Справа №  2-3959/11

ЗАОЧНЕ           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                               УКРАЇНИ

          14.02.2012  року      Подільський районний суд м.Києва

в складі: головуючого - судді Богінкевич С.М.,

при секретарі: Маленевській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва позовну заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства  «Науково-дослідний,   виробничий   агрокомбінат  «Пуща-Водиця»   про   визнання недійсним ордеру та визнання права користування кімнатою в гуртожитку –

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що наказом ДП «НДВА «Пуща-Водиця» від 15.04.99р. №238 ОСОБА_4, як працівнику цього агрокомбінату, та на членів його сімї (дружину ОСОБА_1, сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1), як працівнику агрокомбінату було виділено для заселення кімнату АДРЕСА_1, жилою площею 16,2 кв.м. На підставі даного наказу був виданий ордер на право зайняття жилої площі, а саме кімнати АДРЕСА_1.

Вказують на те, що в березні 2011р. на звернення позивачів до ЖЕД ДП «НДВА «Пуща-Водиця» про видачу копії ордера на зайняття кімнати 20 сімейного гуртожитку, їм з невідомих причин було видано копію ордера на жилу площу у гуртожитку від 17.05.07р. №224 в якому зазначалось, що він виданий ОСОБА_1 на сім'ю з 1 чоловіка, за адресою: АДРЕСА_1, з реєстрацією постійно. Підставою для надання жилої площі зазначено рішення адміністрації про профспілкового комітету від 23.03.07р. №19.

Позивачі вважають рішення адміністрації та профспілкового комітету від 23.03.07р. №19 та ордер №224 від 17.05.07р. на жилу площу у гуртожитку ДП «НДВА «Пуща-Водиця» протизаконним, оскільки позивачка ОСОБА_1 вселилась до кімнати АДРЕСА_1 на підставі рішення ДП «НДВА «Пуща-Водиця» від 15.04.99р. №238 та з моменту отримання вказаного житла не звертались до адміністрації агрокомбінату з проханням про виділення додаткової жилої площі в гуртожитку.

Також позивачка ОСОБА_1 зазначила, що у травні 2005 року вона працевлаштувалася до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця». В червні 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розлучилися, і після розлучення ОСОБА_1 із сином залишилась проживати у виділеній кімнаті сімейного гуртожитку за зазначеною адресою.

У червні 2009 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_3.

Крім того, зазначили, що ордер від 17.05.07р. №224 дійсний протягом 30 днів, але за цей період позивачі ним не скористалися, оскільки не знали про його існування, а тому він втратив чинність без реалізації.

У зв'язку з вищезазначеним, позивачі просять визнати недійсним ордер від від 17.05.07р. №224 на жилу площу у сімейному гуртожитку АДРЕСА_1 виданий на ім'я ОСОБА_1  та визнати за позивачами право користування кімнатою АДРЕСА_1 у сімейному гуртожитку АДРЕСА_1, жилою площею 16,2 кв.м.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених вище.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність (а.с. 41), тому суд приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність.

Представником відповідача в судовому засіданні 18.10.2011 року спочатку ьуло заявлене клопотання про оголошення перерви в судовому засідання  для надання можливості урегулювання питання мирним шляхом, однак ні він ні інші представники відповідача, в наступні судові засідання не з’являлись, як вбачається з матеріалів справи, про час і місце розгляду були повідомлені належним чином, тому суд з урахуванням думки сторони позивачів та на підставі п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе продовжити слухання справи у відсутність представника відповідача на підставі всіх наявних доказів долучених до матеріалів даної цивільної справи.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні наказом ДП «НДВ агрокомбінат «Пуща-Водиця» від 15.04.99р. №238 погодженого з профспілковим комітетом ОСОБА_4, як оператору дільниці №7 було виділено для заселення кім. АДРЕСА_1 у сімейному гуртожитку АДРЕСА_1, жилою площею 16,2 кв.м.(а.с.10).

На момент видачі ордеру сім'я ОСОБА_4 складалась з трьох осіб: він, дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с19).

На підставі ордеру позивачка в квітні 1999 року вселилася до кім.АДРЕСА_1, якою користується і зараз, що також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_8, яка в період з 1997р. по 2011р. працювала комендантом гуртожитку.

Судом встановлено, що в травні 2005 року ОСОБА_1, працевлаштувалась до ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця».

В червні 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розлучились (а.с.17).

Статтями 64-65, 127-129 ЖК України передбачено, що для проживання робітників у період роботи можуть використовуватися гуртожитки Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної в місті Ради народних депутатів.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей письмової згоди всіх членів сім'ї не потрібно. Особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користуванням жилим приміщенням.

03 червня 2009 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 18).

Відповідно до ст..130 ЖК УРСР порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Пунктом 17 абзацу першого Примірного Положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р., передбачено, що громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині визнання за нею та малолітнім ОСОБА_2 права на користування кім.АДРЕСА_1, знайшли своє доведення, а тому підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_3 слід зазначити, що абзацом другим п.17 Примірного Положення про гуртожитки визначено, що вселення інших членів сім'ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету і комітету комсомолу підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.

Оскільки, в судовому засіданні позивачем ОСОБА_3 не надано жодних належних доказів в підтвердження тим обставинам, що він поселився у кімнату 20 гуртожитку з дозволу адміністрації відповідача, суд приходить до висновку, що підстави про задоволення позовних вимог останнього щодо визнання за ним права на користування вищезазначеною кімнатою відсутні.

Крім того, згідно ст. 59 ЖК УРСР ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний ордер було видано на підставі рішення адміністрації та профспілкового комітету профспілки від 23.03.2007 року № 19 (а.с.11), однак жодних належних доказів  щодо звернень позивачки до адміністрації підприємства про надання їй жилого приміщення у гуртожитку або щодо відповідних рішень про поселення позивачки у гуртожиток та видачу їй ордеру, а також доказів в підтвердження того, що ордер видавався позивачці ОСОБА_1 (ОСОБА_1) у 2007 році  відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ордер № 224 від 17.05.2007 року на жилу площу у гуртожитку АДРЕСА_1 було видано на ім’я ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в порушення вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги щодо визнання ордеру № 224 від 17.05.2007 року на жилу площу у гуртожитку АДРЕСА_1 недійсним підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 37 гривень.

На підставі ст.ст. 58-59, 64-65, 127-129 ЖК України, керуючись ст.ст. 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд;-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства  «Науково-дослідний,   виробничий   агрокомбінат  «Пуща-Водиця»   про   визнання недійсним ордеру та визнання права користування кімнатою в гуртожитку - задовольнити частково.

Визнати право користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 кімнатою АДРЕСА_1 у гуртожитку АДРЕСА_1, жилою площею 16,2 кв.м.

Визнати ордер № 224 виданий 17.05.2007 року Державним підприємством «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на ім’я ОСОБА_1 на жилу площу у гуртожитку АДРЕСА_1 недійсним.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Державного підприємства  «Науково-дослідний,   виробничий   агрокомбінат  «Пуща-Водиця»   про визнання права користування кімнатою в гуртожитку - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          СУДДЯ                                                                Богінкевич  С.  М.