Справа №  2-3985/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25 січня 2012 року року     Подільський районний суд м. Києва в складі

головуючого-судді                                        Богінкевич  С.М.,

при секретарі:                                        Маленевській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.10.2002 року уклав з відповідачем договір на виготовлення та обслуговування зарплатної платіжної картки,  у відповідності до умов договору було відкрито картковий рахунок та надано відповідачу платіжну картку.

Зазначає, що відповідач порушив свої зобов’язання за договором не виконує, у зв’язку з чим 24.10.2003 року виник несанкціонований овердрафт в розмірі 2 442 гривні 82 копійки. Також зазначив, що банк неодноразово повідомляв відповідача про наявність заборгованості по картковому рахунку, однак до даного часу заборгованість не погашена, в зв’язку з чим станом на 13.05.2011 року загальна сума заборгованості відповідача становить 32 265 гривень 28 копійок, яку позивач і просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі з вищезазначених підстав.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, мотивуючи тим, що він не укладав договір на виготовлення та обслуговування зарплатної платіжної картки, а ним 11.10.2002 року було укладено договір депозитного вкладу, також зазначив, що до жовтня 2007 року, позивач жодного разу не звертався до нього з будь-якими вимогами, тобто перше звернення було лише через чотири роки після припинення дії вищезазначених договорів, в порушення вимог ст..257 ЦК України – тобто після спливу строку позовної давності. Також зазначив, що під час його звернення до позивача після отриманого листа-вимоги, йому не було надано жодних пояснень з даного приводу.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, між сторонами 11 жовтня 2002 року було укладено договір №283-674 на виготовлення та обслуговування зарплатної платіжної картки,  у відповідності до умов договору було відкрито картковий рахунок та надано відповідачу платіжну картку Visa Electron № НОМЕР_1.

Згідно виписки по картковому рахунку відповідачем 24.10.2003 року було знято грошові кошти через банкомат, в результаті чого виник несанкціонований овердрафт в розмірі 2 442 гривні 82 копійки.

Як вбачається з висновку за результатами перевірки виникнення овердрафта ОСОБА_1 від 01.03.2004 року (а.с.50-51) складеного начальником служби безпеки філіалу КРУ банка «Фінанси та Кредит» ОСОБА_2, овердрафт виник в результаті незаконних транзакцій саме ОСОБА_1, в зв’язку з чим пропонував подальшу перевірку припинити та викликати ОСОБА_1 та вимагати повернути незаконно зняті кошти в банк. При невиконанні обґрунтованих вимог – передати матеріали в правоохоронні органи для примусового застосування заходів щодо повернення незаконно отриманих грошових коштів.

Однак жодних належних доказів у відповідності до чинного законодавства, щодо звернення позивача до відповідача з даного приводу представником позивача в судовому засіданні надано не було.

Відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами , які беруть участь  у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як зазначив відповідач в судовому засіданні він отримав лист-вимогу лише в жовтні 2007 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк відповідно до  умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, одним з яких є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що він не укладав договір на виготовлення та обслуговування зарплатної платіжної картки, а ним 11.10.2002 року було укладено договір депозитного вкладу, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що остаточно факт порушення відповідачем умов договору було встановлено 01.03.2004 року та документально підтверджується висновком за результатами перевірки виникнення овердрафта (а.с.50-51), і представником позивача даний факт не заперечувався, з урахуванням положень договору та вимог чинного законодавства, заперечень відповідача з урахуванням вимог ст.257 ЦК України щодо пропущення строку позовної давності, суд приходить до висновку, що представник позивача звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності, у зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 530, 610-612, 625, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 79-89, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          СУДДЯ                                                                                     Богінкевич  С.  М.