при призначені ОСОБА_3 покарання судом першої інстанції враховано тяжкість вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, дані про особу винного: раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, задовільно характеризується за місцем проживання, а також протиправну поведінку потерпілого ОСОБА_5, який фактично розпочав конфлікт.

В якості ж обставин, що пом’якшують покарання засудженого суд визнав з’явлення із зізнанням та щире каяття. Обставиною, що його обтяжує –вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин, призначене ОСОБА_3 покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку з мотивів, викладених в апеляції, а тому, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,

У Х В А Л И Л А:

Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 грудня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляцію –без задоволення.

Головуючий:

Судді          :