Справа № 2-91

2012 року

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

     06  березня  2012 року               Солом’янський районний суд м. Києва

                      в складі: головуючого - судді –Лазаренко В.В.

                         при секретарі            –Подобєді О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Національного університету оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють  в своїх інтересах та в інтересах  малолітньої ОСОБА_3,  про виселення з гуртожитку без надання іншого приміщення,-  

                                                        В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виселити відповідачів разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімнат АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.   

        Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що під час перевірки обліку та використання житлової площі в гуртожитку університету встановлено, що  відповідачі безпідставно проживають в спірній кімнаті.

Спірна кімната не надавалася відповідачам ні як гуртожиток у зв’язку з трудовими відносинами або навчанням на підставі ордеру, як передбачено ст. 58 ЖК України, ні як житлове приміщення на підставі договору  оренди.  

Спеціального ордеру відповідачам відповідно до ст. 128 ЖК України для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення не укладалось, відповідачі за спірною адресою не зареєстровані, жодного відношення до НУОУ не мають.  

Таким чином, позивач посилається на те, що відповідачі незаконно та безпідставно займають спірне жиле приміщення в гуртожитку, а тому позивач просить виселити їх без надання іншого житлового приміщення.  

         В судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити.  

Відповідачі  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.   При цьому відповідачі зазначили, що  спірне житлове приміщення  було надано відповідачці ОСОБА_1 у 2003 році за рішенням  Начальника Національної академії оборони України В.Б.Толубко, що підтверджується Листом заселення  від 24 липня 2003 року, виданого на ім`я  працівника ЗС України ОСОБА_1.. З того часу відповідач ОСОБА_1 проживає в спірному гуртожитку, несе витрати на оплату комунальних послуг. Після одруження  ОСОБА_1 в спірну кімнату заселився її чоловік ОСОБА_2, а в подальшому і їх новонароджена дитина ОСОБА_3.

Відповідачі стверджують, що протягом всього часу їх проживання в спірній кімнаті керівництво гуртожитку знало про  це, не ставило питання про їх виселення, таким чином визнавало за відповідачами право користування спірною кімнатою.  Відповідачі, в свою чергу, справно  оплачували за проживання в спірній кімнаті та комунальні послуги.

Крім цього, відповідачі зазначили, що  на сьогодні відповідачі проходять службу у  структурних підрозділах  МО України, самозахоплення житлової площі не проводили, займають дану кімнату на законних підставах, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Просять відмовити в задоволенні позову.  

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.  

Згідно із статтею 127 ЖК України, пунктом 2 та 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року встановлено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

За розпорядженням Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації від 25.06.2010 року № 614 про внесення змін до Розпорядження Солом`янської районної у м. Києві державної адміністрації від 24.03.2009 року № 361 «Про затвердження реєстру будівель, які використовуються  під гуртожитки у Солом`янському районі м. Києва»спірний будинок внесено до реєстру будівель, які використовуються під гуртожитки у Солом'янському районі м. Києва (а.с. 6, 7).

Згідно частини другої статті 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.  

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу (ст. 129 ЖК України).  

Судом встановлено, що будівля 66 військового містечка  157  знаходиться на балансі  Національного університету оборони України та обліковується в Київському  квартирно експлуатаційному управлінні як гуртожиток. Примущення гуртожитку відповідають  вимогам СанПіНу 42-121-4719-88 «Санитарные правила устройста, оборудования и содержания общежитий …»і може використовуватися за призначенням (а.с.11, зворот).

Відповідачі ОСОБА_1, яка змінила прізвище з ОСОБА_1 в зв’язку з одруженням (а.с.38), її чоловік ОСОБА_2 та їх неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживають в кімнаті № 26 гуртожитку Національного університету оборони України за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою  від 09.12.2011 року за № 476/80/3040 (а.с.5).

Спірна кімната не надавалися відповідачам як гуртожиток у зв’язку з трудовими відносинами або навчанням.    

Спеціального ордеру відповідачі відповідно до ст. 128 ЖК України для вселення в гуртожиток не видавалось, договору найму жилого приміщення не укладалось, відповідачі за спірною адресою не зареєстровані, жодного відношення до НУОУ не мають.   

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі незаконно були вселена та безпідставно займає спірне жиле приміщення в гуртожитку.  

        Доказів на підтвердження того, що відповідачі правомірно були вселені в спірне житлове приміщення суду не надано.

        Законних підстав на яких відповідачі займають спірні кімнати судом не встановлено.

        Посилання відповідачів на те, що спірне житлове приміщення  було надано відповідачці ОСОБА_1 у 2003 році за рішенням  Начальника Національної академії оборони України В.Б.Толубко, що підтверджується Листом заселення  від 24 липня 2003 року, виданого на ім`я  працівника ЗС України ОСОБА_1. (а.с.31), як на законну підставу їх вселення в спірну  кімнату, суд не приймає до уваги  і вважає їх безпідставними, оскільки  при вселенні  відповідачів  не було дотримано порядку вселення відповідачів в спірну кімнату, встановленого чинним законодавством.

        Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

          Відповідно до  ч. 3 ст. 116 ЖК України  осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

        Виходячи з обставин, викладених вище, суд приходить до висновку, що відповідачі самоправно зайняли спірне житлове приміщення, без законних підстав проживають в гуртожитку Національної академії оборони України, а тому позовні вимоги позивача  про виселення   відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  із займаного житлового приміщення  підлягають задоволенню в повному обсязі.    

          При ухваленні рішення суд вважає такими, що не заслуговують на  увагу посилання відповідачів на те, що  відповідачів, як  особи, які проходять службу у структурних підрозділах  МО України, не можуть бути виселені зі спірного житлового приміщення, оскільки ці обставини не можуть бути підставою для відмови позивачу у задоволенні даного позову.

Керуючись ст.ст. 19, 47, 55 Конституції України, ст. ст. 109, 127, 129, 132 ЖК України, ст. ст. 10-11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Національного університету оборони України –задовольнити.  

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.    

 Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через  Солом`янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя: