Справа № 2-6275/11

провадження № 22-ц/0390/209/12 Головуючий у 1 інстанції:Філюк Т.М.

Категорія: 19 Доповідач: Антонюк К. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15.02.2012  року          місто Луцьк  

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого судді  - Антонюк К.І.

          суддів - Мудренко Л.І., Матвійчук Л.В.

          при секретарі - Семенюк О.А.

          з участю представника позивача –ОСОБА_2

представника відповідача –ОСОБА_3

          представника третьої особи - Гордіюк Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи на стороні відповідача –Служба у справах дітей Луцької районної державної адміністрації, приватний нотаріус Рожищенського районного нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання недійсним договору іпотеки та виключення з державного реєстру іпотек запису про накладення заборони, за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду від 06 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В поданій до суду позовній заяві в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 позивач ОСОБА_4 просив визнати недійсним договір іпотеки, укладеного між ним та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра»05 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом та зареєстрованого в державному реєстрі за № 1709, відповідно до якого передано в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,20 га за цією ж адресою, виділена для обслуговування цього будинку.

Вимоги обґрунтовані тим, що на час укладення угоди в квартирі проживали та були зареєстровані неповнолітні діти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. В зв’язку з тим, що договір іпотеки був укладений без дозволу органів опіки та піклування, тому з зазначених підстав просив визнати його недійсним, виключивши з державного реєстру запис про накладення заборони на відчуження зазначеної нерухомості.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 06.12.2011 року в позові ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки від 05 червня 2008 року відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати ухвалене у справі рішення з ухваленням нового рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.

Представник відповідача ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник органу опіки та піклування Гордіюк Л.Г. підтримала апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 05.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальнику ОСОБА_8 надано кредит в сумі 250 000 грн. зі сплатою 20,4 % відсотків річних, терміном до 05.05.2013 року.

З метою забезпечення виконання зобов’язань, що витікають з кредитного договору 05.06.2008 року між ВАТ КБ «Надра»та іпотекодавцем –ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, відповідно до якого передано в іпотеку нерухоме майно –житловий будинок та земельна ділянка, площею 0,20 га, виділена для обслуговування житлового будинку, які розміщені за адресою АДРЕСА_1.

Предмети іпотеки є власністю позивача ОСОБА_4 на підставі договору дарування будинку від 09.11.2001 року та державного акту на право приватної власності на землю, виданого 29.12.2002 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 956 (а.с.13-17, 64).

Відмовляючи в позові суд виходив з того, що позивач ОСОБА_4 укладаючи договір іпотеки вважав, що житлові права його неповнолітніх дітей захищені, свідомо надав нотаріусу будинкову книгу в якій були відсутні записи про реєстрацію його неповнолітніх дітей в спірному будинку, не повідомив жодних даних про реєстрацію дітей, а тому суд прийшов до висновку, що при посвідченні договору іпотеки нотаріус діяла в межах закону і інтереси дітей не були порушені.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитися.

Відповідно до довідки органу реєстрації ВГІРФО Луцького РВ УМВС України у Волинській області за адресою АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_4 з 10.10.1984 року, його діти –ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10.03.2003 року, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 13.04.2009 року (а.с.58).

Зазначені в довідці дані підтверджуються також довідкою Липинської сільської Ради (а.с.45), оригіналом будинкової книги, яка була оглянута судом першої інстанції, ксерокопія якої долучена до справи (а.с.21-22).

Зміст зазначених документів підтверджує доводи апелянта ОСОБА_4 про те, що він постійно проживає із сім’єю: дружиною та неповнолітніми дітьми в спірному будинку і проживав з дітьми в цьому ж будинку на момент укладення договору іпотеки, і що іншим житлом його сім’я не забезпечена.

Ці обставини жодними доказами не спростовані і не заперечуються відповідачем у справі, про що свідчить пояснення представника ВАТ КБ «Надра»в суді апеляційної інстанції.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що на момент укладення договору іпотеки, неповнолітня дочка позивача ОСОБА_5 проживала з батьками у спірному будинку, була в ньому зареєстрована, мала право користування ним, іншим житлом не була забезпечена.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, що проживають разом з ним мають право на користування цим житлом.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», який набрав чинності з 1 січня 2006 року, держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень. На органи опіки та піклування покладено контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Аналізуючи норми зазначеного Закону колегія суддів вважає, що попередня згода органів опіки та піклування є необхідною при вчиненні будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна право користування на яке мають не тільки безпритульні діти, а і діти які не відносяться до цієї категорії, оскільки зазначені вимоги закону включені до розділу про попередження бездомності громадян і безпритульності дітей.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Частинами 1 та 6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

В зв’язку з тим, що предметом договору іпотеки є житловий будинок, право користування яким має неповнолітня дитина: ОСОБА_5, яка не забезпечена іншим житлом, тому вчинення цього правочину без попередньої згоди органу опіки та піклування є порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»та підставою передбаченою ч. 1 та 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України для визнання договору іпотеки недійсним.

Неповідомлення батьком дитини –позивачем у справі нотаріуса про право його дитини на користування будинком та укладення угоди всупереч інтересам дитини без попередньої згоди органу опіки та піклування не може бути підставою для відмови в позові, заявленого в інтересах дитини, права та інтереси якої порушені вчиненням правочину.

Крім того, нотаріус при посвідченні угоди не позбавлена була можливості перевірити право користування нерухомим майном неповнолітніми особами шляхом витребування таких даних у відповідних уповноважених органів з питань реєстрації.

Неправильно судом застосовані норми закону, які регулюють позовну давність, оскільки висновки суду щодо застосування позовної давності суперечать ч. 4 ст. 261 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Оскільки житловий будинок АДРЕСА_1 передано в іпотеку з порушенням вимог закону, тому відповідно до положень ст. 120 Земельного Кодексу України, земельна ділянка яка виділена для обслуговування цього будинку не може бути предметом іпотеки окремо від житлового будинку.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що у зв’язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції про відмову в позові слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача заявлених в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 щодо визнання недійсним договору іпотеки від 05.06.2008 року та виключення з державного реєстру іпотек запису про накладення заборони щодо відчуження об’єкту нерухомості.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 06 грудня 2011 року в даній справі скасувати з ухваленням нового рішення.

Позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 05.06.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_9, посвідченого 05.06.2008 року приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 1710/68.

Зобов’язати приватного нотаріуса Рожищенського районного нотаріального округу ОСОБА_6 виключити з державного реєстру іпотек запис про накладення заборони на відчуження житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,20 га, кадастровий номер 0722883400:001:2694, яка розташована в с. Липини Луцького району, які належать ОСОБА_9.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:     

Судді: